Посадити урядника: Як Ужгородська міськрада стала "оберегом" для підозрюваних у злочинах

Кількість кримінальних проваджень відносно посадовців Ужгородської міськради останні пару років невпинно зростає

Посадити урядника: Як Ужгородська міськр…

Цього тижня Ужгородську міськраду знову "трусили": працівники ДБР та СБУ проводили слідчі дії, які стосуються виділення земельних ділянок у 2014 році Ужгородською міською радою попереднього скликання. Служба безпеки України викрила заступника голови Ужгородської міської ради на масштабних зловживаннях. Унаслідок махінацій посадовця у громади міста було відчужено земельні ділянки, які були призначені під житлову забудову.

Співробітники спецслужби встановили, що у 2014 році, будучи членом земельної комісії міськради, посадовець оформив на підставних осіб три земельні ділянки загальною площею 0,3 га. Пізніше землю було протиправно передано у розпорядження його дружині, яка влітку цього року продала її своєму знайомому за 1 200 000  гривень.

У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу  України у приміщенні Ужгородської міської ради та за місцями роботи і проживання фігуранта провадження проведені обшуки. Вирішується питання про оголошення заступнику голови міськради підозри у вчиненні злочину. Викриття зловживань посадовця проводилось спільно з територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у Львові під процесуальним керівництвом прокуратури Закарпатської області.

У декларації Василя Гомоная за 2018 рік вказані: земельна ділянка розміром 1000 м кв. в Ужгороді, що перебуває у власності дружини посадовця; земельна ділянка розміром 1000 м кв. в Ужгороді, що перебуває у співвласності Василя Гомоная, Реган Діани та Реган Ганни Василівни (родинний зв’язок не вказано); земельна ділянка розміром 1146 м кв. в Ужгороді, перебуває у власності дружини. Земельна ділянка розміром 757 м кв., що перебуває у власності матері посадовця; житловий будинок розміром 100 м кв., що перебуває у власності матері; житловий будинок розміром 45 м кв., що перебуває у спільній власності Василя Гомоная, його дружини, а також Гомоная Василя Івановича (родинний зв’язок не вказано). Мати посадовця надала сину у безкоштовне користування земельну ділянку розміром 757 м кв. У 2018 році урядник задекларував заробітньої плати на суму 38 тис. 320 грн. Дружина, зайнята на посаді директора школи №7 Ужгорода, у 2018 році задекларувала доходу на суму 174 тис. 933 грн.

Василь Гомонай координував роботу департаменту міського господарства і управління капітального будівництва, та забезпечував взаємодію виконавчого комітету міської ради з усіма комунальними підприємствами та підприємствами житлово-комунального господарства інших форм власності. Окрім оборудок із землею, Гомонай був фігурантом кримінального провадження щодо спроби демонтажу шести споруд комплексу Ужгородської міської друкарні. Саме на нього було покладено обов’язки з забезпечення виконання, як з'ясувалося пізніше, протизаконного рішення міськради про передачу у власність приватної фірми 1100 кв. м комунального майна друкарні та вирішено демонтувати за гроші ужгородців інші шість споруд під потреби забудовника. "Завдяки" цій схемі місто недоотримало понад 38 мільйонів гривень. Демонтаж наніс бюджету обласного центру додаткових втрат у сумі 8,5 млн грн.

У контексті "гучних" справ проти чиновників мерії Ужгорода згадуються й інші справи, щонайперше високопосадовців.

"Непотоплюваний" мер

Меру Ужгорода Богдану Андріїву інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо крупних розмірах, а також співучасть, за попередньою змовою, у підробці документів. Йдеться про привласнення майже 6,56 млн грн під час будівельних робіт з реставрації пам'ятки архітектури національного значення "Амбар та винний льох XVII століття", відомою під назвою "Совине гніздо". Частину коштів на реставрацію було виділено з місцевого бюджету, частина – кошти грантового проекту.

Читайте по темі: Послизнувся на "Совиному гнізді": Чи зможе Луценко посадити бодай мера Ужгорода

Торік слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду призначив для голови Ужгородської міської ради запобіжний захід – тримання під вартою із визначенням застави у 440 тисяч гривень. Того ж дня заставу було внесено у повному обсязі. А 19 вересня відбулося засідання щодо відсторонення мера Ужгорода від здійснення посадових обов'язків. У судовому засіданні прокурором не було доведено, що підозрюваний, перебуваючи на посаді Ужгородського міського голови, може знищити докази кримінального правопорушення та здійснити незаконний вплив на свідків злочину. З огляду на це, слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про відсторонення Андріїва від здійснення посадових обов'язків. Прокуратуру такий перебіг подій не задовольнив, однак у тому, що мера треба відсторонити, її представники не переконали і Закарпатський апеляційний суд. Андріїв продовжує керувати містом.

