Сонячних батарей не буде: Як Громбюджет Ужгорода закатають в одну вулицю

Жителі обласного центру Закарпаття не надто активні у громадських питаннях чи ініціативах. Звісно, тут не йдеться про активістів, які борються за збереження історичного центру чи вболівають і організовують потрібні для ужгородців соціальні заходи. Такі небайдужі містяни, звісно, є, але їх небагато. "Розворушити" і залучити до важливих суспільних процесів мешканців Ужгорода непросто. Ось і громадський проект "Бюджет місцевих ініціатив" в Ужгороді все ніяк не може запрацювати на повну силу. Тобто, звісно, він функціонує, голосування йде, обираються якісь переможці. Але в черговий раз складається враження, що сама можливість реалізувати свої ідеї на користь громади за рахунок грошей бюджету ужгородців не надто цікавить.

Щодо того, як цьогоріч відбувалося голосування: із поданих проектів – 37 малих на суму 9 059 683 грн та 42 великі на суму 18 855 807 грн. Найбільше проектів – 17 - стосуються спорту (будівництва спортивних та ігрових майданчиків), 10 – освіти (облаштування молодіжного пластового центру, спецкабінетів у школах тощо), по шість проектів – щодо безпеки руху та громадського порядку, а також навколишнього середовища, п'ять проектів - про соцзахист, чотири – комунальне господарство, по три – культуру та енергозбереження, по одному проекту – щодо дорожнього господарства, охорони здоров'я, телекомунікації, зв'язок та інформаційні технології, транспорту.

Тут варто зазначити, що серед поданих проектів були і цікаві та важливі для громади Ужгорода, реалізація яких була б дуже доречною і зняла б кілька наболілих питань в місті. Йдеться і про встановлення сонячних батарей на одному з навчальних закладів, і про екосистему у відпочинковій зоні і допомогу безпритульним тваринам. Подібні проблеми, точніше, відсутність їхнього вирішення, щоразу викликають у містян хвилю обурення у соцмережах. Але, як показали результати голосування, гроші Бюджету громадських інфціатив підуть зовсім не на це.

За результатами підрахунку голосів переможцями стали три малі проекти та п'ять великих. Серед малих проектів:

1. Облаштування класу для предмету "Захист Вітчизни" на базі УЗОШ №20 – ліцею "Лідер" Кількість голосів – 1928.

2. Молодіжний центр "Пластова домівка". Кількість голосів – 1347.

3. Облаштування ігрового майданчика "Дитяча мрія" навул.Бобяка,1. Кількість голосів – 1324.

Великі проекти, які будуть реалізовані:

1. Побудова сучасного футбольного поля на території УЗОШ №20 – ліцею "Лідер" Кількість голосів – 2052.

2. Дитячий ігровий майданчик (вул.Михайла Лермонтова). Кількість голосів – 1777.

3. Штучне покриття мультиспортивного майданчика (вул. Михайла Лермонтова). Кількість голосів – 1766.

4. Безпечний та комфортний квартал (вул. Михайла Лермонтова). Кількість голосів – 1766.

5. Організація прибудинкової території для потреб великої громади (Минайська,67). Кількість голосів – 1733.

Як можна побачити з результатів, проекти, за винятком кількох, не відрізняються різноманітністю. Більше того, навіть територіально вони не дуже охоплюють територію міста: найбільше перепало 20-й школі (ліцей "Інтелект") та вулиці Лермотова. Мабуть, саме тут живуть найактивніші ужгородці.

Як зазначив заступник міського голови Ігор Фартушок, є багато зауважень до процедури голосування, однак зараз треба керуватися чинним положенням про Бюджет громадської ініціативи Ужгорода. Разом з тим, вже є очевидним, що до положення потрібно буде вносити низку змін.

