Забуті виборці: Чому закарпатські роми не хочуть йти на вибори

Відсоток ромів, які беруть участь у голосуванні, ніколи не був надто високим. На це є низка об’єктивніих причин: відсутність документів, низький рівень грамотності, незначна інтегрованість ромів у суспільне і політичне життя. У дечому ситуація змінюється на краще. Як розповів журналісту Depo.Закарпаття представник ромської громади, правозахисник і заразом депутат Ужгородської міської ради Мирослав Горват, питання видачі паспортів ромам в останні роки вирішується значно краще. За минулий 2018 рік лише в самому Ужгороді документи отримали близько тисячі ромів. Краща ситуація і з молодими представниками громади – дедалі більше 14-річних ромів отримують ID-картки. Порівнюючи з ситуацією з паспортами, яка була 10-15 років тому, можна стверджувати, що зараз набагато краще.

Щодо виборів, то, здавалось би, більше паспортів – більше потенційних виборців. Але є інша проблема – реєстрація. Багато ромів проживають у будинках, які були самовільно зведені 30-40 років назад. Офіційної реєстрації цих будинків нема. Як немає і прописки, і документів про право власності. Але проблеми з документами – не єдина причина, чому роми часто ігнорують вибори. Мирослав Горват розповів про настрої у ромського населення в період виборів та про специфіку голосування ромів.

 – Перш за все, не було достатньо проведено масштабну виборчу кампанію, в тому числі, серед ромів. Тому кількість ромів, які беруть участь у виборах, не перевищує 50%. Цього разу вони розділилися на різні групи: в одних була позиція, що владу потрібно змінювати і треба обирати нові обличчя, інші мали думку, що все ж довіряють вже знайомим політикам. Якщо говорити про другий тур виборів, то, на мою думку, голосувати прийде ще менша кількість представників ромської громади. Бо немає великої зацікавленості у виборах. Робота з виборцями проводиться дуже слабко. Якщо говорити про окремі райони Ужгорода, про окремі компактні поселення ромів на Закарпатті, то вони практично "неопрацьовані" кандидатами. Варто розуміти, що це не місцеві вибори, коли кандидати приходять до ромів, спілкуються з ними, тим самим зацікавлюючи ромів прийти і віддати.

Чи проводиться напередодні виборів інформаційна робота з ромами про голосування, безпосередньо про виборчий процес? Щоб заохотити прийти на дільниці?

– Я впевнений на 100%, що суть проблеми незацікавленості ромів у виборах дуже проста. Жоден з кандидатів не говорив конкретно про питання національних меншин. Прийшов той час, коли кандидатам потрібно вже знати і озвучувати те, яким чином будуть вирішуватися проблеми ромів. З року в рік, від одних виборів до інших ці проблеми не вирішуються. Роми залишаються найбіднішою верствою населення. Це соціально незахищені люди, з якими держава не працює. Ромів згадують лише під час Міжнародного дня ромів. Лунають обіцянки і меседжі, що з ромами потрібно проводити інтеграційні процеси, але де ці процеси? Якщо ми говоримо про такі конкретні речі, як освіта, працевлаштування, права людей. Адже у суспільстві є і прихована, і відкрита дискримінація ромів. Хотілося би вірити, що парламентські вибори будуть більш зрозумілими для ромів. І політичні сили будуть говорити відкрито, як збираються вирішувати проблеми нашої нацменшини. А поки ромам допомагають "точково". Є різні фонди, меценати, релігійні організації і віряни будують церкви, роблять благодійні внески, безкоштовні їдальні. Але проблема ромів залишається з ромами.

Тобто роми будуть більше зацікавлені у парламентських і місцевих виборах, а президентські для них не такі важливі?

– На мою думку, роми повинні цікавитися і президентськими виборами. Це той рівень, де ми можемо достукатися, дати зрозуміти президентові, що в Україні є велика проблема з ромами, яка не вирішується вже багато років. Вся Україна знає, в яких умовах живуть ці люди на Закарпатті. Щоб зацікавити і донести до ромів всю важливість виборів, має проводитися постійна робота. І ця робота повинна проводитися не тільки перед виборами за 2-3 місяці, а задовго до цього. Ми повинні пояснити ромам, що вони мають брати активну участь у виборах, що так вони впливають на своє майбутнє. Прийти перед виборами, наобіцяти – це не вихід. Працювати з  ними потрібно і після. Ромів треба залучати у весь процес. Зараз залишається тільки вірити, що політика щодо ромів у нашому суспільстві зміниться і стане більш європейською.

Яким чином роми дізнаються політичні новини? Які канали отримання інформації для цього використовують?

– Загалом, медіа сьогодні більш-менш доступні для ромів. Немало ромів мають смартфони, де вони моніторять новини. Але, звичайно, є і велика кілька людей, приміром, у селах, яка не може собі дозволити ні телефон, ні телевізор. Для покращення ситуації місцеві адміністрації мали би залучати ромів в політичне життя села, міста, області. У випадку місцевих виборів партії мали б давати місця і представникам ромської громади. Якщо ромів представлятимуть роми – грамотні, освічені, які розуміються у суспільних і політичних процесах, які добре знають проблематику ромського питання – тоді є шанс вирішення проблемних моментів. А ще усередині ромської громади є така особливість – дослухатися до старших. Але сьогодні саме 30-40-річні більш обізнані і близькі до інформаційної сфери. Тому я переконаний, що майбутнє ромів залежить саме від цих молодих людей. Ромська молодь, здобуваючи освіту, вищу освіту, вже зможе працювати у патрульній поліції, лікарнях, вчителями, зрештою, у багатьох напрямках. Для нас важливо, щоб роми могли обіймати ці позиції і бути інтегрованими у життя країни. Тоді й інтерес до політичного життя країни зросте.