Битва за зв’язок зі світом: Чи зможе Мукачево забрати в Ужгорода звання першого міста Закарпаття

Два найбільших міста Закарпатської області – Ужгород і Мукачево – настільки хочуть бути кращими одне за одне, що про це давно вже жартують місцеві. Якщо одне з міст започатковує свято, то за ним повторює інше, але вже зі своїми "унікальними" особливостями, якщо одне встановлює рекорд – друге обов’язково його поб’є. Якщо в одному посадять сто сакур, в іншому незабаром висадять 150, бо у весняний період Мукачево і Ужгород традиційно змагаються за звання "сакурової" столиці. Але є і більш серйозні сфери, де розподіл "головного" міста суттєво вплине на життя регіону. Одна з таких сфер – транспортна, зв’язок регіону з "зовнішнім" світом. Тут дуже швидко набирає бали Мукачево, і стрімко втрачає Ужгород.

Перерваний політ

Ужгородський аеропорт, який має статус міжнародного, довгі роки був єдиним летовищем Закарпатської області. Мав і часи розквіту, і занепаду, а то й зовсім переставав працювати. Тільки за останній рік аеропорт пережив і злети, і падіння, які в результаті призвели до страйку. Летовище від жовтня не приймає рейсові літаки. Раніше, директор Ужгородського аеропорту Руслан Лііс розповідав, що летовище може знову припинити приймати літаки через непопідписання міжурядової угоди зі Словаччиною.

Аби літак продовжив літати до Ужгорода, має бути підписана міжурядова угода між Україною і Словаччиною про надання можливості ДП "Украерорух" керувати частиною повітряного простору Словаччини, що дасть змогу виконувати польоти за приладами в межах аеродрому "Ужгород". Продовжити виконувати рейси буде можливо тільки з весни. До часу підписання угоди регулярне авіасполучення із столицею зупинено. Лише протягом минулого року аеропорт "трусило" неодноразово. У грудні, наприкінці 2018-го, аеропорт "Ужгород" отримав сертифікат EASA. Тоді зазначалося, що він відновить повноцінну роботу. Довгоочікуваний авіарейс за маршрутом "Київ – Ужгород" було запущено 15 березня.

У травні, компанія "Мотор Січ" заявила, що здійснить останній рейс до Ужгорода і назад 10 травня, а з 17 травня рейсів не планується. Літаки виконували рейси буквально два місяці. З самого початку запуску авіасполучення було чимало питань щодо доступності ціни на літак, адже найдешевший квиток коштував від 2 тисяч гривень. А ще більше – про сам маршрут, адже рейс з Києва до Ужгорода здійснювався з 2-годинною пересадкою у Львові. Третього червня компанія "Мотор Січ" відновила рейс у зручному форматі, без пересадки у Львові. Через активний попит на рейс, йшлося навіть про те, аби замінити літак на більший. Та все тривало недовго. У листопаді, коли летовище вже не приймало рейси, працівники аеропорту оголосили страйк. Майже пів року людям не виплачували зароблене. У такій ситуації – всі сто працівників аеропорту. Через невиплату заробленого майже тридцять співробітників аеропорту написали заяви на звільнення.

Аеропорт – на балансі обласної ради. Рішення виділити 8 мільйонів гривень державної субвенції на утримання закладу підтримали депутати. Як розповів голова Закарпатської облради Михайло Рівіс, кошти на рахунку летовища заблокував антимонопольний комітет. Мовляв, підтвердження на використання цієї суми мають надати в АМК у Києві. "Все, що треба від антимонопольного комітету, – це зібрати комісію, визнати, що кошти, які надала обласна рада, – це не порушення антимонопольного законодавства", – каже Рівіс.

В обласному відділі антимонопольного комітету про це нічого не знають. "Немає жодної заяви, ми не накладали ніяких санкцій, ніяких блокувань рахунків, ми не маємо жодного відношення до видачі заробітної плати аеропорту Ужгород", – сказав голова Закарпатського відділення антимонопольного комітету України Віталій Шаленик.

На початку грудня перший заступник голови Закарпатської ОДА Олексій Гетманенко зустрівся з представниками трудового колективу ЗОКП "Міжнародний аеропорт "Ужгород" – головою страйкому та головою профкому підприємства. Чиновник запевнив, що влада регіону вирішуватиме питання розблокування коштів підприємства Антимонопольним комітетом. Після досягнутої домовленості, страйковий комітет підприємства ухвалив рішення про відкладення страйку до вирішення питання.

А тим часом у Мукачеві...

Мукачеву така ситуація з ужгородським аеропортом дуже на "руку". Амбіції звести у Мукачеві сучасний аеропорт, своєрідний транспортний центр регіону, були давно. Нині ж вони цілком реальні.