Конкурс цьогорічних проектів показав, що фантазії у проектантів замало. А ще ці проекти занадто вузькогромадські, бо стосуються дворів та установ, а не широкої громадськості. Хоча фінансуватися будуть з кишень всіх ужгородців-платників податків. Склалося враження, що в Ужгороді домінують обмежені приватні інтереси. Більшість проектів це у тій чи іншій формі дитячі та ігрові майданчики у дворах багатоповерхівок. А ще не можна не помітити, що багато проектів подано від навчальних та виховних закладів: створення патріотичних класів, лінгафонних кабінетів, спортивних майданчиків. Чи є це громадські проекти – питання спірне, бо вони ж – у сфері фінансування управління освіти. Під це є окремі статі в бюджеті. Проте, як не дивно, влада всіх їх затвердила на голосування. А що робити, якщо кількість голосів "за" велика. Хоча нічого дивного в цьому нема: вчителі провели роботу з учнями, ті - бесіду з батьками, і всі дружно проголосували за потрібний проект.

Окремо активісти звертають увагу на один проект, який влада погодила для голосування – створення автомобільної парковки у внутрішньому дворику історичної Рафанди. Факт відсутності місця для паркування, звісно ж може обурювати, але хіба можна скидувати з важелів те, що будинки Рафанди мають історичну цінність, що у внутрішньому дворику повинні бути газони та ігрові майданчики для дітей. Та жителі міркують по-іншому, а тому разом із керівництвом ОСББ розробили проект, який передбачає наявність у дворику паркування для автомобілів. А назвали проект гучно: "Безпечний, комфортний та екологічний двір". "Екологічний" - це паркування з таким собі газоном під сіткою.

І, можливо, не було б у цьому нічого надто прикрого, якби влада не відхилила дійсно громадські проекти. До прикладу, облаштування у притулку для бездомних тварин "Барбос" пункту надання екстреної допомоги травмованим тваринам чи облаштування скверів на Минайській, 34, за який "гаряче" воювали активісти, відбиваючись від забудовників, та за будівлею облради та адміністрації, в якому люблять відпочивати ужгородці. Відхиленим виявися і проект порятунку екосистеми "Кірпічки".

Відхилили і проект про молодіжний простір роботи та розвитку. Ужгороду, очевидно, не завадила би сучасна коворкінг зона, коли люди виконують різну роботу, навчаються та розвивають певні навички на базі загальної платформи. Схоже, ужгородські фрілансери не надто цікаві, аби допомогти їм організуватися та комфортно працювати.

Не буде поки в Ужгороді створено скейт-парку (до речі, Ужгород чи не єдиний обласний центр в Україні, де його нема). Очевидно, владі легше потім буде вислуховувати нарікання керівників драмтеатру, що підлітки на скейтах псують плити перед театром.

Ще один проект, який вирішили відхилити - Європейські електронні табло прогнозування транспорту на зупинках. Ігронування проекту вкотре доводить, що Ужгород і сучасний комфортний громадський транспорт – речі несумісні. "Реалізація проекту має наметі покращити транспортну інфраструктуру міста та умови обслуговування мешканців і гостей міста Ужгород. Сприятиме зменшенню соціальної напруги та невдоволення користувачів громадського транспорту від непрогнозованості руху транспорту", - зазначали автори. Але, схоже, це таки залишиться мрією для багатьох ужгородців.

Таке голосування за проекти декого наштовхнули на думку, що результати могли бути сфальсифіковані. Більше того, один із депутатів Ужгородської міськради, Сергій Варцаба, звернувся до прокуратури із заявою щодо перевірки фальсифікацій під час голосування за громадські проекти.

Важко з упевненістю сказати, чи справді був факт фальсифікації під час голосування. Це вже завдання правоохоронців. Але те, що система проекту Бюджету громадських ініціатив потребує вдосконалення – факт беззаперечний. Але, очевидно, вирішення проблеми не зрушить з мертвої точки, якщо у цьому не будуть зацікавлені самі ужгородці. І схоже, що і в цьому питанні містяни особливої активності не проявлятимуть. Бюджет громадських ініціатив, можливість розвитку міста, реалізація амбітних ідей для громадськості, мабуть, не надто цікаві.