Головний з "розгрібання"

У січні 2017 року в Ужгороді тодішній перший заступник Андріїва Іштван Цап став підозрюваним у корупційній справі. Прокуратура оприлюднила відео, на якому чиновник нібито домовляється про хабар, говорячи про гроші, які "заходять" у міськраду для прийняття рішення. 10 лютого Апеляційний суду Закарпатської області ухвалив рішення про взяття під варту Цапа до 24 березня з умовою застави розміром 240 тисяч гривень. Гроші знайшли дуже швидко – вже за годину було внесено заставу, Цап поїхав додому. 

Судові засідання у справі не відбувалися з багатьох причин: на них не приходили то слідчі по справі, то представники прокуратури, то суддя був зайнятий чимось іншим, то хтось захворів, то суддя, яка здійснювала судочинство у справі отримання хабара, закінчила п'ятирічний термін, на який її було призначено. Через це справу передали іншому служителю Феміди. Справа затягнулась, і ось у вересні 2019-го звинувачений у корупції Цап повернувся на роботу в міськраду. На своїй сторінці у "Фейсбук" Цап додав світлину з офісу і розповів про те, що вражений станом справ у міськраді та жалкує про роки і мільярдні кошти, які втратила громада міста.

"Король" майнових афер

На думку спадає справа ще одного представника влади – сумновідомого депутата Ужгородської міськради Івана Волошина. 23 січня 2019 року ужгородців сколихнула інформація про те, що 60 співробітників головного слідчого управління МВС України одночасно на двох десятках об'єктів проводять слідчо-оперативні дії у кримінальних провадженнях, відкритих по депутату Волошину.

Читайте по темі: "Кримінальна приватизація" Ужгорода: Кого потопить конфлікт між Волошиним і Бровді

Ім'я Івана Волошина асоціюється в ужгородців із скандальною приватизацією кількох знакових історичних будівель у місті. Найгучніша - реконструкція колишнього відомого готелю "Корона" на центральній площі Театральній. Скандал довкола Волошина і "Корони" тягнеться вже кілька років. Приватизація цього закладу відбулась у липні 2012-го через проведення конкурсу, в якому взяв участь фактично лише один учасник – фірма "Проектготельконсалтинг". Створили цю фірму за кілька днів до проведення аукціону. Вартість комплексу взагалі оцінили у сміховинні як для нього 8 мільйонів гривень, позаяк його реальна ринкова вартість у декілька разів вища. Прокуратура зверталася з позовом про визнання недійсним конкурсу по приватизації. Господарський суд відхилив позов. Прокуратура звернулась до апеляції, а потім до касації – позов був залишений без розгляду. У відомстві неодноразово підкреслювали, що органи прокуратури вичерпали свої можливості щодо цієї справи. Приватизацію "Корони" називають чи не найбільшою майновою аферою в Ужгороді.

І ще один штрих до Волошина: Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції прийняло рішення про проведення повної перевірки електронної декларації за 2017 рік депутата Ужгородської міської ради Івана Волошина. У НАЗК припускають, що депутат міськради вказав у своїй декларації недостовірні відомості. Дані електронної декларації Волошина за 2017 рік свідчать про те, що за рік депутат придбав 29 квартир в Ужгороді. Загальна площа придбаних квартир – понад 2 тис. кв м. При цьому, офіційна вартість квартир у кілька десятків разів нижча, за реальну. Наприклад, квартира площею 40,1 кв м обійшлася депутату офіційно всього у 25 тис. грн, реально – у $35 тис., квартира площею 48,4 кв м. – офіційно у $1 тис., насправді – у $39 тис. 

Це далеко не всі урядники, яких підозрюють у зловживаннях. Є цілий ряд відритих кримінальних проваджень, які стосуються хабарів, незаконних дозволів, ремонтів ужгородських вулиць. і тому подібне. Але з різних, частіше невідомих причин підозрюваним вдається уникати покарання.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"