Кілька місяців тому почалися активні розмови щодо відновлення старого закинутого летовища у Мукачеві і перетворення його на сучасний авіатранспортний об‘єкт. Старе мукачівське летовище теж пережило чимало перипетій. У часи СРСР це був військовий аеродром у складі винищувально-авіаційного полку, базувалися на ньому надзвукові літаки МіГ-27 та Міг-29. Летовище поблизу Мукачева, загальною площею 196 гектарів, вважалося одним із найкращих на західному кордоні Радянського Союзу. За потреби, на злітній смузі розміром 2500х40 метрів могли в будь-який час приземлитися вантажні та пасажирські літаки типу Іл-62, Іл-76, Ту-204 та навіть Боїнг-737. Також аеродром був обладнаний потужними складами авіапального, десятками ангарів, сучасною інфраструктурою протиповітряної оборони та радіолокаційною станцією.

Експлуатація військового аеродрому завершилася в 1993 році. З того часу безліч разів виносилися рішення по летовищу, змінювалися "хазяї". У червні 2005 року обласна рада своїм рішенням №564 передала на баланс Мукачева цілісний майновий комплекс Мукачівського аеродрому "для облаштування цивільного аеродрому з відповідною інфраструктурою". За заявами тодішніх урядників, сучасний авіа-комплекс мав з'явитися у місті до 2016 року.

Передаючи у 2005 році колишній військовий об'єкт, обласні депутати визначили цільове призначення майнового комплексу – для облаштування цивільного аеродрому. Однак з часу початку роботи в його штаті перебували лише директор, бухгалтер та охоронці. Звісно, з такою кількістю працівників надії на хоч якийсь розвиток було мало. Та й зберегти матеріальну базу, яка ще з моменту передачі перебувала в жахливому стані, вже не кажучи про якесь покращення, теж не вдалося.

Мукачівська міська рада лише з 2013 року почала затверджувати заходи з підвищення ефективності функціонування аеропорту, однак до їхньої реалізації так і не доходило. У 2015 році депутати ухвалили рішення про ліквідацію підприємства. Це рішення теж не поспішали виконувати.

І от, цього року, у колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна ще у серпні було прийнято рішення розпочати роботу над змінами до постанови Уряду 126, якою схвалена Державна програма розвитку аеропортів до 2023 року і вже з 2020 року розпочати проектування і будівництво аеродромного комплексу "Мукачево".

"Результати щодо співфінансування очікуємо від МОУ, так як злітно-посадкова смуга буде подвійного призначення", – повідомив тоді заступник Омеляна Юрій Лавренюк. Він також відзначив готовність Мукачівської ОТГ залучити інвестора, та в рамках ДПП будувати новий пасажирський термінал. "Поки ми намагаємось повноцінно врегулювати роботу аеропорту "Ужгород", шляхом підписання Угоди між Урядом Словаччини та України, необхідно впроваджувати альтернативні варіанти і розбудовувати внутрішнє авіасполучення в державі, шляхом розвитку регіональних аеропортів", – підсумував Лавренюк.

Голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко під час своєї першої пресконференції схвально відгукнувся про ідею будівництва аеропорту в Мукачеві. "Локаційно це доцільно було б зробити саме там. Це буде два аеропорта чи, яким чином – інше питання. Скажу так – нам для Закарпаття потрібен один аеропорт, нам не потрібно два", - сказав Бондаренко.

12 листопада теперішній міністр інфраструктури України Владислав Криклій під час презентації планів МІУ на найближчі п'ять років підтвердив: "З наступного року починаємо реконструювати аеропорти Дніпро, Мукачево, Ізмаїл".

Не польотами єдиними

Аеропорт у Мукачеві об’єктивно більш вдала ідея, в першу чергу, для жителів області – до Мукачева зручніше добиратися з районів. До того ж, Мукачево вже налагодило залізничне транспортне сполучення з європейськими містами– курсують потяги до Будапешта і Кошице.

Для цього знайшлися гроші, щоб прокласти євроколію і звести спеціальний перон біля мукачівського вокзалу: коштом "Укрзалізниці" встановили 40 км рейок та платформу, облаштували місце для очікування. Місцевий бюджет профінансував ремонт прилеглої дороги на вул. Вокзальній.  У цьому була зацікавлена влада міста, яка дуже активно використовує "фішку" з "Мукачево – транспортний центр".

У той же час, в Ужгороді з цими питаннями – жодних зрушень. У такій важливій галузі місто, яке начебто і робить ставку на розвиток туризму, суттєво програє Мукачеву. Тож наступний рік, не виключено, наглядно покаже, яке ж місто на Закарпатті перше.