Над чим сміялися, з чого тішилися і через що обурювалися закарпатці у 2019 році

Подій за рік на Закарпатті сталося чимало: серйозних і смішних, багатообіцяючих і безперспективних, обнадійливих і марних, таких, що закарбуються на десятиліття і таких, що за рік-два втратять актуальність. Depo.Закарпаття згадало деякі з них: цікаві, неочікувані та неоднозначно сприйняті.

Січень. Не тільки закарпатці – вся Україна, затамувавши подих, протягом чотирьх довгих і холодних діб очікувала на добрі новини від рятувальників, які у Карпатах шукали зниклого на Святвечір лижника. Історія порятунку – справді унікальна. На четверту добу у пошуковиків уже майже не лишалося надії, що загублений турист живий. Киянин Ігор Грищенко тримався до останнього, намагаючись вижити в екстремальних умовах високогрі'я Карпат. Врятований і щасливий, він дякував своїм рятівникам та обіцяв, що приїде у Карпати обов'язково ще. 

На початку року ужгородці вперше створили комікс про супергероя, який захищає закарпатців. Автори обирали між двома тваринами, в яку би перевтілювався головний герой - ведмедем та риссю. Зрештою, обрали останню. Журнал називається "Рись. Початок". Дія коміксу відбувається у Карпатах – саме там проживають його головні герої.

Лютий. Перший в Європі чемпіонат з катання на "лаворах" відбувся на Свалявщині, у селі Поляна. Лавор – саме так закарпатською називають тазик, на якому учасники турніру їхали з гори по снігу. "Наступного року 15 лютого 2020 в Закарпатті пройде Чемпіонат світу з катання на лаворах", – пообіцяв тоді туризмознавець Федір Шандор. Чекати не довго. 

Погода у лютому змушувала закарпатців частенько братися за лопати та кирки.  Так, хлопці з Дубового взялись самотужки розчищати пішохідну частину транспортного мосту. А прикладом для наслідування для них послужила 80-річна жінка, яка й почала цю справу. Активісти побачили, що старенька розколює сокирою лід на мості, та вирішили долучитись до роботи. 

А у селі Лопухово на закарпатській Тячівщині троє відчайдухів зліпили гігантського сніговика висотою у понад 7 метрів.

Реабілітаційний центр для бурих ведмедів в НПП "Синевир" став новою домівкою для п'яти клишоногих з Донеччини. Перевезли їх сюди з міні-зоопарку з Покровська. Господар звіринцю тримав цих тварин та ще понад сотню інших в тісних клітках та морив голодом. Завдяки волонтерам-зоозахисникам, які цій ситуації надали розголосу, ведмедів у господаря конфіскували рішенням суду, щоправда, поки лише тимчасово.

Березень. Через буревій 11 березня від сильного вітру завалився дах на донджоні відомого Невицького замку, що неподалік Ужгорода. Його уламки розлетілися навколо замкових мурів. Улюблена туристами пам’ятка історії й архітектури, розташована в дуже зручному для відвідування місці неподалік Ужгорода, чимало втратила у привабливості. Та до кінця 2020 року донджон мали б реконструювати. Згідно із проектом реконструкції, новий дах на історичній вежі слугуватиме оглядовим майданчиком. Замкові мури укріплять, що збереже їх від руйнування. Фортифікаційну споруду підсвітять прожекторами, що у вечірній час підкреслюватимуть її красу й велич. 

Квітень. "Квітник тюльпанів" — об'єкт з такою назвою відкрили на в'їзді до села Невицьке Ужгородського району. 10 тисяч цибулин тюльпанів 20–ти видів висадили на клумбі минулої осені. Їх Невицьке отримало за третє місце у всеукраїнському конкурсі "Неймовірні села України".

А в Ужгороді молодята прийшли на виборчу дільницю після весілля – вирішили не нехтувати громадянським обов’язком.

Травень. В Ужгороді цвіте сакура. Її показали навіть під водою: виставку акваріумів організували спеціально в сезон цвітіння японської вишні. Серед учасників не тільки закарпатці, а й гості з інших регіонів. 

Сомого травня на околицях високогірного Рахова випав сніг. Небо не поскупилось на білі опади. Білого натрусило, неначе в січні.

А 20 травня у селі Луги на Рахівщині випав град.

