Вітряки vs екологія: Чи підтримає нова влада Закарпаття забудову Боржавської полонини

На Закарпатську ОДА чекають зміни – нове керівництво, за яким, очевидно, будуть нові призначення у чиновницькі крісла на різні посади і рівні. Зі зміною облич у владних кабінетах змінюється і підхід до важливих і принципових для області питань. Так сталося і зі скандальним проектом забудови Боржавської полонини.

Інвестори планують розташувати на полонині Боржава 34 вітряки (на початковому етапі), що генеруватимуть електричну енергію з вітру. Вітряки заввишки до 180 м мали би розміститися на ділянці протяжністю 10 км. Вітрогенератори загальною потужністю 120 МВт хочуть побудувати на території п'яти сільрад у Воловецькому та Свалявському районах. Також планується побудувати електричну підстанцію, три розподільних пункти і підземні лінії електропередачі напругою 35 кіловольт і 110 кіловольт. За проектом, мають бути проведені масштабні земляні роботи – будуватися дороги та під’їзні шляхи, стоянки для техобслуговування вітрових установок, викопуватися траншеї глибиною близько 2-х метрів для прокладання електричних кабелів на всій протяжності розташування вітряків. Втілювати амбітний проект на Закарпатті виявили бажання турецькі інвестори через компанію ТОВ "Атлас Воловець Енерджі", яка була створена у січні 2017 року. У тому ж році був підписанний і Меморандум про співробітництво, який передбачає будівництво електростанцій.

Проти будівництва вітряків та всієї інфраструктури на полонині виступило чимало місцевих жителів, науковців, екологів, спортсменів, туристів, природозахисних організацій. Вони пояснюють свій спротив тим, що такі масштабні роботи "перекроять" і просто знищать природу на полонині. Противники проекту підкреслюють, що полонина Боржава – це унікальна природна територія, яка є місцем існування рідкісних червонокнижних видів рослин і тварин, має статус міжнародної природоохоронної території, що входить до так званої Смарагдової мережі і охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Над Боржавою проходить міграційний шлях журавлів, лелек, луней, шулік тощо, тут зустрічаються різні види кажанів. Зведення вітрової електростанції може привести до травмування та загибелі птахів і кажанів від лопатей вітрогенераторів. Шкоду від побудови вітряків бачать і для розвитку туризму, адже через всю Боржаву прокладені промарковані піші туристичні маршрути. І бачити замість незайманих краєвидів величезні вітряки – задоволення сумнівне. Категорично проти станцій виступають і парапланеристи: полонина Боржава – єдине в Україні місце для гірських польотів на парапланах і дельтапланах. Побудова станції також, на думку багатьох, зашкодить зростанню чорниць на полонині, а це вже загроза дуже важливому і традиційному для місцевих бізнесу – щорічному збиранню ягід на Боржаві. І це тільки невелика частина причин для спротиву зведенню ВЕС на Боржаві.

Теперішнє керівництво області в особі т.в.о. голови Закарпатської ОДА Івана Дурана висловло свою позицію щодо будівництва вітряків на полонині. Дуран, хоч і був призначений нещодавно і, вочевидь, надовго на цій посаді не затримається, встиг зустрітися з представниками різних громадських організацій Закарпаття, наукової, екологічної та природоохоронної спільноти, ініціативної групи громадськості "Save Borzhava", коаліційного об’єднання "Форум екологічного порятунку Закарпаття", ГО "Екосфера", "Нацкорпусу Закарпаття". Усі вони виступають проти зведення комплексу вітряків на Боржаві. Під час зустрічі тимчасовий очільник краю зазначив, що влада зобов'язана вжити всіх заходів, щоб виключити найменший ризик нанесення непоправної шкоди полонині Боржава. Більше того, за результатами обговорення було вирішено, що обласна влада разом із громадськістю створять робочу групу по захисту полонини Боржава. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА має ретельно опрацювати всі зауваження та застереження науковців і правників для уникнення найменшого ризику завдання шкоди природі Карпат. Словом, активісти зустрічю були приємно здивовані. Не все так гладко було з попереднім керівництвом – вже колишній голова Закарпастької ОДА Геннадій Москаль мав іншу думку щодо вітряків на Боржаві. Навесні, до прикладу, Москаля на Свалявщині зустріла акція протесту з вимогaми скaсувaти будiвництво ВЕС нa полонинi Боржaвa. Жителi висловили думку, що будiвництво нa гiрськiй полонинi може нaнести шкоду природi i негaтивно познaчитись нa трaдицiйному використaннi полонини для збору чорниць. Після розмови з місцевими Москaль нaголосив, що остaточне рішення у питaнні будівництвa вітряків нa Боржaвських полонинaх буде зa громaдою.

Але разом з тим одночасно йшла розробка важливого у всій справі документу – Оцінки впливу на довкілля (ОВД). Затвердити документ мали саме у Закарпатській ОДА. І невдовзі стало відомо, що Департамент екології Закарпатської ОДА таки підписав Оцінку для проекту будівництва ВЕС на полонині Боржава. Тобто, по суті, попри протести та намагання місцевих розібратися в ситуації та донести до відповідальних свою позицію, процес реалізації проекту, за підтримки ОДА, рухався вперед.

Згодом почалися "коливання" щодо дозволів на будівництво вітряків. Наприкінці травня цього року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області відмовило у видачі дозволу на початок будівельних робіт щодо розміщення вітряків на полонині Боржава. Згідно з цим документом, відмову дали через грубі порушення в проекті. Але захисники полонини раділи недовго: 4 червня відбувся розгляд позову щодо недопущення будівництва вітрової електростанції на боржавських полонинах. Його, кажуть мітингувальники, спільно з екологами сформували і подали до суду, адже переконані, вітрякам не місце на Боржавському хребті. На суд мешканці навколишніх сіл, приїхали з плакатами проти знищення гірської природи. Вони кажуть, що відстоюють екосистему та зелений туризим рідних місць. Суд виніс рішення: у забороні будівництва громаді відмовили.

Зрозумілим залишається лише одна – боротьба сторонників і противників побудови гігантських вітряків на одному з наймальовничіших місць Карпат триватиме. Можливо, позиція тимчасово керівництва, яке так завзято підтримало захисників полонини, було продиктовано умовами: для чого ж сваритися з активістами, якщо на посаді і так надовго не затримається. Чи буде новий керівник Закарпаття таким лояльним та уважним до екологічних питань, піде на контакт з активістами,чи стане на сторону розвитку технологій та розбудови інфраструктури на полонині – буде відомо вже скоро. Надто вже це актуальне і важливе питання, щоб дозволити новому керівнику ігнорувати його.