Рятівний волейбол: Як закарпатські прокуратура і суд "відмазали" чиновницю від кари за хабар

Днями закарпатці не могли оговтатися від новини, що скандальна керівниця управління майном міста департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Тетяна Полтавцева вийшла на роботу. Саме її було затримано 13 червня на вимаганні та отриманні $800 хабара: жінка "за винагороду" обіцяла місцевому підприємцю "порішати" питання про передачу йому приміщень, які належать міській раді. Чиновницю рішенням суду було поміщено під домашній арешт і відсторонено від роботи. Але згодом Полтавцева повернулась на робоче місце.

У прокуратурі пояснили, чому так сталося: мовляв, ще 30 липня прокурор подав клопотання про відсторонення чиновниці від роботи, і суд відсторонив її до 14 серпня. Вже 3 серпня прокуратура скерувала провадження до суду для розгляду справи, і одразу після цього суд повинен призначити дату підготовчого судового засідання у термін 5 днів. Але станом на 17 серпня воно так і не було призначене. Саме у цей період, поки не призначена дата, прокуратура не може знову подати клопотання про відсторонення Полтавцевої. Через це і вийшло, що вона з'явилась на робочому місці.

В Ужгородському міськрайонному суді за таке пояснення прокуратуру добряче вичитали, заявивши, що офіційне повідомлення прокуратури Закарпатської області з приводу відсторонення чиновниці департаменту міського господарства Ужгородської міської ради не відповідає дійсності, ба більше - є наклепом. Але навіть не в цьому в суді побачили головну проблему. "Зрештою, наклеп на судову інстанцію – це другорядне, у порівнянні з тим, що прокуратура приховала від громадськості таку важливу "дрібницю", як зміна кваліфікації дій чиновниці міської ради з тяжкого корупційного злочину на злочин невеликої тяжкості", - обурились в суді. Тож, виходить, що гучні гасла "затримано хабарницю" були лиш гарними гаслами і більше не лунають від прокуратури, "оскільки в ході досудового розслідування правоохоронці не змогли знайти докази на підтвердження причетності чиновниці до отримання хабара, а тому перекваліфікували дії останньої на шахрайство. Покарання за цей злочин, передбачає сплату штрафу або здійснення громадських чи призначенння виправних робіт", - пояснили в суді.

І далі "добили" тим, що клопотання про усунення обвинуваченої з посади не надходило від прокуратури не тому, що "суд не призначив судове засідання", а тому, що шахрайство, як злочин невеликої тяжкості, не передбачає застосування такого заходу, як відсторонення особи від виконання посадових обов'язків. На відміну від інкримінованого їй раніше корупційного злочину - "Отримання неправомірної вигоди", де санкція статті 368 Кримінального кодексу України встановлює позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням посади та конфіскацією майна винуватця. "Чесність і справедливість, Закон і порядок - це, очевидно, не принципи прокуратури, принаймні прокуратури Закарпатської області, принаймні у цій справі", - зрезюмували в заяві суду.

Такі закиди добряче зачепили прокурорів, бо з відповіддю вони не забарилися. "На жаль, ми розуміємо, що наші колеги з Ужгородського міськрайонного суду не читають сайт прокуратури Закарпатської області. Та, власне, зовсім випадково, не звернули увагу на більшість місцевих новин, де було широко розтиражоване повідомлення прокуратури області від 08.08.2018 р., про скерування до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно керівника управління майном міста Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, яка, зловживаючи довірою ужгородця, вирішила заволодіти його грошовими коштами", - розтлумачили прокурори суддям.

У прокуратурі ввічливо зауважили, що не коментуватимуть вислови колег, а тільки наголосять на тому, що, всупереч встановленого для суду обов'язку протягом п'яти днів з дня отримання обвинувального акту призначити підготовче судове засідання, такі повідомлення до прокуратури області не надходили. І звісно ж, "вишенька на торт": "Ми змушені констатувати, що це не вперше, коли повідомлення Ужгородського міськрайонного суду про призначення тих чи інших судових засідань не надходять до органів прокуратури, саме тому, наголошуємо, з метою перевірки достовірності даних щодо своєчасності надсилання повідомлень учасникам судового провадження та виконання вимог законів з цих питань, прокуратура змушена звернутись до Державної судової адміністрації", - "гримнули дверима" в прокуратурі.

Загалом з'ясування стосунків між Закарпатською прокуратурою та Ужгородським міськрайоним судом прорвалося на публіку в травні цього року, коли в суді заявили, що прокуратурою та іншими поліцейськими структурами розповсюджено голослівну інформацію, яка дискредитує не тільки судову владу, а й інститут правосуддя в цілому. Йшлося про затримання в адмінбудівлі суду адвоката під час отримання хабара. У прокуратурі стверджували, що адвокат вимагав від родичів гроші для передачі судді за "правильне" вирішення питання. В Ужгородському суді категорично спростували заяву прокуратури про вплив адвоката-хабарника на суддю. "Ні отримання грошових коштів адвокатом, ні їх передача судді, ні інші "гарячі" події, в Ужгородському міськрайонному суді не відбувалися", - йшлося в заяві. Більше того, розгляд кримінальної справи за участю затриманого адвоката був завершений ще за тиждень до "операції", тож вплинути на суддю вже ніяк не можна було. "Тож прокуратурою та іншими поліцейськими структурами, розповсюджено голослівну інформацію, яка дискредитує не тільки судову владу, а й інститут правосуддя в цілому", - "відрубали" в суді.

І згадаємо ще один епізод із циклу "побиття горщиків". Цього разу – за участі Нацгвардії. У квітні головний ужгородський суддя знайшов у кабінеті "прослушку". У суді припустили, що проникнення осіб відбулося за попередньою змовою з Нацгвардійцями, на яких покладено обов'язок цілодобової охорони суду. У Національній гвардії України заперечили інформацію про проникнення. "На відео, яке невідомим шляхом потрапило до мережі Інтернет, чітко видно дату і час. Саме в цей час один із гвардійців здійснював обхід будівлі установи і не помітив жодних сторонніх осіб", - наголосили у Нацгвардії.

У свою чергу, суд спростував інформацію Нацгвардії. "Невідомі перебували в установі понад три години, за цей час військовослужбовці Національної гвардії, у кількості двох осіб, не здійснили обхід установи, не виявили сторонніх предметів на камерах відеоспостереження, та більш того, їхню увагу не привернув шум відкривання щонайменше п'яти дверей й переміщення сторонніх осіб по двох поверхах суду. Ужгородський міськрайонний суд не звинувачує нацгвардійців у "змові", ми лише припускаємо, враховуючи вищенаведене, що таке можливе", - наполягали в суді.

Такі "батли" неабияк дратують закарпатців, особливо, що стосується корупційних справ. Побачити бодай одного хабарника за гратами - мрія багатьох. Та, очевидно, закарпатське "йсе мош порішати" (це можна вирішити) поки сильніше за "букву закону".