Чи зможе "узаконена" палинка привабити більше туристів до Закарпаття

"Палинка - не вода, пити'ї не шкода", - так співають закарпатці, розуміючи, що насправді приховується за легковажними словами застільної пісні.

Закарпатцям, а ще більше туристам, пообіцяли новий туристичний бренд – "Палинку", яку вироблятимуть на основі плодів сливи, абрикоса, горіхів. Її пркатично "узаконять". Чи змНеподалік Ужгорода вже завершується будівництво бази для переробки фруктів та виробництва напоїв міцних плодових. Власне кажучи, його мали вже давно побудувати , бо Закарпаття без палинки – все одно, що без вина, полонин, бринзи і сакур.

Палинка, паленка, палінка (угор. pálinka) - фруктова горілка. Виготовляють її на Закарпатті давно і багато, щоправда, не кожен у цьому зізнається. Але кожен знає, що в невеликих дозах палинка – це ліки, а у великих – порятунок.

Про особливий смак горілки з найзахіднішого регіону відомо далеко. Подейкують, що з Іршавського району корчаги з самогонкою возили Леоніду Брежнєву до Москви. Генсек хотів, щоб міцний напій зберігався у бочці з шовковиці. Закарпатська палинка, за твердженнями декотрих знавців, прикрашала стіл Віктора Ющенка, Жерара Депард'е, Міхаїла Саакашвілі - тож, по суті, це готовий національний бренд.

У деяких закарпатських селах є звичай: коли у сім'ї народжується немовля, батьки закопують корчагу з самогонкою у 30-50 л й викопують лише на весілля.

Загалом, окремі райони та села на Закарпатті мають власний "фірмовий" напій. Так, у селах Малий та Великий Раковець горілку женуть зі слив, яблук, винограду і груш. Хто пробував раковицьку палинку, каже, що її можна пити цілий день, а на ранок прокинутися - і ніякого похмілля: хоч прямуй у поле ори, хоч під вінець іди. "Свідки" згадують: "Коли п'єш грушівку, то не кривишся, хапаючись мерщій за огірок, а, навпаки, посміхаєшся, бо прохолодна рідина зі смаком медових груш ніби як лоскоче почуття, думки".

У Білках, Арданові, Негрові та селі Осій надають перевагу "сливовиці", в Бене палинка найкраще виходить із персиків, а ще в деяких селах виготовляють з винограду "винянку", з горіхів - "горіхівку", з черешні - "черешнівку", а з чорниці - "яфинівку".

Справжня закарпатська палинка має бути міцна - мінімум 50 градусів, а подекуди й 60-70.

Варять самогон та роблять міцні настоянки чи не з усього, чим багата природа Закарпаття: сливи, груші, мед, яфини (чорниці), яблука та ще з добрий десяток видів. Але найпопулярніші, які обов'язково потрібно скуштувати, відвідуючи Закарпаття, "на вустах".

Сливовиця або слив'янка - чи не найпоширеніший міцний напій на Закарпатті. Для приготування сливи відокремлюють від кісточок, перемелюють в кашу, після кількох днів додають воду і залишають на 3-4 тижні. Потім починають переганяти. В ідеалі сливовиці треба дати відстоятися хоч півроку, але пити вже сміливо можна після 3-4 днів. На смак виходить ароматний і легкий сливовий смак. Про неї закарпатці кажуть, що "під добру закуску вдається легко много упити".

Яфинівка готується на чорницях – надзвичайно корисних ягодах. Це міцна і смачна настоянка, яку закарпатські господині готують кілька днів: коли палинка готова, засипають у неї перебрані ягоди і дають настоятися до тижня. За цей час яфини дають напою насичений колір та аромат. Чи завдяки самій ягоді, чи тому, що з неї виготовляють, але 2010 року в селі Гукливий Воловецького району було відкрито єдиний у світі пам'ятник чорниці (яфині).

Медовуха - рецептів приготування цього напою безліч. Та найголовніший секрет смачної медовухи криється в її витримці - чим вона більша, тим приємніший виходить напій. Особливий смак напій з меду набуває на шостому місяці настоювання навіть в домашніх умовах.

Бурачанка - самогонку готують на буряковому соку, з додаванням дріжджів (закваска буде готова за 5-6 днів). Або ж запечені цукрові буряки заливають цукром і водою, і з дріжджами дають побродити 3-4 дні. Готовність визначається по тому, як буряки опустяться на дно посудини і зверху утвориться кірка. На виході буде кілька літрів міцної самогонки зі стійким ароматом.

Та пити палинку теж треба вміти. Якщо на столі кілька її видів і хочеться перепробувати всі, то дегустація паленки стане набагато приємнішою, якщо слідувати деяким порадам. Фруктову палинку треба вживати не одразу після відкоркування пляшки. Справжній аромат проявляється за кілька хвилин. Різниця між дегустацією вина полягає у тому, що не потрібно збовтувати напій. І охолоджувати справжню палинку не слід - вона має мати кімнатну температуру.

Пити палинку радять маленькими ковтками, насолоджуючись. Відповідно потрібна гармонія всіх трьох складових - вигляду, аромату та смаку.

Різновидів закарпатської горілки дуже багато. Кожен може знайти на свій смак. Головне пам'ятати: споживати потрібно в міру, смакуючи, та обов'язково зі стравами закарпатської кухні.