Чому ужгородцям "зайшов" лежачий піджак харківського Гамлета

На центральних вулицях Ужгорода прижились роботи харківського художника Гамлета Зіньковського

За великим рахунком, на мурали Гамлета Зіньківського ужгородці почали прискіпливо придивлятися саме після того, як їх попсували в Харкові і Одесі – події в цих містах стали таким собі "поштовхом", аби зрозуміти, треба це місту чи ні.

Гамлет – один з найвідоміших сучасних українських художників, автор графічних робіт, інсталяцій, перформансів, об'єктів. Входив до списку номінантів Премії PinchukArtCentre (2009) та представляв Україну на Венеційській бієнале (2013). Та найбільше прославився стріт-артом, який є в багатьох містах України, але особливо багато його в Харкові – понад 80 творів.

Усі сучасні роботи художника позначені впізнаваною манерою, виконані у монохромній гамі, меланхолійні, супроводжуються підписом. Багато робіт намальовані в арках і підворіттях – Гамлет називає їх "стріт-арт для людей дощу", тобто для тих, хто перечікує раптові зливи і може споглядати роботи й замислитися про вічне. У травні кілька композицій художник зробив у просторі Ужгорода – із його творчістю закарпатці мали змогу познайомитись у рамках форуму "Слободакульт", який тривав протягом двох тижнів і зібрав для діалогу представників різних кутків країни.

Мурали Гамлета спершу збивали з пантелику, бо закарпатці – такий народ, що першим ділом з'ясовує, а з чого б це. Гамлет каже, його мета – не прикрашати міста, а просто передавати думки, щоб люди могли побачити, прочитати й поміркувати. Нині стріт-арт став дуже важливою частиною життя. Ужгородці, здається, перейнялись цією частиною життя, але не тому, що вона є вселенськи важливою, а тому, що для міста це нова сторінка – цікава і, хто б що не казав. неповторна. І не така вже й розповсюджена.

Визначити, чи подобається ужгородцям стріт-арт, чи їм "по барабану", важко. Вони проходять повз мурали або з почуттям "пофігізму", або з виглядом "великого переймання". Як кажуть, всяке диво три дні триває. Очевидно, так сталося і з муралами Гамлета. Але, чого не відняти – за весь час не було жодного бодай натяку на псування чи замалювання, хоча і про це автор чемно попереджав. До прикладу, мурал на Театральній площі: його створено навіть не на стіні, а на забитих вікнах приміщення, яке зараз ремонтують, тож попередження дуже актуальне – мурал збережеться, допоки господарі не вирішать відкрити вікна.

Depo.Закарпаття поцікавився, що думають про мурали ужгородці.

Влада, 24 роки, аптекар: "Це чудово! Бачу лежачого піджака і таки вчуся відпочивати від самої себе".

Олександр, 36 років, журналіст: "Нічого поганого. Насправді дуже добре, що і таке має місце в Ужгороді. Не розумію, чому в Харкові й Одесі таке ставлення, ймовірно, акції замовні".

Олена, 51 рік, продавчиня: "Дуже файно. Мої онуки люблять фотографуватися біля цих малюнків. Відправляли фото доньці в Америку - вона в шоці, що таке є в Ужгороді".

Віктор, 44 роки, історик: "Мабуть, ставлення до муралів залежить від їхнього змісту. В Ужгороді Гамлет створив дуже життєві, такі, що споглядаються, змушують задуматись".

До слова, на творчій зустрічі в Ужгороді самого Гамлета дещо збила з пантелику манера спілкування із закарпатями. Принаймні, він сам у цьому зізнався, мовляв, готувався, що все завершиться банальним переглядом його робіт, розраховував на мінімум питань, а їх було максимум. Причому всі стосувались саме манери виконання робіт. Ужгородцям сподобалось. Практично все. Може, Ужгороду цього бракує, може не наситились ще його жителі подібною творчістю, а підлітки ще не "захавали" тему псування.

В Ужгороді, окрім кількох Гамлетових, є й пару інших муралів.

Мурал з відомими мультяшними героями – посіпаками – прикрасив занедбану стіну паркану біля обласної лікарні. Міньйони тримають банер із написом We love Uzhgorod. Художник каже, що дітям на майданчику тепер буде веселіше, а зображати посіпак йому подобається, адже вони в патріотичних – жовто-блакитних – кольорах.

Троє молодих ужгородських художників створили на стіні Пасажу патріотичний мурал в синьо-жовтих кольорах із символічним для Закарпаття ведмедем, але на велосипеді, що характерно для Ужгорода.

У 2016 році у рамках міжнародного фестивалю "Алярм Графіті Фестиваль" художники з України, Польщі, Словаччини та Великобританії створили на стіні Палацу дітей та юнацтва велетенський живописний малюнок.

На фасаді Ужгородської міської бібліотеки намалювали стелажі з різнокольоровими книжками, які наповнили сірі стіни бібліотеки новим життям. Графічне оформлення вийшло настільки захоплююче, що містяни та гості Ужгорода залюбки роблять селфі на фоні нової пам'ятки сучасного вуличного мистецтва.

ФОТО: Сергій Денисенко, Dofa.fund - СлободаКульт/Facebook, Рубрика

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття