Малі ГЕС у Карпатах: Альтернативна енергетика чи екологічне лихо

Закарпаттям протікає понад дев'ять тисяч річок та потічків. Край, на думку багатьох спеціалістів, має потужний потенціал для розвитку гідроенергетики

Журналіст регіональної редакції Depo.Закарпаття
Малі ГЕС у Карпатах: Альтернативна енерг…

Насправді, розібратися в тому, чого більше - "плюсів" чи "мінусів" - буде мати Закарпаття від будівництва на гірських річках міні-ГЕС, таки складно. Та, вочевидь, закарпатці розібралися і вирішили, що у такий спосіб енергетику в області використовувати не варто.

Справжня "хвиля" громадських слухань, на яких мешканці одностайно проголосували проти спорудження міні-ГЕС на річці Ріка, пронеслася днями селами Хустського району.

У селі Липча проти будівництва міні-ГЕС в межах села висловилися понад 850 присутніх жителів села. З таким же результатом закінчились зібрання в селах Кошельово і Березово. Трохи раніше селяни Ізи та та Горінчева також висловили свою чітку позицію проти будівництва МГЕС.

"Гладкою" дорогу до цих рішень назвати важко. Забудовники старалися, як могли: представляли селянам карти-схеми розміщення майбутнього каскаду енергогенеруючих об'єктів, переконуючи в тому, наскільки краще стане жити навколишнім селам. Лобісти будівництва ГЕС не погидували найняти "тітушок", котрі мали "вплинути" на рішення мешканців. Та для перших все закінчилося ганебним тіканням із місця зібрання.

Не обійшлося і без підкупу депутатів сільрад, аби ті прийняли "правильне" рішення – до прикладу, у селі Березово. Люди обурились і вийшли на акцію протесту. 10 липня протестувальники перекрили автомобільну дорогу Хуст–Долина. Внаслідок блокування дороги автомобільний затор розтягнувся на декілька кілометрів. Щоправда, протримались блокувальники не так і довго. Того ж дня представники забудовників розповіли про потенційні перспективи розвитку інфраструктури села і про те, що відсутність води, риби та підтоплення - міф. Навіть ті, хто були категорично проти будівництва, змінили думку.

Та противники будівництва малих ГЕС на гірських ріках Закарпаття не мовчать. Власне, їхні аргументи є переконливішими за всі разом взяті аргументи прихильників каскаду енергогенеруючих об'єктів.

"По-перше, у мешканців є обґрунтоване занепокоєння, що будівництво ГЕС призведе до зменшення якості водопостачання в селах. По-друге, відповідно до критеріїв вибору місць для будівництва МГЕС в Карпатах, розроблених спільнотою міжнародних та українських фахівців, річка Ріка належить до особливо цінних річкових ділянок, де забезпечується нагул, розмноження та зимівля аборигенних видів іхтіофауни, зокрема, червонокнижної. А 2016 році річка Ріка була внесена до об'єктів Смарагдової мережі, яка перебуває під охороною Ради Європи. Тож на ній будівництво будь-яких гідротехнічних споруд заборонене. Таке рішення ухвалене 15-18 листопада 2016 р. на 36-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції. Це рішення повністю відповідає заходам з виконання вимог України в рамках Угоди "Про асоціацію з ЄС", - розповідає громадський правозахисник Віталій Грегор.

Не менш переконливими є аргументи президента Міжнародної екологічної організації "ЕКОСФЕРА" Оксани Станкевич-Волосянчук та директора Міжнародного інституту людини і глобалістики "НООСФЕРА" Олега Лукші. Вони обурені висновками тих науковців, які опираються на досвід Європи і саме її досягненнями намагаються переконати закарпатців у користі міні-ГЕС.

За словами Станкевич-Волосянчук та Лукші, некоректно порівнювати Україну з країнами ЄС. Цілі енергетичних стратегій нашої країни та країн об'єднаної Європи вже в основі є різними. Енергетична стратегія України до 2030 року передбачає збільшення частки відновлювальної енергії до 10%, при цьому мала гідроенергетика повинна складати до 1,6% від загальних обсягів виробленої електроенергії в країні, яка є, до речі, країною-експортером електроенергії в світі. Основними ж джерелами виробництва електроенергії, згідно з цією стратегією, залишаються атомна та теплова енергетика. Натомість Енергетична стратегія ЄС вже до 2020 року передбачає збільшення частки відновлювальної енергії у кінцевому енергоспоживанні до 20%. Більшість провідних країн ЄС поступово відмовляються від атомної енергії.

