Підпал угорського офісу в Ужгороді: Замовник помер, але історія не закінчена

Минулого тижня в Москві від серцевої хвороби помер 45-річний німецький журналіст Мануель Охсенрайтер (Manuel Ochsenreiter). Про це повідомило німецьке праворадикальне видання "Zuerst" (у перекладі з німецької "Спочатку"), яке він очолював останні десять років.

Для України загалом і Закарпаття зокрема Охсенрайтер має безпосереднє відношення. Він був натхненником однієї з найбрудніших провокацій, яка три з половиною роки тому відбулася в Ужгороді й мала на меті остаточно розсварити Київ і Будапешт. Тоді завдяки професіоналізму правоохоронців цього вдалося уникнути, однак напруження між двома сусідніми країнами досі не зникло.

Німецький журналіст Мануель Охсенрайтер із автором "русского міра" Дугіним

Акція "українських правих" мала стати запаленим сірником у пороховій діжці

У ніч на 4 лютого 2018 року в Ужгороді на Православній набережній підпалили офіс "Товариства угорської культури Закарпаття" (ТУКЗ) – головної громадської й політичної структури закарпатських угорців. Це був перший із двох підпалів офісу ТУКЗ, які відбулися того місяця. Час для провокації підібрали дуже вдало. Після внесених Верховною Радою восени 2017 року поправок до "Закону про освіту", якими українська мова ширше впроваджувалася в навчальний процес у загальноосвітніх закладах, між Україною й Угорщиною виникло, висловлюючись дипломатично, "певне напруження". Закарпатські угорці звинуватили Київ у обмеженні своїх прав і порушенні укладених раніше між Україною й Угорщиною міждержавних угод (у чому їх підтримав офіційний Будапешт). З іншого боку, через піднятий у медіа резонанс Україною прокотилася антиугорська хвиля – праворадикали називали угорців посіпаками Москви, сепаратистами й зрадниками України.

Не дивно, що під підозрою в підпалі офісу ТУКЗ у першу чергу опинилися українські праві. Акція "українських націоналістів" мала зіграти роль запаленого сірника в пороховій діжці, вибух якої остаточно зіпсував би відносини між Україною й Угорщиною – саме таким був задум її організаторів. У тому, що цього не сталося, заслуга обласного управління СБУ й тодішнього начальника Олега Воєводіна. Злочин розкрили буквально за кілька днів. Слідчі встановили, що офіс підпалили двоє громадян Польщі – 22-річний Адріан Марґлевскі із Кракова та 25-річний Томаш Рафал Шімков’як із Бидгоща, члени праворадикальної польської організації "Фаланга". Напередодні поляки через Словаччину приїхали в Ужгород, поселилися в хостелі, а сам процес підпалу знімали на смартфон для відеозвіту, який одразу переслали замовнику. Однак замовника відеозвіт не вразив (вогонь не розгорівся й не завдав видимої шкоди), тому він наказав повторити підпал. Відтак палії змушені були шукати автозаправку, купувати пальне, повертатися до офісу й повторно підпалювати його, вкинувши в розбите вікно облиту бензином куртку. Усе це встановили оперативники СБУ.

Палій офісу ТУКЗ, громадянин Польщі Адріан Марґлевскі

Через кілька годин після підпалу обидва поляки встигли виїхати автобусом за кордон і повернутися додому. Утім, через кілька днів на підставі отриманих із СБУ матеріалів їх затримали польські правоохоронці. Ще за кілька днів пов’язали й одного з організаторів підпалу – 29-річного Міхала Прокоповіча, також "фалангіста" і члена проросійської польської партії "Zmiana". Саме він дав вказівку виконавцям продублювати підпал після першого відеозвіту.

Палій офісу ТУКЗ Томаш Рафал Шімков’як

Всіх трьох заарештованих звинуватили в тероризмі, і під час слідства Прокоповіч прямо вказав, що організував підпал в Ужгороді на замовлення німецького журналіста Мануеля Охсенрайтера, головного редактора видання "Zuerst" та помічника депутата Бундестагу від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" Маркуса Фронмайєра. Видання "Zuerst" регулярно підтримувало "ЛНР" та "ДНР" у своїх публікаціях, а сам Охсенрайтер навіть був на організованих бойовиками у листопаді 2014року виборах "як іноземний спостерігач".

Перед поїздкою в Ужгород виконавці отримали від Прокоповіча 500 євро, а після повернення – ще по тисячі злотих (по 6,5 тисяч гривень за теперішнім курсом). Загалом же на цю акцію Охсенрайтер, за словами Прокоповіча, виділив 1500 євро.

