Чому ужгородцям "зайшов" лежачий піджак харківського Гамлета

За великим рахунком, на мурали Гамлета Зіньківського ужгородці почали прискіпливо придивлятися саме після того, як їх попсували в Харкові і Одесі – події в цих містах стали таким собі "поштовхом", аби зрозуміти, треба це місту чи ні.

Гамлет – один з найвідоміших сучасних українських художників, автор графічних робіт, інсталяцій, перформансів, об'єктів. Входив до списку номінантів Премії PinchukArtCentre (2009) та представляв Україну на Венеційській бієнале (2013). Та найбільше прославився стріт-артом, який є в багатьох містах України, але особливо багато його в Харкові – понад 80 творів.

Усі сучасні роботи художника позначені впізнаваною манерою, виконані у монохромній гамі, меланхолійні, супроводжуються підписом. Багато робіт намальовані в арках і підворіттях – Гамлет називає їх "стріт-арт для людей дощу", тобто для тих, хто перечікує раптові зливи і може споглядати роботи й замислитися про вічне. У травні кілька композицій художник зробив у просторі Ужгорода – із його творчістю закарпатці мали змогу познайомитись у рамках форуму "Слободакульт", який тривав протягом двох тижнів і зібрав для діалогу представників різних кутків країни.

Мурали Гамлета спершу збивали з пантелику, бо закарпатці – такий народ, що першим ділом з'ясовує, а з чого б це. Гамлет каже, його мета – не прикрашати міста, а просто передавати думки, щоб люди могли побачити, прочитати й поміркувати. Нині стріт-арт став дуже важливою частиною життя. Ужгородці, здається, перейнялись цією частиною життя, але не тому, що вона є вселенськи важливою, а тому, що для міста це нова сторінка – цікава і, хто б що не казав. неповторна. І не така вже й розповсюджена.

Визначити, чи подобається ужгородцям стріт-арт, чи їм "по барабану", важко. Вони проходять повз мурали або з почуттям "пофігізму", або з виглядом "великого переймання". Як кажуть, всяке диво три дні триває. Очевидно, так сталося і з муралами Гамлета. Але, чого не відняти – за весь час не було жодного бодай натяку на псування чи замалювання, хоча і про це автор чемно попереджав. До прикладу, мурал на Театральній площі: його створено навіть не на стіні, а на забитих вікнах приміщення, яке зараз ремонтують, тож попередження дуже актуальне – мурал збережеться, допоки господарі не вирішать відкрити вікна.

Depo.Закарпаття поцікавився, що думають про мурали ужгородці.

Влада, 24 роки, аптекар: "Це чудово! Бачу лежачого піджака і таки вчуся відпочивати від самої себе".

Олександр, 36 років, журналіст: "Нічого поганого. Насправді дуже добре, що і таке має місце в Ужгороді. Не розумію, чому в Харкові й Одесі таке ставлення, ймовірно, акції замовні".

Олена, 51 рік, продавчиня: "Дуже файно. Мої онуки люблять фотографуватися біля цих малюнків. Відправляли фото доньці в Америку - вона в шоці, що таке є в Ужгороді".

Віктор, 44 роки, історик: "Мабуть, ставлення до муралів залежить від їхнього змісту. В Ужгороді Гамлет створив дуже життєві, такі, що споглядаються, змушують задуматись".

До слова, на творчій зустрічі в Ужгороді самого Гамлета дещо збила з пантелику манера спілкування із закарпатями. Принаймні, він сам у цьому зізнався, мовляв, готувався, що все завершиться банальним переглядом його робіт, розраховував на мінімум питань, а їх було максимум. Причому всі стосувались саме манери виконання робіт. Ужгородцям сподобалось. Практично все. Може, Ужгороду цього бракує, може не наситились ще його жителі подібною творчістю, а підлітки ще не "захавали" тему псування.

В Ужгороді, окрім кількох Гамлетових, є й пару інших муралів.

Мурал з відомими мультяшними героями – посіпаками – прикрасив занедбану стіну паркану біля обласної лікарні. Міньйони тримають банер із написом We love Uzhgorod. Художник каже, що дітям на майданчику тепер буде веселіше, а зображати посіпак йому подобається, адже вони в патріотичних – жовто-блакитних – кольорах.

Троє молодих ужгородських художників створили на стіні Пасажу патріотичний мурал в синьо-жовтих кольорах із символічним для Закарпаття ведмедем, але на велосипеді, що характерно для Ужгорода.

У 2016 році у рамках міжнародного фестивалю "Алярм Графіті Фестиваль" художники з України, Польщі, Словаччини та Великобританії створили на стіні Палацу дітей та юнацтва велетенський живописний малюнок.

На фасаді Ужгородської міської бібліотеки намалювали стелажі з різнокольоровими книжками, які наповнили сірі стіни бібліотеки новим життям. Графічне оформлення вийшло настільки захоплююче, що містяни та гості Ужгорода залюбки роблять селфі на фоні нової пам'ятки сучасного вуличного мистецтва.

ФОТО: Сергій Денисенко, Dofa.fund - СлободаКульт/Facebook, Рубрика