Мистецтво "відмазки": Чому хабарники за гратами закарпатцям тільки сняться

У 2018-му впійманих на хабарі в Закарпатті вистачало, але бракувало судових процесів, які б вселили віру, що "буква Закону" сильніша за будь-які "відмазки" хабарників 

Побачити бодай одного хабарника за гратами – мрія багатьох закарпатців, яка, на жаль, у 2018-му не здійснилася. Хоча передумов та сподівань вистачало. Але магічна сила закарпатської "відмазки" "йсе мош порішати" (це можна вирішити) поки бере верх, і здійснення мрії відтерміновується на 2019-й. Хіба станеться диво, і заради "успішного завершення року" таки когось покарають. Попереду – цілий грудень.

"Дрібнота"

Отже, за 11 місяців впійманих на хабарі в Закарпатті вистачало. Так, у січні затримали старшого інспектора Рахівського районного відділу служби пробації Закарпатської області Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України під час одержання неправомірної вигоди у сумі $150. Того ж місяця на хабарі у $1500 попався заступник голови правління Воловецького споживчого товариства Закарпатської облспоживспілки. Посадовець вимагав зазначену суму за надання згоди на укладення договору оренди приміщення для здійснення комерційної діяльності.

У квітні викрито начальника одного з районних відділів Державної міграційної служби України, який організував отримання неправомірних вигод за вирішення питання безперешкодного та позачергового отримання паспортів громадянина України та біометричних паспортів для виїзду за кордон. У червні викладачку медичного коледжу зловили на хабарі за "успішну" здачу іспитів. У липні прокуратурою Закарпатської області спільно спецпідрозділом ВБКОЗ управління СБУ під час одержання $600 хабара затримано "на гарячому" прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури. Гроші прокурор вимагав від обвинуваченого за призначення покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, а саме звільнення від відбування покарання із призначенням іспитового строку на 2 роки. У вересні прокуратура затримала посадовця ДСНС на хабарі: гроші службовець вимагав та отримав від місцевого мешканця за його працевлаштування до одного з підрозділів цивільного захисту в Ужгороді. У вересні на хабарі затримали дільничного Ужгородського відділу поліції: встановлено, що кошти дільничний отримав від ужгородки за непритягнення до відповідальності її чоловіка.

А чи був хабарник...

Були протягом року і "дивні" історії про хабарників. У травні на хабарі у $200 тисяч затримали керівника Держгеокадастру області та його заступника: зловмисники вимагали грошові кошти з приватного підприємця за виділення у власність земельних ділянок у Воловецькому районі області під будівництво гірськолижного спуску та готелю. Але того ж дня, коли прес-секретар Генпрокурора Юрія Луценка повідомила про затримання, у Держгеокадастрі заявили, що ніхто не затримував керівників на хабарі у $200 тисяч. "Розповсюджена інформація є безпідставною та недостовірною, не відповідає фактичним обставинам справи, а також несе наклепницький характер й завідомо неправдиві відомості щодо головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та згаданих керівників, які не затримані правоохоронними органами за отримання неправомірної вигоди у зазначеному розмірі та знаходяться на своїх робочих місцях", - розгнівались у відомстві і зажадали спростування поширеної інформації.

Ще один приклад "дивних" справ виявився трагічним. Фігурант справи НАБУ про $270 тисяч хабара помер під домашнім арештом. Третього травня начальнику і провідному спеціалісту райвідділу Держгеокадастру у Закарпатській області повідомлено про підозру в отриманні $130,5 тисяч хабара за сприяння у виділенні земельних ділянок для будівництва гірськолижного спуску та готелю. За версією детективів, загальна сума хабара мала складати $270 тисяч. П'ятого вересня НАБУ отримало листа Воловецького районного відділу державної реєстрації актив цивільного стану про те, що громадянин Понзель 1974 р.н. помер.

Голови і заступники теж люди

Та, звісно, запам'яталися найгучніші справи. Рік розпочався із продовження гучного скандалу: у 2017-му перший заступник міського голови Ужгорода Іштван Цап став підозрюваним у корупційній справі. Прокуратура оприлюднила відео, на якому заступник мера нібито домовляється про хабар. Апеляційний суду Закарпатської області ухвалив рішення про взяття під варту Цапа до 24 березня з умовою застави розміром 240 тисяч гривень. Гроші знайшли дуже швидко - вже за годину було внесено заставу, і Цап поїхав додому. У січні 2018-го на черговій сесії під натиском протестувальників мер Богдан Андріїв поставив на розгляд депутатів "позапланове" питання: ні, не про звільнення свого першого заступника, а про скасування посади першого заступника голови міськради взагалі. Депутати проголосували "за". Вимоги протестувальників наче виконано, але дуже хитро: тепер Цапа на посаді не буде, але не через корупційні діяння, а через відсутність самої посади.

Що ж до власне судових засідань, на яких розглядали корупційні діяння Цапа, то зараз цілком ймовірно, що процес над екс-заступником мера Ужгорода можуть почати спочатку. Справа в тому, що в Ужгородському міськрайонному суді Ірина Шепетко, яка здійснює судочинство у справі отримання хабара, 18 жовтня закінчила 5-річний термін, на який її було призначено. Через це справу передали іншому служителю Феміди. Щоправда, коли здійснюється заміна судді, розгляд справи можна почати спочатку, якщо обвинувачуваний, прокурор або захисник проти продовження справи з того місця, на якому зупинились з попереднім суддею. У суді визнають, що через регулярну відсутність підозрюваного на судових засіданнях судочинство затяглося. Тому і не виключають, що розгляд таки почнуть "з нуля". Коли ж все закінчиться, не відомо, вочевидь, і Всевишньому.

