Яким є паперове Підляшшя закарпатської мисткині у міжнародному проекті

Регіон, який тягнеться трьома країнами на північному сході Польщі, на північному заході України та на заході Білорусі останнім часом перебуває у сфері зацікавлення митців, пише Depo.Закарпаття.

Українською цей регіон називається Підляшшя, а польською його назва звучить як "Подлясє". Саме цей регіон став темою нового проекту "Вслухатись", який Олеся Секереш реалізувала у Варшаві під час цьогорічної стипендії "Gaude Polonia".

Олеся Секереш відчуває специфіку пограниччя завдяки власному походженню.

Народилася у Мукачівському районі на Закарпатті, де поруч із українськими співіснують також угорські села у 1987 році, тобто у час, коли цивілізація міста і споживацька культура ще не зовсім втрутилась у життя закарпатських сіл. 

Проект Олесі Секереш "Вслухатись" - це паперові хатки у чорно-білій кольоровій гамі вирізані на основі традиційного орнаменту польської витинанки, яка має назву "ловіцкє взори". 

Ідея робити мистецький проект, пов'язаний із польським Підляшшям, народилася у Грузії 2014 року, де одна із польських неурядових організацій організовувала музичний фестиваль One Caucazus. Олеся була волонтеркою на цьому фестивалі. Під час цього проекту подорожували Закарпаттям, його мультикультирними селами - українськими, угорськими, румунськими, словацькими і навіть німецькими. Шукали фольклор, як музичний, так і візуальний.

Підляшшя цікаве, тим, що там відбувалась межа фронту і тому там дуже насичена історія, але не тільки тому, що там проходила межа фронту, а ще тому що це є мікс російської, української, білоруської культури і навіть на північшіше - литовської.

По ментальності, вже ніхто не скаже, що це є Подлясє. Це такий же мікс, як рідне Закарпаття. Ти підеш в угорськомовне Закарпатське село і точно не скажеш чи вони угорці чи вони українці. 

Фото взято з Culture.pl

 

Читайте також: Ужгородські діти започаткували нову інтернет-естафету

Більше про життя Закарпаття читайте на zak.depo.ua