У березні минулого року суд у Кракові виніс вирок у справі підпалу офісу ТУКЗ. Усіх трьох підсудних визнали винними в тероризмі. Організатор Міхал Прокоповіч отримав 3 роки ув’язнення, а виконавці Адріан Марґлевскі та Томаш Шімков’як по 2 і 1 року відповідно. Під час судового розгляду прокурор наголосив, що акція в Ужгороді "була спрямована на підрив української політичної системи і поглиблення національних міжусобиць між українцями та угорцями".

Замовник підпалу Охсенрайтер ще в період слідства заперечив свою причетність до злочину, однак як тільки ним зацікавилася прокуратура Німеччини, звільнився з посади помічника депутата Бундестагу й виїхав (фактично втік) у Росію, звідки вже не повернувся. Останні два роки він керував своїм виданням дистанційно, поки не помер минулого тижня, 18 серпня, від серцевої хвороби.

"Мануель був пристрасним і невтомним журналістом, – написали колеги Охсенрайтера в некролозі на сайті "Zuerst". – Єдина втіха в тому, що наш друг, який у своєму неспокої вже прожив не одне життя, тепер може відпочити від земного марафону життя. Мануеле, ти зробив себе безсмертним як хороша людина і як німецький патріот!"

Через кілька годин розбиту шибку в підпаленому офісі ТУКЗ замінили, а намальовану поляками на стіні свастику зафарбували

Угорщина заборонила в’їзд до себе слідчим СБУ, які ведуть справу Брензовича, що автоматично означає заборону в’їзду на територію всього Євросоюзу

У 2018 році масштабній сварці України й Угорщини вдалося запобігти, однак напруження між двома країнам нікуди не поділося. Більше того, тепер дров у вогонь непорозумінь підкидують уже самі сторони, без посередників. Найяскравіші приклади цьому мали місце під час минулорічних місцевих виборів на Закарпатті. Тоді угорські офіційні особи в Будапешті взялися відкрито агітувати за кандидатів від ТУКЗ навіть у день голосування.

За що послу Угорщини вручили ноту протесту, а кільком угорським високопосадовцям заборонили в’їзд в Україну. Через місяць Україна зробила "крок у відповідь" – СБУ провела обшуки у голови ТУКЗ Брензовича, підозрюючи його в причетності "до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України, втручанні у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни".

У результаті Брензович спішно виїхав в Угорщину й поки не повернувся. Спецоперація СБУ "за дивним збігом обставин" відбулася під час формування більшості в новообраній обласній раді, у результаті якої головою облради став екс-голова ОДА, колишній начальник департаменту контррозвідки СБУ Петров.

Щоправда, останнім часом відносини між угорцями і владою на Закарпатті ніби нормалізуються. У кінці минулого місяця в ході переформатування більшості в обласній раді угорська партія з опозиції де-факто перейшла у владну більшість і голосувала за всі питання, запропоновані "Слугами". За це угорцям пообіцяли вирішити проблеми Брензовича з СБУ й навіть зарезервували за ним посаду першого заступника голови облради. Участь у домовленостях "префекта Закарпаття від президента Зеленського" нардепа Тищенка мала б свідчити, що ці питання узгоджені на рівні Офісу президента. Однак насправді все далеко не так просто й легко.

"Непорозуміння" між двома країнами зайшли надто далеко. Як вдалося дізнатися автору цих рядків із достовірного джерела, Угорщина заборонила в’їзд до себе всій слідчій групі СБУ, яка веде справу Брензовича – безпрецедентний крок у взаєминах двох країн. Який автоматично означає заборону в’їзду на територію всього Євросоюзу. Тепер слідчі не зможуть виїхати в ЄС у жодному іншому кримінальному провадженні, якщо виникне така необхідність. До того ж, вирішити проблеми Брензовича з СБУ, як це обіцяють угорцям Тищенко й Петров, дуже непросто. По-перше, надто серйозні підозри, озвучені цим відомством. По-друге, спуск справи на гальмах дуже вдарить по авторитету СБУ й особливо тих людях, які займаються провадженням. А, по-третє, це буде прямим доказом того, що СБУ або переслідує Брензовича безпідставно (на чому з самого початку наполягають угорці), або ж готове заради однохвилинної вигоди закарпатських "Слуг" в обласній раді торгувати державними інтересами України.

З іншого боку, якщо проблему Брензовича в СБУ не вирішать і таким чином "кинуть" угорців, Будапешт однозначно не вибачить цього Києву.

Невмілі маніпуляції через переформатування більшості в Закарпатській обласній раді фактично загнали Україну в ще один глухий кут у взаєминах з Угорщиною. І це не дивно, адже коли за міжнаціональну політику й дипломатію беруться такі "профі", як Тищенко й Петров, нічого хорошого чекати не слід. Тут навіть втручання німецьких журналістів і польських радикалів не потрібне.

Читайте також: Нова конфігурація в Закарпатській облраді: Як боротьба за потоки перетворює союзників у найзапекліших ворогів