Червень. Почав курсувати потяг "Мукачево – Кошице" до Словаччини. А в центрі Ужгорода чоловіки на квадроциклах влаштували їзду на квадроциклах через річку. Це сталося посеред дня навпроти обласної прокуратури. Ніхто відчайдухам навіть не зробив зауваження. 

Липень. Міцні закарпатські чоловіки зіграли матч на гірському схилі з нахилом 37° і висотою над рівнем моря 258 м. Спорт-вечірка об'єднала аматорів на гірському схилі у мальовничій Поляні. Хлопці грали не просто так. Головною місією заходу став заклик до порятунку карпатських національних видів спорту в рамках проекту "Карпатакіада".

Для тих, хто жити не може без квестів, селфі і просто гарних фото, започаткували "Ужгородську карту". Путівник допомагає знайти найкращі ракурси для гарних фотографій – це такий собі квест, який допоможе краще пізнати місто як ужгородцям, так і гостям міста. Ну, і селіфі наробити. Куди ж без цього.

А ще в центрі Ужгорода під час будівельних робіт знайшли невідомий підземний хід. У мережі було припущення, що це броварня 18 століття. Однак, історики оглянули територію і цю версію не підтвердили.

Серпень. З'ясувалося, що популярний серед туристів унікальний кольоровий мед – зовсім не мед: він не відповідає нормам солодкого продукту.  Кольоровим "медом" активно торгують біля Синевиру. За 100 гр продукту просять 30 грн. За день із одного прилавка продають від 60 до 100 банок. Їх охоче купують туристи, бо впевнені, що смакуватимуть справжнім карпатським медом.

А на Свалявщині з'явилась нова туристична "родзинка". Скульптори Степан Руснак та Roman Murnik створили з понад тисячі металевих деталей кінну скульптуру-фонтан Equus Floris. Її встановили в одному із санаторіїв Свалявського району.

Вересень. Угорці, прибираючи із річок тонни пластику, який пливе по Тисі з нашої області, виловили восьмирічну пляшку із "бажанням". У пластиковій пляшці була записка, яку написала вісім років назад Мирося Тотар. "Хочу, аби Вітя любив лиш мене і завтра задирався до мене…", – загадала сокровенне бажання дівчина. Лист датований 11 листопада 2011 року. 

Закарпатці ж отримали ще один привід пишатися своїм земляком: технологія виготовлення паперу із опалого листя, яку запропонував молодий науковець Валентин Фречка, успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні з виготовлення паперу. 

Жовтень.  25 українців із пересадженими органами підкорили Говерлу та вперше встановили національний рекорд "Наймасовішого сходження на найвищу точку України людьми, які живуть із донорськими органами". Група із 90 учасників 4 години підіймалася на висоту 2061 м. Серед учасників сходження були не лише колишні пацієнти, які пережили трансплантацію серця, печінки чи нирки.

Цього ж місяця закарпатці презентували вибухове відео про виноробство. Зйомки музичного фільму відбулись на території одного з найбільших виноградників області. "Пийте закарпатське вино, співайте закарпатські пісні і танцюйте в колі друзів закарпатські народні танці", - закликають учасники зйомок.

Листопад. У Мукачеві адреси ТОП-боржників за водопостачання надрукували на білбордах. До такого кардинального кроку міська влада вдалася чеерз те, що містяни боргували за послуги з водопостачання та водовідвення більше 16 млн грн. Після оприлюднення прізвищ боржників справа рушила з місця: за місяць більше 270 тис. грн було погашено. 

Більше 80 спортсменів взяли участь у першому Перечинському забігу для дітей та дорослих "Біжи, як легенда". Спортивний забіг провели із нагоди відзначення 230 річниці з дня народження легендарного листоноші Федора Фекети та у зв’язку із 15-річчям встановлення бронзового пам’ятника у центральному сквері міста. 

Грудень. Клоун-танцюрист Пеннівайз і з маскою на обличчі почав з'являтися на вулицях Мукачева та Ужгорода. Більшості закарпатцям витівки клоуна з фільму жахів "Воно" не сподобались, хоч поганого нічого він і не робив. Диваку у костюмі клоуна довелось записати відео з проханням не сприймати його надто серйозно. Клоун додав, що все, що він робить, направлене на те, аби покращити людям настрій. 

Перед Різдвом вулицями Мукачева бігала свиня, покровителька 2019 року, що минає. Мукачівці, які бачили тварину, взялись жартувати, що тварина здогадалось про наближення свят і кудись тікала. Мовляв, закінчився її рік…