Паводок і "зелений тариф": Навіщо Балозі міні-ГЕС у Мукачеві

Мукачівська міськрада серйозно готується до ухвалення рішення про облаштування на Латориці двох малих гідроелектростанцій

Журналіст регіональної редакції Depo.Закарпаття
Паводок і "зелений тариф": Навіщо Балозі…

Вперше про будівництво міні-ГЕС на річці Латориця у межах Мукачева заговорили у 2016 році на Мукачівському бізнес-форумі, де представили детальний план будівництва. Йшлося про можливість облаштування двох малих ГЕС - станцій руслового типу. Їхня потужність – по 3,5 млн кіловат-годин на рік.

Проектанти презентували станції, які мали би стати і свого роду протипаводковими спорудами, створювати можливість акумулювати воду. Станції працюватимуть в автоматичному режиму, без персоналу. За словами проектанта, вони зменшуватимуть гідродинаміку річки під час паводкових хвиль. На водосховищах планували облаштувати відпочинкові зони. Проектанти обіцяли застосувати найкращий досвід Європи з облаштування таких станцій – зокрема автоматичну сміттєочисну машину для утримання річки у належному стані.

Наче благі наміри, однак позитивно сприйняли їх у місті й області далеко не всі. Власне, на інше годі було сподіватися, як би не старалися забудовники. Останні таки виявилися впертими і наполегливими у своєму бажанні "загідроелектростанити" область. Зазнавши у 2017 році повного фіаско у двох районах - Тячівському та Хустському - вони перекинули всі сили на Мукачево.

"Хитрі" ходи міської влади, фейкові громадські слухання, протести містян, ініціатива плебісциту та категоричне несприйняття ідеї міні-ГЕС на Латориці в кабінетах облдержадміністрації - так коротко можна передати "пристрасті" навколо будівництва гідроелектростанцій. "На повну" питання міні-ГЕС у Мукачеві розгорілося після інформації, що у грудні минулого року у міськраді відбулися так звані громадські обговорення. Міська влада провела їх практично таємно від громади. Коли, хто і як оголошував про це дійство, знали лише обрані. Фахівці з регіонального екологічного об'єднання "Екосфера" наголошують, що подібні випадки фальсифікації громадських слухань були чи не в кожному районі, де хотіли будувати міні-ГЕС. Обурені мукачівці вийшли під стіни ратуші на акцію протесту, на якій збирали підписи проти будівництва гідроелектростанцій.

За день під петицією підписалося більше півтори тисячі мукачівців. Жителі міста дали зрозуміти міській владі, що часи, коли все вирішувало "як сказав Балога" минули, а отже, як не крути, доведеться відреагувати. І мер Балога відреагував.

За кілька днів він зустрівся з активістами територіальної громади. На зустріч прийшов із підготовленими заспокійливими фразами, мовляв, питання на найближчі сесії виноситись не буде, а він із задоволенням вислухає чи не кожного мукачівця. Балога ініціював прийняття положення про громадські слухання та запропонував всім активістам долучитися до його розробки. Відповідний проект рішення після опрацювання, буде оприлюднено та прийнято на сесії міськради. Окрім того, буде проведено громадську та екологічну експертизу щодо проекту міні-ГЕС.

"Після прийняття цього положення, буде оголошено про повторні слухання по міні-ГЕС. А вже після повторних слухань як міський голова ініціюватиму проведення плебісциту з цього питання. Все залежатиме виключно від думки громади – як мешканці Мукачева вирішать, так і буде прийнято рішення: або надати дозвіл на будівництво, або ні. Наголошую: все вирішуватиме виключно громада Мукачева", - запевнив Балога і, загадково посміхнувшись, покинув зал засідань, навіть не вислухавши активістів, які мали до нього чимало питань. Мера проводжали вигуками "Ганьба".

"Ганьба" гучно прозвучало і з кабінетів влади обласної. "Обіцянки мера Мукачева розробити й прийняти на сесії міськради положення про громадські слухання, на яких повторно розглянути питання будівництва міні-ГЕС у Мукачеві, – це повна профанація і некомпетентність", – заявив Москаль. І він мав рацію.

Порядок проведення громадських слухань уже розписаний у законодавстві України. Так, Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", який набрав чинності 18 грудня 2017року., має пряме застосування до енергетичної промисловості, у тому числі гідроелектростанцій на річках незалежно від потужності. 13 грудня 2017 року Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив Порядок проведення громадських слухань у процесі впливу на довкілля. У ньому чітко сказано, що організатор громадських слухань визначається уповноваженим центральним або регіональним органом один раз на рік на конкурсній основі, що цей організатор має бути незалежним, об'єктивним, неупередженим і не мати потенційного конфлікту інтересів тощо.

Чимало правників та екологів також наголошують на тому, що вони не є категоричними противниками будівництва малих ГЕС, але є затятими прихильниками того, аби все відбувалося відповідно до законодавства, особливо, що стосується належного вивчення технічних характеристик та екологічних експертиз.

Представники забудовників намагаються донести до мешканців Мукачева власні аргументи про вигоди від об'єктів та стверджують, що все відбувається "за буквою" закону. Для більшого переконання наводять позитивні приклади на тому ж Закарпатті. Приміром, розповідають про малу ГЕС в Ужгороді, яку збудовано ще за радянських часів. Кажуть, що за цією технологією потік перекрито не повністю, лише певна його частина йде у канал, до турбіни і повертається у річку, отже водойма залишається живою, не порушується цілісність ландшафту. Правда, на презентації проекту встановлення ще двох міні ГЕС в Ужгороді, яка відбулася у квітні 2015 року, представники громади дійшли до висновку, що це суто комерційний проект і місту не дасть жодних переваг.

Варто зауважити, що Мукачево - одне з найвразливіших міст Закарпаття щодо можливих підтоплень. Це показав і катастрофічний паводок 1998 року, коли в місті були зруйновані сотні будинків, і паводок 2001 року, та навіть останній паводок у грудні минулого року. На цьому фоні дещо дивно звучать переконання про "плюси" будівництва на Латориці в межах міста міні-гідроелектростанцій, які штучно піднімуть рівень води й перешкоджатимуть швидкому проходженню паводкових хвиль.

Противники міні-ГЕС у Мукачеві знаходять цьому лиш одне пояснення: вигода від так званого "зеленого тарифу". Законодавство, ухвалене ще у 2008 році з метою підтримки альтернативної енергетики, передбачає, що електроенергію з малих ГЕС державний енергоринок має закуповувати в обов'язковому порядку і за вищими від традиційних енергопостачальників тарифами.

Та остаточне слово таки має бути за громадою. Вирішувати, треба чи ні місту споруди альтернативної енергії, повинні мукачівці. Це вони мають бути власниками і розпорядниками міні-ГЕС, тому що вони споживатимуть енергію. Правда, при прийнятті рішення варто зауважувати не тільки на "благі наміри" мера, але й на обіцянки Москаля, який заявив, що у випадку, якщо мукачівська влада не захистить містян від міні-ГЕС із усіма наслідками, то це зробить обласна держадміністрація. У разі прийняття рішення про дозвіл на будівництво міні-ГЕС, воно буде оскаржене й скасоване в судовому порядку. Приклад є: у грудні минулого року Львіський апеляційний адмінсуд підтвердив законність розпоряджень Москаля про заборону будівництва міні-ГЕС на Хустщині.

Одним словом, історія з міні-ГЕС у Мукачеві, окрім того, що обіцяє бути цікавою, вже точно притягне до себе увагу на невизначений, але довгий відрізок часу.

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme