Гуцульська овеча бриндзя: Як "йде на ряд" перший в Україні продукт, що має географічне зазначення

На високогір'ї гуцульської Рахівщини випасаються найбільші отари овець в Українських Карпатах, а де вівці – там і бриндзя. А де бриндзя – там визнання

Гуцульська овеча бриндзя: Як "йде на ряд…
Фото: Фейсбук/Гуцульська бриндзя

Рахівщина – край високих полонин та тисячолітньої традиції виготовлення будзу, вурди, та власне – бриндзі. Тут виробляють перший в Україні продукт, який має географічне зазначення – "Гуцульську овечу бриндзю". Про те, чим саме "Гуцульська овеча бриндзя" така відома, та де її можна скуштувати, розповідає Depo.Закарпаття.

Робота над реєстрацією найменування тривала понад два роки. Спочатку сформувалася група з 20 виробників, які об’єдналися в "Асоціацію виробників традиційних карпатських високогірних сирів" із центром в Рахові. 

"Саме в Рахові збереглася до нашого часу форма об’єднання полонин у полонинські управи, які складаються із "депутатів". Громада кожного села вибирає авторитетного вівчара – "депутата". Вони об’єднують зусилля, курують роботу полонин, організовують логістику та пильнують за станом доріг, домовляються про ціну за випасання овець, тощо", – зазначила після визнання Національна експертка з географічних зазначень продуктів харчування на Заході України Проєкту ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" Ганна Антонюк.

Традиційна рахівська продукція

Фото: Фейсбук/Бриндзарня

Як підмітила експертка, саме в Рахівському районі збереглася традиція, описана ще у Шухевича. Вона називається – "Йти на ряд". Якщо твої вівці пасуться на полонині, то ти йдеш на кілька днів туди, допомагаєш ватагу робити сир і цей сир забираєш з собою. Також, саме тут, у рахівських вівчарів збереглося давнє "Свято міри" – традиція, якій вже багато сотень років. На святого Юрія, в травні, вівчарі зганяють усіх овець докупи, здоюють та міряють скільки є молока. Ведуть облік – прізвище, скільки дав овець, скільки вийшло молока, скільки приблизно сиру маєш забрати за сезон.

"Такі полонинські вівчарські звичаї це доволі "закритий клуб" – це і спеціальні молитви, і столітні ритуали. Гуцули дуже неохоче реагують на пропозиції зробити з таких подій туристичну атракцію, бо це – їхнє", – зауважує Антонюк.

Минуло вже понад два роки, після реєстрації права на використання зареєстрованого зазначення походження товару для цього сиру – у 2019-му Мінекономіки видало відповідне свідоцтво.

 

Географічне зазначення бриндзі

 

Такий крок дозволив захистити продукт від підробки, підкреслити його унікальність та, найголовніше – підняти ціну на продукцію. Мало хто знає, але робота та життя гуцулів, які виробляють полонинську бриндзю, в рази важче, за виробництво бриндзи "в низах". Вівці проходять за день до 15 кілометрів, їх треба пасти, охороняти від вовків. А ще ж саме виробництво та логістика! "Усе це дуже важка праця. Також є велика проблема з людьми – молодь емігрує, а на полонинах залишається старше покоління", – розповіла Ганна Антонюк.

 

У рамках проєкту Географічні зазначення в Україні, члени Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів, реалізували низку ініціатив, покликаних популяризувати цей унікальний продукт із давньою історією, традиціями приготування та споживання. Так з’явилися "Бриндзарня" і "Гуцульські сирні плаї".

 

Бриндзарня

 

Крафтову крамницю "Бриндзарня" відкрили у географічному центрі Європи, що розташований в селі Ділове. Тут любителі посмакувати сиром, можуть придбати екологічно чистий продукт – гуцульську овечу бриндзю, виготовлену за технологією, яку передають з покоління у покоління.