Чимало галасу наробила ще одна справа. Другого серпня на хабарі затримали районного начальника. Правоохоронці встановили, що голова Виноградівської РДА Михайло Русанюк організував "схему" хабарництва. За укладання договорів на виконання робіт, послуг за бюджетні кошти без відповідного погодження вимагав та отримував від представників бізнесу неправомірну вигоду. У даному випадку – за укладання договору на постачання планшетів для інклюзивної освіти (для хворих на ДЦП дітей) та перерахунок бюджетних коштів згідно виконаних умов договору голова РДА вимагав 25 тисяч гривень хабара. Кошти отримував у декілька етапів. Другого серпня, фігуранта було затримано під час одержання чергового "траншу". В автомобілі голови РДА правоохоронці вилучили 8 тисяч гривень хабара.

Геннадій Москаль, "засвітивши" власний неологізм, назвав затримання "грубою і дешевою провокацією правоПОхоронців", пообіцявши провести паралельне розслідування. "Обласна державна адміністрація розцінює події у Виноградові як грубу, дешеву й безграмотну провокацію управління захисту економіки. Цей орган неодноразово проводив на Закарпатті різні спецоперації, використовуючи так званих "торпед" (так на сленгу називають провокаторів, котрі підсовують хабарі й фабрикують "гучні" справи). Ми будемо проводити паралельне розслідування справи, з'ясуємо всі подробиці, підводні камені і проінформуємо при них громадськість", - заявив Москаль і, провівши розлідування, оголосив вердикт: голова Виноградівської РДА не міг отримати хабаря від начальника управління освіти, оскільки приватний підприємець, згідно із розслідуванням, нікому не давав жодних відкатів.

Разом із тим, ухвалою Печерського районного суду міста Києва Русанюку було обрано запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт. Продовження, очевидно, варто очікувати уже наступного року. Поки ж на офіційній сторінці Виноградівської РДА у графі "голова" стоїть фото Михайла Русанюка.

Гуртом і хабарника легше "відмазати"

І ще хочеться згадати двох хабарників, через яких "чубалися" суд і прокуратура. У травні прокуратура Закарпаття повідомила про затримання адвоката з $2000 хабара "на гарячому" в адмінбудівлі суду. У прокуратурі зазначили, що адвокат, вступивши на захист підозрюваних у нападі та нанесенні тілесних ушкоджень працівникам поліції, вимагав від родичів підозрюваних $4 тис. (в еквіваленті 104 тисячі гривень) для передачі судді місцевого суду за вирішення питання щодо пом'якшення вироку для нападників та не засудження їх до реальної міри покарання.

В Ужгородському суді спростовували заяву прокуратури про вплив адвоката-хабарника на суддю і запевнили, що прокуратурою та іншими поліцейськими структурами розповсюджено голослівну інформацію. "Ні отримання грошових коштів адвокатом, ні їх передача судді, ні інші "гарячі" події, в Ужгородському міськрайонному суді не відбувалися. Тож, прокуратурою та іншими поліцейськими структурами, розповсюджено голослівну інформацію, яка дискредитує не тільки судову владу, а й інститут правосуддя в цілому", - йшлося у повідомленні суду. Як там зазначили, розгляд кримінальної справи, за участю адвоката, був завершений ще 18 травня з постановленням вироку для обвинувачених. Натомість, департамент захисту економіки запевняє, що "він (адвокат, - ред.) пообіцяв вплинути на суддю під час винесення ним вироку".

Ще один "батл" між Ужгородським міськрайонним судом та Закарпатською прокуратурою відбувся у серпні. Тоді вийшла на роботу керівниця управління майном міста департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, яку у червні затримали на хабарі у $800. Жінка "за винагороду" обіцяла місцевому підприємцю "порішати" питання про передачу йому приміщень, які належать міській раді. Чиновницю рішенням суду було поміщено під домашній арешт і відсторонено від роботи. Але вона повернулась на робоче місце.

У прокуратурі пояснили, чому так сталося: мовляв, ще 30 липня прокурор подав клопотання про відсторонення чиновниці від роботи, і суд відсторонив її до 14 серпня. Вже 3 серпня прокуратура скерувала провадження до суду для розгляду справи, і одразу після цього суд повинен призначити дату підготовчого судового засідання у термін 5 днів. Але станом на 17 серпня воно так і не було призначене. Саме у цей період, поки не призначена дата, прокуратура не може знову подати клопотання про відсторонення Полтавцевої. Через це і вийшло, що вона з'явилась на робочому місці. В Ужгородському міськрайонному суді за таке пояснення прокуратуру добряче вичитали, заявивши, що офіційне повідомлення прокуратури Закарпатської області з приводу відсторонення чиновниці департаменту міського господарства Ужгородської міської ради не відповідає дійсності, ба більше – є наклепом.

Але навіть не в цьому в суді побачили головну проблему. "Зрештою, наклеп на судову інстанцію – це другорядне, у порівнянні з тим, що прокуратура приховала від громадськості таку важливу "дрібницю", як зміна кваліфікації дій чиновниці міської ради з тяжкого корупційного злочину на злочин невеликої тяжкості", - обурились в суді. Тож виходить, що гучні гасла "затримано хабарницю" були лиш гарними гаслами і більше не лунають від прокуратури, "оскільки в ході досудового розслідування правоохоронці не змогли знайти докази на підтвердження причетності чиновниці до отримання хабара, а тому перекваліфікували дії останньої на шахрайство. Покарання за цей злочин, передбачає сплату штрафу або здійснення громадських чи призначенння виправних робіт", - пояснили в суді.

Відповідь від прокуратури, звісно, була, але це вже зовсім інша історія. В історії ж про "хабарників за гратами" поки треба ставити трьокрапку... Може, рік 2019-й внесе корективи.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття