Лижі замість лісу: Як Москаль "пробиває" будівництво власного "Буковеля" на Закарпатті

Говорити про будівництво курорту-гіганту "Свидовець" на Закарпатті почали ще минулого року. У червні 2016-го Геннадій Москаль здійснив робочу поїздку на "Буковель" в Івано-Франківській області й зустрівся з його власниками. На переговорах вирішувалося одне питання – продовження будівництва курорту на території Закарпаття.

Згідно з домовленостями, планується побудувати близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, облаштувати 230 кілометрів лижних трас. Крім того, на курорті відкриють близько 120 закладів харчування, а також магазини, фітнес-центри та медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів. Заплановано навіть будівництво приватного аеродрому з довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків. Це буде крупний курортний центр із назвою "Свидовець", який прийматиме до 28 тисяч туристів одночасно.

Для його обслуговування потрібно близько 5 тисяч нових робочих місць, які отримають місцеві мешканці. Прихильники будівництва курорту переконували, що його облаштування, яке триватиме кілька років, надасть бурхливого розвитку місцевій промисловості, адже проводитиметься переважно за рахунок місцевого ринку праці і з місцевими фірмами. А після відкриття курорту надходження в місцеві бюджети зростуть мінімум у сотні разів.

Одразу ж представники "Буковелю" приїхали на Закарпаття, щоб попрацювати над оформленням дозвільної документації.

Та проект великого лижного курорту спровокував запеклі суперечки і навіть судові позови. У жовтні минулого року будівництво опинилося під загрозою. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру своїм наказом виділила трьом приватним особам земельні ділянки площею по два гектари кожна на полонині Довгій біля с.Чорна Тиса – якраз у тій місцевості, де має проходити гірськолижна траса курорту "Свидовець". Призначення землі – ведення сільського господарства та випас худоби. Двоє з отримувачів ділянок – мешканці Мукачева, один – Мукачівського району. Щоправда, як з'ясувалося, отримувачі землі з Мукачева не мали не те, що худоби, а навіть котів, тож кого вони збиралися випасати на полонині Довгій, так і залишилося питанням без відповіді. Закарпатська влада взялась за усунення проблеми, і вже з літа 2017 знову активно відновилися розмови про будівництво гірськолижного курорту. А разом з тими і продовжились суперечки навколо "Свидовця".

Екологи, волонтери та журналісти почали поширювати в інтернеті інформацію про те, що заради "Свидовця" вирубають 14 тисяч га лісу (як пояснюють лісники, це – половина того, що загалом рубають по всій країні за рік). Цю цифру в облдержадміністрації спростували: по-перше, сам курорт матиме площу 1400 гектарів. По-друге, частина території майбутнього курорту розташована на полонинах, де ліс взагалі не росте через природні умови. По-третє, ліс вилучається постановою Кабміну, якої поки немає. По-четверте, у разі позитивних висновків і після проходження всіх експертиз під будівництво "Свидовця" планується вилучити загалом 650 гектарів площі із Ясінянського лісгоспу, яка в більшості не заліснена.

Влада наступала: заради, як твердили в обладміністрації, покращення логістики до майбутнього курорту "Свидовець" Москаль ініціював будівництво дороги між Рахівським і Тячівським районами.

"Із Рахівського району дорога почнеться від витоків річки Чорна Тиса біля с.Чорна Тиса (саме тут інтенсивно будуватиметься курорт) і дійде до с.Лопухово в Тячівському районі (цю високогірну частину також охоплює "Свидовець"). У цих місцях колись була дорога лісокористувачів, частину її ми задіємо й тепер. Загальна протяжність майбутньої дороги – 25 кілометрів, із яких необхідно прокласти по-новому 11,2 кілометри. Зараз іде процес трасування, тобто розмітка на місцевості", – зазначає Москаль.

Нова дорога, за словами Москаля, згодиться не тільки для розвитку "Свидовця", а й для мешканців Усть-Чорнянського та Ясінянського кущів, котрим, щоб потрапити один до одного в гості, зараз доводиться робити величезний гак завдовжки 150 кілометрів. Справа, безперечно, добра, але цікаво, чому за державні кошти вирішуються проблеми приватного комплексу? На питання відповісти важко, бо багато нестиковок у тому, хто будує, навіщо і куди.

Будівництво гірськолижного комплексу схвалили Тячівська і Рахівська райдержадміністрації. Втім, жителі прилеглих селищ сприйняли це рішення неоднозначно. У Ясінях і Чорній Тисі на Рахівщині кажуть, що як комплекс побудують – будуть робочі місця, а зараз майже половина жителів виїжджає за кордон. А ще – нарешті – дороги, каналізація та водопостачання.

А ось жителі Лопухова в Тячівському районі бояться, що будівництво гірськолижного комплексу спровокує паводки і зсуви і висушить колодязі. При цьому екологи їхні побоювання поділяють. А три депутати Лопухівської сільради вже оскаржують в суді рішення Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій, які схвалили будівництво гірськолижного комплексу.

Та й цим скандали не обмежуються. Бо з'ясувалося, що Державне агентство лісових ресурсів не надавало погоджень на вилучення та вирубку лісів під будівництво туристичного комплексу "Свидовець" у Закарпатській області. У Держлісагентстві поінформували, що розглядали листи Закарпатської обласної державної адміністрації від 21 червня та 12 липня щодо створення на території Закарпатської області туристичного комплексу, зокрема ситуаційну схему бажаного місця розташування та обгрунтування проекту туристичного комплексу. Але на тому – все.

"За результатами розгляду вказаних листів Держлісагентство повідомило Закарпатську обласну державну адміністрацію, що лісовий фонд України перебуває під охороною держави, має важливі екологічні, соціальні та економічні функції; інформувало про особливості надання в користування і зміни цільового призначення земельних лісових ділянок; і не надавало погоджень на вилучення та вирубування лісів", - "відрізали" у відповіді Держлісагентства.

Більше того, Міністерство екології та природних ресурсів не надавало і висновку державної екологічної експертизи щодо будівництва туристичного комплексу "Свидовець" у Закарпатській області, та навіть не отримувало звернень і відповідних документів для проведення такої експертизи. "Станом на 25.10.2017 документація для проведення державної екологічної експертизи матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище щодо об'єкту будівництва нового гірського курорту в Закарпатській області до Мінприроди не надходила та висновок державної екологічної експертизи не надавався", – повідомляють в міністерстві.

Водночас там нагадали, що відповідно до чинного законодавства державна екологічна експертиза є обов'язковою для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. "Вирубка дерево-чагарникової рослинності (за винятком вирубки, пов'язаної з веденням лісового господарства) на території площею більше 0,12 гектара віднесено до пункту 29 Переліку видів діяльності та об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, розробленого відповідно до вимог частини третьої статті 13 закону та затвердженого постановою Кабінету міністрів України, а отже підлягає обов'язковій державній екологічній експертизі", – пояснили у Мінприроди.

В облдержадміністрації запевнили, що державна екологічна експертиза буде готова найближчим часом. Але поки що питання бути чи не бути "закарпатському Буковелю" лишається без відповіді. Фінал дійства залежить від багатьох чинників: наполегливості інвесторів, впертості екологів, мудрості влади, побажань самих закарпатців. І, у будь-якому випадку, зробити все так, щоб благі наміри розвивати туризм не "задавили" прагнення зберегти Карпати.