"Цей сир виготовляється згідно з затвердженою специфікацією і пройшов три рівні контролю якості та безпеки. Він не лише неймовірно смачний, а й корисний. Для виробництва сиру використовується стовідсоткове овече молоко, від овець, які випасаються на полонинах вище 700 метрів над рівнем моря, і їдять лише свіжі трави. Більше ніде в Україні такого сиру не знайдете", – йдеться на сторінці "Бриндзарні" у фейсбуці.

 

Крафтова крамниця "Бриндзарня"

 

Гуцульська овеча бриндзя

 

Фото: Фейсбук/Бриндзарня

 

Окрім бриндзі, у крамниці можна придбати й інші крафтові товари – чай, мед, варення, настоянки, сиропи і білі карпатські гриби.

Крафтові чаї у Бриндзарні

Фото: Фейсбук/Бриндзарня

Це перша особлива крамничка не тільки у географічному центрі Європи, але й у Рахівському районі.

 

Гуцульські сирні плаї

 

Культурно туристичний маршрут "Гуцульські сирні плаї" – це мережа маршрутів гipcькими cтежкaми, кожен з яких веде на полонини, в гості дo гyцyлiв i знaйoмить зi cтoлiтнiми тpaдицiями cиpoвapiння, вiвчapcтвa i cкoтapcтвa в yкpaїнcьких Kapпaтax.

 

Унікальний для України проєкт, який поєднує туризм, культуру та гастрономію стартував влітку 2021 року. Він покликаний зберегти традиції і побут полонинських господарств, як складову культурної спадщини України.

 

Гуцульські сирні плаї

 

Фото: Фейсбук/ Гуцульські сирні плаї

До культурного туристичного маршруту залучили 13 локацій Закарпаття та Івано-Франківської області. Якщо говоримо про Закарпаття, то йдеться про чотири полонинські господарства Рахівщини, які є сертифікованими виробниками овечої бринзи. Крім них, на Рахівщині увійде музей гуцульської бриндзі та ще кілька локацій.

Гуцульські сирні плаї

 

Фото: Фейсбук/ Гуцульські сирні плаї

 

"Кожна наша локація розташована доволі глибоко в горах і неподалік промаркованих пішохідних туристичних маршрутів. Кожна з наших туристичних пропозицій — це поєднання краси Карпат з відвідинами полонинського господарства, знайомство з традиційною культурою сироваріння", — розповів менеджер проєкту Тарас Антонюк.

 

Гуцульські сирні плаї - одна з локацій маршруту

Туристи і вівці

Фото: Фейсбук/ Гуцульські сирні плаї

Зі слів організаторів, туристичний маршрут "Гуцульські сирні плаї" запустять у новому сезоні 2022 року.

Що не кажіть, а "білим золотом Карпат" бриндзю, яку виробляють на високогірній Рахівщині, називають не просто так. Гуцульських солоний сир вже протягом багатьох століть готують за незмінною технологією та традиціями з діда-прадіда. Своїм унікальним смаком, ароматом та консистенцією овеча бриндзя завдячує тому, що в ній зійшлися кілька унікальних факторів: аборигенна порода овець – українська гірсько-карпатська вівця, яку адаптували до специфічних гірських умов життя і те, що її випасають на високогірних полонинах – із особливою флорою.  

Довідково. Географічне зазначення походження товару — це позначення, яке ідентифікує товар чи послугу як такий, що походить із території певного географічного місця (країни, регіону чи місцевості на території країни або іншого географічного об'єкта) та має певну якість, репутацію чи характеристики, істотно зумовлені цим географічним місцем, зокрема його природними умовами, чи людський фактор або поєднання природних умов і людського фактора.

Прикладами позначень товарів, які мають однакові специфічні властивості на всій території країни, можуть бути бразильська кава, швейцарський сир, грузинське вино, болгарська трояндова олія, оливки з Іспанії тощо.

За матеріалами: Бриндзарня, Гуцульські сирні плаї, Гуцульська бриндзя, Seeds and Roots, Географічні зазначення в Україні

Читайте також: Дивні традиції: Як своєрідна психіка і буйна фантазія роблять гуцулів не такими, як всі

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme