ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Хмільне ремесло: Як душевно закарпатці відроджують традиції крафтового пивоваріння

Закарпаття впевнено стає справжнім пивним перехрестям у центрі Європи, де пересікаються різні пивні традиції та смаки

Depo.
22 липня 2018 16:00
ФОТО: depo.ua

Хочете - вірте, а не хочете - ваша справа, але закарпатці знають, як зварити відмінне пиво. Прозоре, як сонце, світле пиво, таке, що неможливо просвітити лазерною вказівкою, темне. Яскравий, насичений смак, шалена суміш тонів. Пиво, кожен ковток якого дарує справжню насолоду, пиво, яке закохує в себе і викликає бажання замовити ще один бокал. Ні, не для того, щоб напитися, а для того, щоб відчути, оцінити і отримати блаженну насолоду. Майстри хмільного ремесла знають, як це зробити, бо навчились вміло поєднувати багатовіковий досвід карпатського пивоваріння із сучасними технологіями.

Справжні пивовари - ті, що цінують напій за смак, а не за можливість швидкого заробітку - варять крафтове пиво з натуральних інгредієнтів, де не менше 50% найкращого солоду в основі. І, звісно, найкращий хміль та дріжджі. Інші добавки - лише для поліпшення та ускладнення смаку. І неодмінно - карпатський колорит, адже варять пиво не на хлорованій воді з-під крану, а на цілющій воді з місцевих високогірних джерел, не піддаючи її спеціальній обробці. А ще не бояться експериментувати зі смаком. Закарпатський крафт збагачують оригінальними гуцульськими акцентами: тут і яфини, і карпатські трави, і смерекові гілочки. Де ще в Україні варять таке пиво?

Здається неймовірним, але колись хмільний напій на Закарпатті варили мало не в кожному дворі. Історія пивоваріння на території сучасного Закарпаття почалася дуже давно. Вже в епоху угорських королів Арпадовичів (ХІ-ХІІІ століття), на території королівства, переважно в монастирях, варили пиво та використовували його, як ліки. Що цікаво, серед монарших орденів, які лікували пивом хворих і засновували лікарні, був орден йоанітів. Така лікарня існувала і в місті Берегово.

Фахівці розповідають про чисельні писемні джерела про пивоваріння на території усього сучасного Закарпаття ще в XVІ столітті. Одна з найдавніших письмових згадок відноситься до 1568 року, коли в Мукачеві, найбільш імовірно, в замку, була споруджена пивоварня, яка задовольняла потреби німців, які охороняли фортецю. Такий висновок історики роблять із того, що у травні 1569 року повідомлялося про річні доходи мукачівської пивоварні, тоді як у 1567 році про можливість створення пивоварні ще тільки згадувалося. Німці, які звикли до споживання пива, зробили свою справу. Хто-зна, можливо, солдати охорони і не здогадувалися, що пивом їх пували, бо воно було дешевшим за вино. Та як би там не було, після цього й угорські вельможі почали й у себе масово виготовляти хмільний напій.

Етикетка пива сорту "Kozel", що виготовлялося підгорянською пивоварнею графа Шенборна-Бухгейма в Мукачеві у 1920-х роках (екземпляр з колекції Олексія Іпатова)

Так, в XVII столітті на території сучасного Закарпаття пивоваріння процвітало на всій території – від Ужгорода до Великого Бичкова. Пиво варили міста, домінії, навіть приватні особи, зокрема, так звані кенейзи, які засновували села. Всюди на Закарпатті існували десятки, а то й сотні різних пивоварень. Є довідка про те, що у 1684 році Імре Текелі видав господарський наказ, де згадується, що пиво на рівні з вином та горілкою продають в мукачівських корчмах. Пиво використовували, як грошову одиницю для розрахунків за роботу.

Варили пиво і в Ужгороді. Функціонуючий пивний будинок згадується у документах ще 1631 року. Пивоварня була біля північної стіни Ужгородського замку на сучасній вулиці Підзамковій. Тут були відповідні будівлі з мідними казанами, чанами, сушилками, підвалами, бондарськими цехами, складами, необхідними для варіння пива. У самому ж замку переписчики зафіксували багато різного посуду, зокрема, для вживання пива. Домініальна пивоварня існувала тривалий час, тільки згодом змінила своє місцезнаходження. У XVIII століття була перенесена на місце сучасної міськради, а навпроти неї побудували льохи, відомі сьогодні як "Совине гніздо". В одному з документів за 1668 рік повідомлялося, що староста повинен надавати дозвіл на варіння пива й приватним особам, до того ж, розводити хміль у спеціальних садах. У цей час пиво на Закарпатті варили не тільки з класичного ячменю, а й з інших зернових культур – пшениці, вівса, а ще з меду.

Готель-ресторан "Берчені", де продавали пиво, виготовлене на території сучасного Закарпаття

Великий пивний завод також існував у смт Вилок на Виноградівщині. У 1843 році його описали як будівлю довжиною 50 метрів, у якій є все необхідне для пивоваріння. Більше того, сам Ференц Ракоці ІІ 1704 році видав інструкцію для своїх урядників у Марамороші, в якій згадується і варіння пива, але пиво тут варили не з чистого ячменю, а змішуючи ячмінь з вівсом. Варили пиво й у володіннях барона Перені на Угочанщині. При чому, робили це й приватні особи, до прикладу, відомо ім'я пивовара Юрія Урсти. На початку ХІХ ст. Закарпаття перейшло під владу Чехословаччини, і до краю потрапило всесвітньо відоме чеське пиво. Відкривалися чеські пивні ресторани та господи, де до страв зі знаменитими кнедликами подавали пиво "Пльзенське" та "Будварське".

Не дивно, що бажаючих поставити міцно "на ноги" хмільне ремесло, відродити пивні традиції на Закарпатті, вистачає. І це чудово! Закарпаття впевнено стає справжнім пивним перехрестям у центрі Європи, де пересікаються різні пивні традиції та смаки. Створено та працює більше десятка приватних пивоварень, де варять крафтове пиво. Розробляються екскурсійні тури: дегустація пива в Закарпатті. Перший з'їзд крафтових пивоварів Закарпаття пройшов у березні 2015-го року, а у вересні 2016-го - перший фестиваль "Варишське пиво". Цьогоріч найбільший фестиваль крафтового пива в Україні (принаймі, так стверджують організатори) загуляє у Мукачеві 14-16 вересня. Днями крафтові пивовари узгодили правила фестивалю. Було обговорено виготовлення фестивального пива, нижній поріг ціни бокала 0,4, місця розстановки, термін тривалості фестивалю, пивні анімації. І вже відомо, що нижній поріг ціни за бокал 0,4 встановлено на рівні 35 гривень. Варто уточнити: якщо крафтове пиво дешеве – тоді два варіанти: або власник демпінгує ціну, щоб продемонструвати свій продукт, або варить його з дешевих українських компонентів, тоді воно не дуже смачне. А цього справжні майстри допустити не можуть.

Місце проведення фесту крафтового пива обрали не випадково: Мукачево має всі шанси і, зрозуміло, хоче називатися пивною столицею, і не тільки Закарпаття. Саме у Мукачеві в 1701 році була заснована перша пивоварня на території сучасної України. Це була ініціатива Ференца Ракоці ІІ. 1 березня 1701 року Ференц Ракоці ІІ, як власник Мукачівської домінії, видав інструкцію щодо підгорянського пивного будинку для своїх урядників. Для налагодження процесу варіння пива були запрошені пивовари з Німеччини та Моравії. А у 1728 пивоварня перейшла у родину графів Шенборнів.

Емальована табличка 1930-х років з рекламою пива підгорянської броварні графів Шенборнів-Бухгеймів

Пиво заводу Шенборнів "Мукачівське" стало відомим у всьому Угорському королівстві, потім у Чехословаччині, далі і в Радянському Союзі.

Сьогодні Мукачево має амбітні плани щодо розвитку пивоваріння. Торік на фестивалі "Варишське пиво" була представлена продукція одинадцяти кращих крафтових броварень Закарпаття. Представлено було й тематичне пивне меню. Гості фестивалю могли запросто спілкуватися з пивоварами, розширювати свої знання про напій і познайомитися з новими смаками. Цьогоріч гірше не буде, обіцяють організатори. Сумніватися в цьому причин нема жодних. Як зізнаються пивовари, перш за все вони прагнуть, аби до смачної закарпатської кухні гості могли замовити також якісний автентичний напій. І це не тільки вино. Це ще і пиво. Так вирішив на початку ХVIII століття Ференц Ракоці ІІ, і сучасні майстри пивоваріння неодмінно ці традиції берегтимуть і розвиватимуть.

Використано матеріали дослідження історика і краєзнавця Йосипа Кобаля, інформацію з відкритих джерел, фото ProZak, Zaktour, ungweiser, Мукачівська міськрада

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook