ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Пливе кача...": Як закарпатська пісня йшла до Революції Гідності

"Пливе кача по Тисині" вважають "українською лемківською", за іншими даними - "закарпатською тужливою народною піснею"
Depo.
21 листопада 2015 16:10
ФОТО: depo.ua
"Пливе кача...": Як закарпатська пісня йшла до Революції Гідності
"Пливе кача...": Як закарпатська пісня йшла до Революції Гідності

З перших акордів цієї пісні перед очима мимоволі виникає картина, що перетворила фольклорну родзинку в гімн української Революції гідності. Мало хто знає, що ця пісня народилася у Закарпатті у часи Карпатської України.

Доктор мистецтвознавства, закарпатський фольклорист Іван Хланта переконаний, що пісня "Плине кача" народилася в Закарпатті, а не на Лемківщині, як прийнято вважати. Адже в ній згадується закарпатська річка Тиса (Тісіна). Хланта записував цю пісню в багатьох селах, розташованих за течією річки. Але найчастіше - у Тячівському, Іршавському та Хустському районах.

Іван Хланта вважає, що "Плине кача" цілком могла виникнути в березні 1939 року, коли йшли кровопролитні бої за незалежність маленької країни під назвою Карпатська Україна. Пісня входила до репертуару воїнів УПА під час Другої світової війни та збройної боротьби 1950-тих років.

Вперше цю пісню під час фольклористичної експедиції наприкінці 1930-х років записав у Воловці молодий, але вже відомий на той час ужгородський музикознавець угорського походження, в майбутньому композитор і диригент Ужгородської філармонії, згодом професор Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка Дезидерій Задор (1912—1985). Текст та ноти пісні він подав згодом у пісеннику "Народні пісні Підкарпатських русинів", який у 1944 році видав у Ужгороді у співавторстві з Ю. Костьом та П. Милославським.

Нове публічне життя прийшло до пісні у 1990-их роках, зокрема, її включено до циклу "Наші партизани" сольного альбому Тараса Чубая.

На переконання дослідника Василя Сокола, пісня має літературне походження. Автором поетичного твору є письменник і перекладач Василь Ґренджа-Донський, який народився 1897 року у с. Волове, нині смт. Міжгір’я Закарпатської області. Тож, навіть, якщо пісня не є народною, її коріння - із Закарпаття.

Пісня давно присутня в репертуарі народних виконавців, професійних та аматорських фольклорних колективів. А нині в аранжуванні та виконанні гурту "Пікардійська терція" пісня стала мистецьким вокальним шедевром. Вперше пісню від вокалістів українці почули у 2001. У той рік музиканти записали композицію та співали її ще задовго до того, але тільки для рідних і друзів.

Пісня стала так званим реквіємом Небесним героям. Під "Пливе кача" в останню путь проводжали перших загиблих на Майдані – Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. 

Раніше ""Піккардійської терції" виконували також інші гурти та хорові колективи. "Пливе кача" входила до репертуару заслуженої артистки УРСР, солістки Закарпатського державного академічного хору Віри Баганич. Її виконували капела імені Д. Ревуцького, хор Київської Православної академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у Києві.

Чуттєве виконання "Пливе кача" від ужгородки Дарини Степанюк щоразу зворушує до сліз всіх, хто його чує.

"Пливе кача..." залишається гімном Небесної Сотні. Без пісні важко уявити собі спогади про Революцію Гідності, бо вона не лише вияв скорботи та пам’яттю за соратниками, що загинули за незалежність, а й вияв мужності тих, хто продовжує розпочату боротьбу.

Більше новин про життя Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття