Губить людей вода: Чи стане Закарпаття зоною екологічного лиха

Закарпаття потерпає від сильних злив. До прикладу, 16 червня, протягом години в деяких населених пунктах випала кількатижнева норма опадів

Губить людей вода: Чи стане Закарпаття з…

Закарпатці стали заручниками води. І як би не старалися вони на рахунок цього жартувати, на кшалт "та не було ще того паводку, який збив би з ніг закарпатця", треба визнати: регулярність паводків в останні пару десятиліть насторожує. Червень 2020-го має всі шанси стати місяцем, коли Закарпаття вкотре боролося зі стихією.

Читайте по темі: Мокрий червень: Як Закарпаття пручається негоді (ФОТО, ВІДЕО)

Повені на Закарпатті: кілька історичних фактів

За даними, які можна знайти у світовому павутинні, на Закарпатті  небезпечні повені відбувались у

  • 1700,
  • 1730,
  • 1864,
  • 1887,
  • 1895,
  • 1900,
  • 1911,
  • 1913,
  • 1926,
  • 1927,
  • 1933 і
  • 1941 роках.

При цьому кожна наступна супроводжувалася все більшими зсувами ґрунтів та сельовими потоками.

Велика повінь в Ужгороді відбулася у 1867 році. Водою знесло купіль із мінеральною водою, котра була на правобережжі. Але найбільше постраждала лівобережна частина. Ще більша повінь мала місце 1893 року. Тоді в серпні бурхливі води Ужа зруйнували дерев'яний пішохідний міст, який був трохи нижче, ніж нинішній. Новий, залізний, який став пішохідно-транспортним, збудували в 1896-1897 роках.

У 1958 році фотограф зафіксував високий рівень води у Латориці в межах Мукачева. Вода, як видно на фото, піднялась практично до самого мосту. Рівень води того дня перевищував 5 метрів.

Високий рівень води у Латориці 1958 рік

Факти про повінь, що сталася в Тячівському районі 1970-го, для багатьох є невідомими й нині. В колишньому Радянському Союзі їх замовчували, адже тоді все трагічне ставало таємним. Унаслідок цього стихійного лиха загинуло 5 людей. Страшні дні 13-14 травня назавжди закарбувалися в пам'яті мешканців району. Тоді житловий фонд м. Тячева був пошкоджений на 90%. Із 1860 будинків, які постраждали, понад 50 потребували повної відбудови.

Повінь у Тячівському районі 1970-го,

Але запам'яталися найбільше повені 1998 і 2001 років. Початком трагедії 1998 року стали інтенсивні дощі 3-5 листопада. Вийшли з берегів річки Тиса, Теребля, Тересва, Боржава, Латориця та інші, які підтопили майже 120 населених пунктів. У зоні стихійного лиха опинилося близько 350 тисяч людей – майже третина населення області. Внаслідок повені загинуло 17 людей. Відселено із місця стихійного лиха понад 20 тисяч осіб.

У період паводку було підтоплено 40 793 житлових будинки, з них 2 695 зруйновано та 2 877 пошкоджено. Було також зруйновано 12 мостів, 48,6 км автодоріг, активізовано до 980 зсувів. Крім того, 48 мостів і 722,2 км автодоріг було пошкоджено. Було виведено з ладу 18 водозаборів, 28 каналізаційних насосних станцій, 20 очисних споруд та 45 котелень. Пошкоджено 3,1 км залізничних доріг, 2,4 км зруйновано. Листопадовий дощовий паводок завдав збитків області на суму 810 млн гривень, водогосподарським об‘єктам — понад 12 млн гривень.

Наслідки паводку у березні 2001-го

Наслідки паводку у березні 2001-го були катастрофічні і сумарні збитки на той час становили 317 млн. грн. Але за цими грошима стоїть реальне життя людей. Було підтоплено 255 населених пунктів, 33 580 будинків, знеструмлено 98 населених пунктів, через що майже 14 тисяч осіб було відселено й евакуйовано. Були і людські жертви. Саме повені 1998 та 2001 років зруйнували єдиний у Європі й один із двох у світі музей лісосплаву на Чорній ріці.

2010-й знову став періодом природних катаклізмів, які завдали великої шкоди населеним пунктам Закарпаття. Повінь, спричинена сильними дощами у червні та липні, наробила багато біди. Так, до прикладу, на Мукачівщині постраждали села 8 сільських рад, 5354 га сільськогосподарських угідь, загинули посіви на площі 654 га. Попередня сума збитків сільгосппідприємств району – понад 5 млн грн, а водогосподарських об'єктів – 6,37 млн грн. 

Повінь на Закарпатті в 2010 році

Далі згадується листопад 2015 року, коли інтенсивні дощі, які не припинялися майже три доби, спричинили різке підвищення рівня води в річках та потоках. Тоді загинула одна людина. Добряче "полоскотав" нерви закарпатцям і паводок у 2016 році. До прикладу, в Ужгороді у пік паводку під мостом неслося 740 тисяч літрів води на секунду. Цей паводок запам'ятається тим, що Угорщина висловила Закарпаттю офіційне застереження закарпатським водникам щодо маси непотребу, який прикордонні області цієї країни отримали в "подарунок" від Закарпаття разом із паводковими водами Тиси. Як підрахували фахівці, за хвилину по січенню Тиси закарпатці передавали Угорщині до ста пластикових пляшок.

Не став винятком 2017-й. У лютому закарпатці стали свідками видовищного і дуже небезпечного явища – на річках розпочався льодохід, або, як його тут називають, "турлаш". Через потепління річки Закарпаття перетворилися у небезпечні потоки. У самому центрі Ужгорода льодохід пробив опору пішохідного мосту.

Льодохід пробив опору пішохідного мосту в Ужгороді в 2017 році

Через велетенський льодовий затор у Словаччині виникла загроза підтоплення Ужгорода. Тоді Закарпаття запропонувало Словаччині власні піротехнічні бригади для підривних робіт і розблокування льодоходу. У с. Бронька Іршавського району внаслідок льодоходу та різкого підняття води було зруйновано три житлові будинки

Травень 2019 року. Шквалистий вітер, зливи, град розміром з перепелине яйце та вода в хатах вище вікон – все це наслідки циклону,  який вирував тоді на території Закарпаття. Негода зруйнувала міст через Латорицю, затопила млин ХІХ ст, піднялась до пояса в теплицях на Виноградівщині та Іршавщині.  Вулиця у с. Тур'я Пасіка перетворилась на бурхливу гірську річку. 

Вулиця у с. Тур'я Пасіка перетворилась на бурхливу гірську річку. Травень 2019

В Ужгороді під загрозою підтоплення були  дитяча вузькоколійка та ботанічний сад УжНУ, крім того, вода мало не вийшла з русла в районі транспортного мосту Масарика. Закарпаття досі оговтується від наслідків водної стихії.

Повені на Закарпатті: причини частих екологічних лих

Суцільні вирубки лісів, сміття й спрямлення рік – це основні фактори, які "б'ють" по регіону природними лихами. Науковці доводять: ситуація, яка склалася, є наслідком того, що, розгорнувши в Закарпатті активну й необдуману комерційну діяльність, людина знищує золотий фонд Карпат – праліси, котрі формувалися під впливом природних факторів упродовж тисячоліть, а тепер втрачають захисну роль. Сусіди України – Польща, Словаччина і Румунія вже усвідомили цю небезпеку і припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.

Вирубаний ліс

Як свідчать, до прикладу, дослідження урядової експертної комісії, на розміри наслідків паводку 1998 року вплинули, окрім природніх причин, антропогенні втручання, невідповідне для гірських умов протягом майже 200 років ведення водного, лісового і сільського господарства: порушення технології виконання культуротехнічних робіт, розорювання крутосхилів у гірських районах, де формуються паводки; знищення приполонинних лісів, створення величезних (в Українських Карпатах на той час — понад 100 тис. га) високогірних лук; інтенсивна лісоексплуатація, розміщення житлових будинків на шляхах гірських потоків, у місцях зсувів та селенебезпечних ділянок та інше.

Серед причин підтоплення сіл називають і захаращені придорожні канави та велику кількість сміття на берегах річок. Люди носять непотріб відрами, возять тачками та навіть машинами, мовляв, "вода понесе". Особливо гострою проблема є в гірських районах. Там сміття викидають біля хат, у лісах, на узбережжях, а потім паводкова вода зносить усе в річку й "експортує" в країни Євросоюзу. Та коли ініціюється будівництво сучасних сміттєпереробних заводів, які здатні переробити відходи й генерувати електроенергію чи тепло, люди провалюють ініціативу на громадських слуханнях, виходять на акції протестів і готові блокувати дороги.

Захаращені придорожні канави

Здавалося б, після кожного пережитого паводку і влада "наверху", і місцеві чиновники, і самі закарпатці мали б серйозно поставитися до висновків усіляких комісій, дослухатися до порад міжнародних екологічних організацій. Та, як свідчить кожен наступний паводок, їх, м'яко кажучи, недочувають і, як наслідок, до кожної "великої води" готові недостатньо. І завжди знаходяться причини: вирубка, засмічення, недостатність фінансування.

Повені на Закарпатті: все під контролем?

Інтенсивні, зливові опади цьогорічного червня наробили вже чимало біди на Закарпатті. Синоптики мало не щодня оголошують штормове попередження. Вода в ріках стрімко підіймається. Влада Закарпаття запевняє, що дамби стримають паводкову хвилю. Закарпатці моляться.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"