При цьому гідроенергетика грає далеко не провідну роль у європейській структурі джерел. Найвищий відсоток в країнах ЄС у виробництві електроенергії демонструє Австрія – 10% (стільки ж від потреб електроенергії малими ГЕС виробляється і в Закарпатті). Основними ж джерелами відновлювальної електроенергії в ЄС є вітрова енергія (20,9%) та біомаса (19%). Тож до 2030 року, за обрахунками експертів, частка малої гідроенергетики у світі становитиме не більше 2,2%, в той час як нині складає 1,4%.

Є що сказати і стосовно екологічності малих ГЕС. Авторитетна у світі природоохоронна організація Всесвітній фонд природи (WWF), яка підтримує і популяризує відновлювальні джерела енергії загалом, ще у 2011 році опублікувала 10 міфів малої гідроенергетики. Серед цих міфів є і міф екологічності. Адже кожна міні-ГЕС завдає того чи іншого згубного впливу на життя річки, часто змінюючи його незворотньо і назавжди. Недаремно в одній з альпійських країн – Німеччині – сьогодні не будуються міні-ГЕС на незмінених вільно плинних річках. Така ж ініціатива активно просувається природоохоронними організаціями в Австрії. Бо на більшості альпійських річок сьогодні через кожні 8-10 км збудована гребля, що згубно позначилось на усьому живому цих водотоків.

Екологи із Закарпаття та Львівщини зробили дрон-зйомку русла Ріки і показали масштаби змін, яких зазнала гірська річка внаслідок побудови на ній у 2016-му Нижньобистрівської міні-ГЕС.

Цей об'єкт звели попри протести та обурення громади. На його захист прихильники малих ГЕС наводять приклад наслідків паводку лютого 2017 року. За їхніми словами, удар стихії прийняла на себе саме ця міні-ГЕС: дамба, що побудована у руслі річки Ріка, фактично врятувала від затоплення села, що розташовані вниз за течією – Березово, Горінчево та Липча. І все, на переконання "адвокатів" малих ГЕС – завдяки сучасним європейським технологіям.

"Наші італійські партнери мають величезний досвід у будівництві гідрооб'єктів – у Південному Тіролі, регіоні Італії, який вдвічі менший від Закарпаття, на річках працює понад 1000 міні-ГЕС. Кількість виробленої енергії у краї складає 177% від потреби населення, тож надлишок продається у сусідні частини країни. Висока культура будівництва гідроелектростанцій дає змогу отримати економічні дивіденди та мінімізувати вплив на діяльність водних організмів", - розповів головний інженер однієї із фірм забудовників малих ГЕС, зокрема, міні-ГЕС на р. Брустурянка у селі Лопухово на Тячівщині, яка була введена в експлуатацію у 2016 році.

Щодо інших районів Закарпаття – а там теж не все так добре, як хотілося б прихильникам гідроенергетики. У червні цього року депутати Тячівської районної ради звернулися до президента України, парламенту, Кабінету Міністрів щодо регуляції рівня води у річці Теребля у літній період. "Водосховище Теребле-Ріцької ГЕС, однією з функцій якого є регуляція рівня води в руслі річки, на сьогоднішній час використовується виключно для потреб гідроелектростанції. Така ситуація призводить до практично повного пересихання річки від села Дулово і нижче за течією", - йдеться у зверненні.

Внаслідок цього у мешканців населених пунктів с.Чумалево, с. Кричово, с.Дулово, с.Теребля, с. Руське Поле, с.Вонігово та смт Буштино у спекотний період літа відсутня питна вода в трубчатих колодязях приватних дворогосподарств. Причиною даної ситуації є відсутність чіткого регулюючого зливу води зі сховища Теребле-Ріцької ГЕС.

Про те, щоб дати гірським річкам спокій, бідкаються не тільки закарпатці. Мешканці Львівщини та Івано-Франківщини також не раді малим гідроелектростанціям. І якщо зібрати до купи всі факти спротиву, який активізувався в останні два-три роки, можна зробити висновок, що не вигодою єдиною хочуть жити мешканці Карпат. Бо є усвідомлення того, що альтернативна енергетика – це не тільки економія фінансових і паливних ресурсів на рівні держбюджету чи споживача. Це, в першу чергу, турбота про довкілля, в якому завтра житимуть наші діти.

Тим часом активісти у судах двох інстанцій домоглись скасування рішення облради, яким з порушеннями п'ятьох законів України була затверджена Схема розташування 360 міні ГЕС на гірських річках Закарпаття...

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme