Життя міні-скульптурок: 30 маленьких, але вагомих причин приїхати в Ужгород

Ужгород – найменший обласний центр в Україні. Може, це й стало поштовхом для місцевого скульптора Михайла Колодка створювати й установлювати по місту серію саме маленьких скульптур. Автор вважає їх дієвими складовими налагодження культурної комунікації між Ужгородом та Європою.

"Наш край багатий переплетінням культур, які століттями тут будувалися. Саме це ми хотіли передати в скульптурі. Не стали робити цього у великих, дорогих монументах. Мініатюра значно дешевша, а, можливо, й цікавіша", - розповів Depo.Закарпаття Михайло.

Цих маленьких милих цікавинок в Ужгороді зараз 30, принаймні так нарахував туризмознавець Федір Шандор, бо сам автор зізнається, що ніколи не ставив собі за мету рахувати їх. Ужгородці, а тим паче туристи, залюбки їх шукають, фотографуються та слухають історії про їхнє створення. Є навіть спеціальні екскурсії, які водять скульптурками. Вони стали своєрідною "фішкою" міста. Встановлення маленьких пам'ятників - хороша традиція.

Нині місто має такі маленькі пам'ятники: сім'я їжачків, вузлик, зав'язаний у пам'ять про легендарного силача із Закарпаття Івана Фірцака, Швейк, Свободка, кубик Рубика, Ференц Ліст, помічник святого Миколая, "Карпатія", Джон Лорд, Андрій Варгол, сержант Михайло Штранк, рибки, присвячені малому Ужу, Моцарт, Гаррі Гудіні, опришок Микола Шугай, Енді Ворхол, Ейвелева вежа, Майкл Стренк, художник Глюк, манекен-піс, скульптура виноробству. А ще - перший телефон, вагон, в якому попрощалися із Леніним, дзвін свободи та бронзовий телевізор із вічним "лебединим озером". Усі міні-скульптурки освячують.

Найвідомішою і, мабуть, найулюбленішою міні-скульптурою серед краян та туристів є Свободка. Офіційно вона носить назву "Маяк Ungvar" і присвячується закарпатському флоту. Це найменша статуя Свободи у світі і одночасно найменший діючий маяк. Михайло зазначає, що скульптура окрім естетичної та розважальної функції є ще й дуже символічною та філософською.

Про свободу велику і малу, фінансову й територіальну можна говорити дуже багато. Тож саме ця статуя спонукає замислитися кожного над своєю власною свободою. Та символізм Свободки, вважає скульптор, до кінця не розкритий ще й на сьогоднішній час. Без Свободки не обходиться жодне велике і святкове дійство в місті: її чепурять та вдягають у відповідне вбрання.

Вояк Швейк, який відомий багатьом поціновувачам гумору Ярослава Гашека у всьому світі. Місце на перилах було обране не випадково: саме там вони пробиті кулями воєнного часу. Маленький Швейк тримає в руках кнедлика і, притримуючи шапку, дивиться вздовж річки.

"Вузлик на пам'ять" - тут поставлять міні-пам'ятник, присвячений силачу Кротону. 1928 року цей закарпатець, справжнє імя якого Іван Фірцак, був визнаний найсильнішою людиною планети, і саме про нього цього року виходить повнометражний український фільм "Іван Сила".

Їглаївських їжачків встановили на честь Днів чеської культури у 2013 році, бо символізують вони чудове пиво "Єжик", що його варять в чеській Їглаві – місті-побратимові Ужгорода

Карпатія - це єдиний корабель, що відгукнувся на сигнал SOS Титаніка та першим підібрав пасажирів лайнера з рятувальних човнів. Пам'ятник також має невеличкий секрет: всередині нього можна помістити свічку, запаливши вогні якої, буде видно світіння ілюмінаторів маленького пароплаву.

Моцарт хоч і був австрійцем, та під час його життя Закарпаття входило до Австро-Угорської імперії, тож на день народження великого музиканта, у січні 2015 року, вирішено було встановити йому пам'ятник.

Маленький пам'ятник Ференцу Лісту, який відкрили в травні 2012 року біля ужгородської Філармонії, пережив чи не найбільше пригод серед усіх сьогоднішніх учасників статті. Влітку, після сильної грози, гілка каштану впала на перила, розламавши їх на кілька частин: і та частина, на якій "сидів" угорський композитор, загадково зникла. Втім, незабаром скульптура була знайдена. На цьому нещастя не закінчились: у грудні невідомі пофарбували шматок труби у жовтий колір, а в перші дні 2013 року Ліста знову вкрали. За кілька днів комунальники знайшли скульптуру на березі річки і встановили її на місце.

Гаррі Гудіні. Незважаючи на те, що відомий ілюзіоніст народився в Будапешті, він має українське коріння, як не дивно: його бабця походить із закарпатського села Сторожниця.

Скульптура маленького Миколайчика стала першою серед подібних собі, і була відкрита на перилах центральної площі Ужгорода ще в 2010 році.

Ейфелеву вежу було встановлено влітку 2015 року на честь Днів французької культури в Україні.

Технічно можна вважати, що це і не міні-скульптура, бо виконана вона в натуральну величину. В 2014 році таким чином відзначили 40-річчя винаходу угорським архітектором Ерньо Рубіком супер-популярної головоломки.

Закарпатський опришок у вишиванці і з карабіном примостився біля входу до кафе. Микола Шугай став легендою після того, як його змалював у своєму романі чеський письменник Іван Ольбрахт.

Завдяки відомому арабському мандрівнику Мухаммеду аль-Ідрісі з'явилася перша згадка про Ужгород

Сумний та невеселий клавішник гурту Deep Purple Джон Лорд в окулярах та навушниках. Він повернувся спиною до вулиці Корзо, бо свого часу був невдоволений архітектурним ансамблем Ужгорода.

Сержант американської армії русинського походження зі Словаччини Майкл Стренк відомий тим, що він входив до групи солдатів, які піднімали прапор на Іодзімі.

Гаврило Глюк – відомий закарпатський художник зображений у своєму авто ГАЗ-67, на якому він їздив у гори малювати картини. Він, начебто, ще у місті, але думками вже далеко від Ужгорода – там, де живуть і працюють герої його картин.

"Малий Уж". Колись тут текла однойменна річечка, притока Ужа, аж поки у першій половині 20 століття її не прибрали під землю.

Енді Ворхол власною персоною. Чому Ворхол? Бо він походить з родини лемків, що колись емігрували у США.

Граф Міклош Берчені і його дружина Крістіна Чакі були володарями Ужгородського замку наприкінці XVII cтоліття. Саме вони перетворили замок із звичайного укріплення на розкішний палац.

Міні-скульптуру виноробству встановили під час святкування Дня міста на честь кращих виноробів України - закарпатських

Перший і найменший "маннекен піс"у Східній Європі.

"Давай, Леніне, до побачення"! Саме це гасло пролунало 11 числа 11 місяця об 11 годині 11 хвилині на площі між автобусним та залізничним вокзалами в Ужгороді. "Hasta la vista, Lenin!" - скульптурка, виконана у вигляді залізничного вагону часів початку минулого сторіччя. Звісно ж, без особливої деталізації – всім маленьким пам'ятникам Колодка властивий певний гротеск.

2 грудня 1886 року був днем народження першого губернатора Закарпаття Григорія Жатковича, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. Відтепер 2 грудня 2017 року буде асоціюватися і з відкриттям міні-скульптури "Liberty bell".

В Ужгороді відтепер транслюють "Лебедине озеро", і перемкнути канал не вийде, адже відомий балет став черговою темою ювілейної – 30 міні-скульптурки.

Та, на жаль, не все так гладко: ті, кому нема куди спрямувати енергію, очевидно, кращого способу заспокоїтись, ніж щось зламати, пошкодити, спаплюжити, не знаходять. Чимало дістається і міні-скульптуркам. Свого часу Швейка погнули, намагаючись відламати. Наробив шуму колись і відомий композитор Ференц Ліст. Скульптурка якось зникла, правда, виявилося, що її деревом скинуло на набережну. Потім Ліст знову зник - однак, на щастя, забрали композитора на оновлення і потім повернули на місце.

Але не всі історії мають хеппі-енд. У Мукачеві, до прикладу, зовсім недовго протрималась скульптурка кельта. ЇЇ встановили у березні 2015-го, а вже за кілька днів на перилах набережної симпатичного кельта не було. Постраждав в Ужгороді міні-пам'ятник Орієнтувальнику. Його було відкрито до 50-річчя проведення перших всесоюзних змагань, які започаткували спортивне орієнтування, як вид спорту не тільки в Україні, а й у всьому колишньому СРСР. Вони були проведені на території Закарпаття 11-15 жовтня 1963 року. За деякий час пам'ятник залишився, а Орієнтувальник зник.

Загидили свого часу і перший пам'ятник з серії "міні" - будинок Миколайчика. Він був встановлений біля скультурки Миклайчика - улюбленця ужгородців і згодом перетворився на смітник. Будиночок вирішено було демонтувати і перенести до міського альпінарію.

Тепер, встановлюючи в Ужгороді чергову міні-скульптурку, автори дбають про міцність та "вандалостійкість". Чи не кожний міні-пам'ятник у місті деякі ужгородці випробовують силою.

Та навіть поведінка таких "персонажів" не відбиває охоту у скульпторів та авторів маленьких чудо-пам'яток творити їх і дарувати місту.