На всі сто: Як в Ужгороді вчасно згадали і відзначили "двічі золотий" ювілей назви міста

Цьогоріч святкувати День міста ужгородці надумали з собливою "родзинкою": у центрі подій – все, що має назву "Ужгород". Як стверджують дослідники, цій назві сто років. До того часу понад тисячолітнє місто над Ужем мало інші назви.

Щоправда, назва Ужгород зустрічалась і раніше, але не приживалась. Так каже автор книги з історії "Ужгород відомий і невідомий" Йосип Кобаль. "Починаючи від Аль Ідрісі і завершуючи XIX століттям, Ужгород завжди фігурує під назвою Унгвар. Назва Ужгород вперше з'являється в кінці 1840-их років. Саме тоді в колах місцевої інтелігенції виникає назва "Ужгород" – як переклад. Адже "вар" з угорської не просто означає укріплення, а й з нього походить слово "варош" – місто, а в давньоруській мові слово "город" означає як місто, так і укріплення. А Унг (словацький Уг) зробили Ужем.

Хто перший вигадав цю назву – ще належить досліджувати. Але достеменно відомо, що, наприклад, Олександр Духнович у своєму листуванні, вже починаючи з 1850-их років, рідко, але користується цією назвою.  Втім, як виявилося, місцеве населення не надто охоче сприйняло руську назву і просто не знало, що то за місто, а в Угорському королівстві почали приймати такі закони, які не давали можливості вживати неофіційну назву міста", – розповідає історик.

Слов’янська назва Ужгород широко почала вживатися щодо міста із входженням Підкарпатської Русі в 1919-му автономною одиницею до складу Чехословаччини.  "Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – "Ужгород", і вона вже вживається з того часу в усіх документах", – розповідає професор Сергій Федака. 

Чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород: у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо. 

Науковці пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва "Ужгород" починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії. У спільноті "Ужгородъ - Užhorod - Ungvár" у Facebook опублікували фото Ужгорода, зроблені у 20-х роках ХХ ст. Таким місто було сто років тому. Було вже, як Ужгород.

Та Ужгород – це давно вже не тільки назва міста. Наразі відомими є торт "Ужгород", коньяк і шампанське "Ужгород", ансамбль "Ужгород" під керівництвом Віктора Шостака, готель "Ужгород", газета "Ужгород". Крім того,  назва "Ужгород" чи "Ужгородський" нині зустрічається на багатьох товарах, продуктах, є марки, листівки, є галерея "Ужгород", суп і салат "Ужгородський". Напевно, перераховувати можна довго.  Тож коротко про найзнаковіші проекти розповіли під час виставки-ярмарку продукції ті виробники, які використовують у назві своїх товарів слово "Ужгород" або ж символіку міста.

Так, керівник ансамблю "Ужгород" Віктор Шостак нагадав, що очолюваний ним колектив, створений при Закарпатському обласному краєзнавчому музеї у 1985 році, мав назву "Троїсті музики". "Його кредо було і є до сьогодні одне – пропагування закарпатської народної музики. Із 1996 року за підтримки тодішнього директора готелю "Ужгород" колектив почав працювати під назвою "Ужгород". Займалися всупереч різним незгодам, попри скрутне економічне становище, навіть на горищі готелю, але займалися. І сьогодні наш колектив не тільки виступає, а й записує альбоми", – каже Шостак.

Директор Ужгородського коньячного заводу Володимир Гісем розповів, що історія коньяку з назвою міста над Ужем почалася з того моменту, коли було завершене будівництво продуктопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород". "До цієї дати був випущений коньяк "Ужгород", який нині успішно представляє місто, починаючи від Аргентини і Чилі, Уругваю і Канади аж до Японських островів", – сказав підприємець.

Відомий ужгородський кондитер Валентин Штефаньо, презентуючи торт "Ужгород" та розповідаючи історію його створення, відзначив: "Я радий, що народився і живу в той час, коли сучасній назві нашого міста 100 років. Інші покоління можуть цьому тільки заздрити, ми можемо це запам’ятати". Валентин додав, що зараз є кілька варіантів цього десерту, споживач має можливість обирати той, який до смаку. "Коли ж мене питають, чи довеземо до Києва, я кажу: "Ні, не довезете, зазвичай в Чопі він уже закінчується". На думку Валентина Штефаньо, чим більше на слуху буде Ужгород, тим більше від цього виграватимуть усі ужгородці: "І я особисто вдячний місту, в якому живу, він створив мене як бренд, який в цьому місті існує та розвивається".

Ігристе під назвою "Ужгород" представив винороб Олександр Ковач: "У розпалі виноробний сезон, для мене вже 24-й, і я 24-й раз поспіль маю нагоду виготовляти вино. П'ять років пішло в мене на проби і помилки, поки в 2013 році вдалося зробити продукт, який би був збалансованим і достойним представити його на розсуд. Об’єми виробництва цього ігристого напою невеликі поки що, для збільшення потрібні значні ресурси. Наразі маємо змогу виготовляти лише 30-40 пляшок на місяць, це фактично все ручна робота. "Бренд "Ужгород" має звучати гордо, він має асоціюватися тільки з якістю!", – додав Олександр Ковач.

Представив єдину міську газету "Ужгород" її головний редактор Олексій Мегела: "Не настільки старий наш бренд, газеті виповнилося лише 20 років. Коли розробляли видання, то вирішили, що газета має бути суто ужгородська – для ужгородців і про ужгородців. Через газету пройшла велика кількість людей, вона мала злети і падіння. Так, останнім часом паперові видання взагалі втрачають популярність, але, незважаючи на це, газета "Ужгород" продовжує існувати, адже вона – єдина газета міста, іншої немає".

Кондитерські вироби, одяг, сувенірна продукція, посуд, а також картини із зображенням візитівок міста над Ужем, туристичні путівники та книги про Ужгород – всього на цьогорічному Дні міста через край. Хоча, чи може бути через край того, що любиш, шануєш, чим дорожиш. 

ФОТО: з відкритих джерел, Тетяна Лешко