Навіщо Москаль "помахав" Балозі запиленою постановою про замок "Паланок"

Може здатися, що, витягуючи із шухляди Постанову Верховної Ради України від 15 квітня 2009 року "Про заходи щодо збереження пам'ятки культурної спадщини – замку "Паланок" та відправляючи звернення до міністра культури Євгена Нищука з проханням виконати її, Геннадій Москаль мав одну мету – вчергове якщо не добряче напакостити, то хоча б "ущипнути" Балогу. Власне, багато хто цей крок очільника області так і сприйняв. Однак, якщо згадати всі перипетії навколо замку, в яких головним героєм був саме Балога, взяти до уваги амбіції нардепа, які навряд чи йдуть на спад, та зважити на "спіральний" розвиток історії, хочеш, нехочеш, а виникає питання: де гарантії, що до Москаля не дійшли нехай навіть чутки про те, що Балога планує вкотре взяти "опіку" над історичною фортецею. Тож, варто пригадати все.

Отже, першу спробу заволодіти "Паланком" Балога здійснив ще в січні 2003-го. Тоді депутатам Мукачівської міськради напередодні сесії навіть роздали проект рішення про надання замку в 49-річну оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Старовинний замок", директором якого був брат нардепа Іван. Втім, питання тоді так і не поставили на голосування. Можна припустити, що "ляльководи" таки взяли до уваги губернаторство Івана Різака, котрий у той час був "на ножах" із Балогою і не упустив би нагоди вкотре довести, хто в області головний.

У Балог було достатньо часу, щоб як слід підготуватися до наступного штурму історичної фортеці. У 2008-му, коли Віктор Балога головував в Секретаріаті президента Ющенка, вони сприйняли чергову спробу отримати комплекс у свої руки. Тоді "Паланку" за рахунок платників податків вже надали більш-менш привабливого вигляду (кошти на ремонт виділяли як з міського, так і обласного бюджетів), а в кріслі директора сиділа "своя" людина – Дмитро Гаваші, син тодішнього губернатора області, який, до того ж, був кумом Віктора Балоги. На одній із сесій депутати Мукачівської міськради внесли зміни до положення про конкурс на оренду, відповідно до яких переможцем міг бути визнаний навіть один його учасник. Не важко здогадатися, хто був тим учасником.

Аби було все "за правилами", у місті оголосили "конкурс". За інформацією міськради, на нього тоді відгукнувся один учасник - ТОВ "Високий замок". Щоправда, деякі ЗМІ подавали інформацію, що в конкурсі намагалися взяти участь ще кілька потенційних орендарів, в тому числі серйозна структура з Києва, але у них просто не прийняли документи.

Вже 9 жовтня 2008 року Мукачівська міська рада ухвалила рішення віддати приміщення Мукачівського замку "Паланок" у довгострокову оренду ТОВ "Високий замок". Засновниками останнього були дружина Балоги, дружина його двоюрідного брата Василя Петьовки та дружина Іллі Токаря, тодішнього голови Мукачівської РДА. Підприємству дісталися приміщення в замку загальною площею 2300 квадратних метрів на період з 2010 по 2056 роки.

"Поважне" Товариство планувало облаштувати в замку готельно-ресторанний комплекс. Протягом п'яти років орендар зобов'язувався інвестувати в замок 12 млн грн і створити кілька десятків робочих місць. Щомісячно орендар повинен був сплачувати трохи більше 32 тисяч гривень. Однак Балога не був би Балогою, якби і тут не знайшов спосіб платити менше. Тому за умовами, ухваленими міськрадою, місту йшло тільки 15%, решта 85% повинні були вважатися внеском у проведення реставраційно-будівельних робіт. Як наслідок, бюджет міста від оренди замку мав би щомісяця менше п'яти тисяч гривень.

Проте, сталося не так, як гадалося. В ситуацію втрутилися незалежні від Балоги журналісти, громадські активісти та політики. Кілька депутатів звернулися до Кабінету Міністрів України, Генеральної Прокуратури з депутатськими запитами. Спроба привласнення замку набула неабиякого розголосу, і балогівський "Високий замок" відмовився брати участь у "замкових перегонах".

Конкурс було оголошено ще раз. Аби знайти інвесторів, міська влада навіть погодилась внести деякі зміни до умов конкурсу, однак бажаючих взяти в оренду історичну прикрасу Мукачева не знайшлося. Запланований на 17 березня вже 2009 року конкурс довелося скасувати. "Згідно з умовами конкурсу, в ньому повинні брати участь мінімум дві компанії. Проте ніхто не заплатив заставу в 3,4 тисячі гривень", - пояснив глава управління комунальної власності міськради Мукачева Віталій Козир.

Вже у квітні 2009-го, щоб не дозволити подібних махінацій в майбутньому, Верховна Рада прийняла постанову – ту саму, про яку і згадав Москаль – в якій рекомендовала Генеральній прокуратурі здійснити перевірку законності рішень Мукачівської міськради щодо передачі замку "Паланок" до комунальної власності та вжити відповідних заходів прокурорського реагування, а Кабміну – розробити заходи зі створення державного історико-архітектурного заповідника "Замок "Паланок" з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму та обов'язково визначити необхідне фінансування для утримання замку.

В лютому 2013 року Верховна Рада заборонила приватизацію мукачівського замку "Паланок". Зараз замок "Паланок" все так же перебуває у комунальній власності. І, як заявляє Москаль, досі залишається полігоном для працевлаштування родичів Балог, при тому, що сам замок був прийнятий у комунальну власність Мукачева з грубими порушеннями законодавства.

Слід додати, що Москаль, вочевидь, вирішив не обмежуватися гучними заявами та зверненнями, а таки всерйоз взятися за проблему Замку "Паланок". І слідом за зверненням до Нищука добряче зіграв на випередження, підписавши у середу, 8 листопада, розпорядження "Про внесення змін до розпорядження Представника Президента України від 7 грудня 1992 року № 448". Таким чином, нинішній статус історичного комплексу стає невизначеною, він тепер наче як "нічий": з комунальної власності він "заднім числом" і волею Москаля виключений, в державну власність поки що не повернутий. І у Міністерства ж культури фактично не лишається вибору, окрім як виконати вимоги очільника Закарпаття і забрати "Паланок" під своє "крило". Або ж спробувати знайти альтернативне рішення і тим самим з високою вірогідністю розбурхати черговий скандал із звинуваченнями у небажанні піклуватися про історичну спадщину.

Довідка. замок "Паланок" (Мукачівський замок) — унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів, одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.

Сьогодні замок – справжня туристична мекка. З 1-го січня 2016 року у замку працюють турнікети з електронним обліком. І виявилося, що за перше півріччя 2016 року відвідувачів уже було 120 тисяч. А за 9 місяців минулого року замок відвідали майже чверть мільйона відвідувачів, на яких замок вже заробив два мільйони гривень.

У серпні цього року мерія Мукачева відзвітувала, що лише протягом першого півріччя замок відвідали 125 тисяч туристів. Тобто, до кінця року цифра може становити близько 300 тисяч відвідувачів.