Дивні традиції: Як своєрідна психіка і буйна фантазія роблять гуцулів не такими, як всі

"Гуцули – оригiнальний народ, з багатою фантазiєю, зi своєрiдною психологiєю", – саме такими побачив гуцулів Михайло Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків". Письменник ретельно вивчав життя й побут гуцулiв, ïхнi звичаï, знайомився з фольклором, записував говiрку, назви рослин. У листi до Євгена Чикаленка Михайло Коцю­бинський писав про своï враження: "Якби ви знали, яка тут велична природа, який цiкавий народ гуцули, з багатою своєрiдною психiкою, з буйною фантазi­єю, дивними звичаями i мовою".

Ось саме приклади дивних гуцульських звичаїв зібрало Depo.Закарпаття.

Ворожіння на свята

Під час Різдвяних свят, Нового року та Водохреща на Гуцульщині практикують різноманітні ворожіння. У Святвечір ґазда має відібрати у першого колядника палку i вдарити нею корову, щоб вона стала тільною.

Фото: Ladna cobieta

Перед настанням Нового року на печі розкладають стільки гарячих вуглинок, скільки осіб є в сiм'ї, зазначивши, яка жаринка кому належить. Гуцули вірять, що члени сім'ї помиратимуть в тому порядку, в якому згасатимуть куски жару. У ніч на Хрещення гуцули чекають, що відкриється небо. Кому пощастить це побачити, той отримає те, що просить. Вважається необхідним попросити Бога, щоб душа потрапила в рай. А напередодні Водохреща гуцули добре годують худобу, щоб вона не нарікала на господарів. Вважається, що в ніч на Хрещення отримує здатність говорити i худоба, i взагалі всі живі та неживі предмети.

Вседозволена ніч на Купала

Івана-Купала — свято єднання людини з природою. А, як то кажуть, що природно — те не соромно, тож на цей день хлопці і дівчата дозволяли собі недозволене, але таке природне.

Фото: Невідома Україна

Дівчата плели вінки і кидали їх у воду чи вогонь, якщо хлопець діставав вінок — дівчина була змушена цілуватися з ним. Крім того, весь вечір дівчина мала провести з хлопцем у парі. І мало що могло трапитися між молодими людьми серед ночі у лісі під час пошуку цвіту папороті без нагляду суворих дорослих…

"Веселі" похорони

Похорони у гуцулів – особливий і дивний обряд. Померлого тримали два дні, на третій ховали. Вечорами навколо покійника збиралися рідні й сусіди, дяк читав псалми, а після того усіх пригощали горілкою.

Найдивнішою традицією гуцульських похоронів є так звані "грушки". Це ігри, в які бавилася молодь під час похорону, на зразок тих, в які бавилися під час весняних гулянь і весіль. У побуті населення Карпат і Прикарпатської смуги також була традиція грати ігри при мерці. Для цього використовувався макет голови кози, який носили на жердині, схожий на той, який носять на Меланку. Також співали і танцювали, проводжаючи померлого в інше життя.

Верховинці перед хатою, де лежав покійник, розпалювали багаття і сурмили у трембіти. У хаті не пили воду, оскільки вважалося, що її могла пити душа. Якщо хтось хотів сісти на лавку, то дмухав на неї, щоб не розчавити душу покійного. Труну з дому виносили так, щоб перешкодити померлому відшукати дорогу додому. Покійника виносили ногами вперед через задні двері, потім тричі стукали труною об поріг хати, щоб померлий попрощався з пращурами і більше не повертався.

Нареченому в першу шлюбну ніч допомагав дружба

Перша шлюбна ніч молодят була розвагою для усіх гостей. Поки пара вперше займалася сексом, під дверима стояли гості і співали сороміцьких пісень. На любощі молодята мали не більше півгодини.

Фото: Спадщина предків

Зрозуміло, не всіх чоловіків таке налаштовує на потрібний лад. Тож, якщо наречений не справлявся — йому на допомогу приходив старший дружба. Причому часто це був близький родич нареченого, а в деяких випадках допомагав батько нареченого. Якщо вони за це не бралися, наречену цноти позбавляли свашки… пальцями!

Шана вогню

Ставлення до вогню у горян дуже шанобливе, прикмет та забобонів, що стосуються вогню, чимало. Гуцули вірять, що, коли дитині подати хліб над вогнем, вона обов'язково виросте злодієм. А якщо хто плюне у вогонь, у того на язиці утвориться міхур. Гріхом також вважається кинути у вогонь волосся. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул скаже, що до хати прийде розгнівана людина.

Фото: Невідома Україна

Щоб пожежа не поширювалася, треба голому оббігти довкола хати. Для цього ж сусідки перед домом мають обертати сито у напрямку, протилежному до того, в якому рухається вогонь. А якщо хата зайнялася від удару блискавки, то загасити вогонь, вважають гуцули, можна тільки молоком.

Цікаві факти

– Під час вагітності гуцулки вдягали чоловічі штани для введення в оману недобрих сил;

– Великим гріхом для заміжньої жінки вважалося непокрите волосся;

– Парубки з багатих родин схиляли крисаню набік, а бідні хлопці мусили носити капелюха рівно;

– Окрім Гуцульщини, жіноча прикраса зґарда була поширена в Грузії; –

Напередодні весілля молоді обмінювалися подарунками – перемітка та чоботи для нареченої, сорочка – для молодого, які необхідно було зберігати до кінця життя. 

Фото: Богдан Пошивайло

Не дочекаєтесь!

Сьогодні більшість звичаїв, яких свого часу дотримувалися гуцули та інші жителі гірських районів Карпат, видаються щонайменше дивними, але треба визнати: про них добре пам’ятають і – більше того -  якщо на бiльшостi територiї України войовничий атеїзм знiвелював i язичництво, й християнство, то серед гуцулів вони і нині спiвживуть у гармонiї.

Фото: Євгеній Капич

До прикладу, якщо етнічний костюм в більшості українських регіонів існує здебільшого в якості музейного експонату, то гуцульський кептар так і залишається обов’язковим у гардеробі гуцула, бо сьогодні до цього хутряного одягу без рукавів дуже личать джинси. Та й від коней гуцули ще не скоро відмовляться, бо ці благородні тварини пройдуть там, де технiка безсила. І гуцульські весілля навряд чи проходитимуть тільки під електронну музику, а трембіта звучатиме над Карпатами, здається, вічно. Що ж до туризму, то гуцули самі кажуть: уже не буде гiршого, нiж зробило пияцтво за радянських часiв та пострадянське безробiття.

Фото: Відвідай

Для тих, хто не знає:

Гуцули — етнографічна група українців, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, Яремчанський, південна частини Косівського й Надвірнянського р-нів Івано-Франківської обл., Путильський та південна частина Вижницького р-ну Чернівецької обл. й Рахівський р-н Закарпатьської обл.). Територія Гуцульщини в Україні – 6,5 тис. км. кв. 

На сьогоднішній день в Україні проживає близько 22 тисяч гуцулів. Існує думка, що саме вони вважають себе справжніми етнічними українцями. 

Фото: Нікіта Юрєнєв

За матеріалами: Спадщина предків, Кам'яний двір, Відвідай, Шпальта, Збруч