ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах

Між Ужгородом та Мукачевим розкинулось унікальне село, при в’їзді в яке одразу відкриваються чудові краєвиди
Depo.
27 листопада 2016 11:00
ФОТО: depo.ua
Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах
Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах

За містичними легендами про середньовічні лицарські ордени, закинутими палацами, найкращими винами та видатними постатями з Ужгорода далеко їхати не доведеться. Селище, яке повною мірою використало своє географічне розміщення, та ще й за найпопулярнішою версією отримало свою назву від нього, розташоване між обласним центром та Мукачевом - Середнє. Унікальне село, при в’їзді в яке одразу відкриваються чудові краєвиди. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 1

Перші письмові згадки про Середнє відносяться до XIV століття, хоча відомо, що поселення тут існувало ще задовго до цього. Ще з кінця ХІІ ст. цю місцевість уподобали монахи-тамплієри, які згодом побудували тут замок-монастир.

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 2

Середнянський замок - найзагадковіша та найсуперечливіша принада села . Ці характеристики пов’язані між собою, оскільки історичні джерела ясно вказують на те, хто і коли заснував фортецю, легенди ж стверджують зовсім інше.

Власне, ця суперечність і притягує сюди туристів, науковців та навіть авантюристів, які намагаються щось віднайти у стінах замку. Не лякає їх навіть легенда про чорта, який нібито вночі кидає каміння зі стін. Як не дивно прозвучить, але легенда про чорта має реалістичне пояснення: учасники археологічних експедицій під час розкопок неодноразово чули і бачили, як уночі каміння сиплеться з руїн. Причина в перепаді температур вдень і вночі. Це на жаль руйнує замок - те, що від нього лишилося. 

Середнянський замок, мабуть, не є настільки цікавим в плані мальовничості руїн, як в тому, що він є єдиним замком тамплієрів на території сучасної України. Оскільки останнім часом говорити про таємничий чернечий орден стало модно, ще й купа книжок про них написана і навіть фільми відзняті, то і тут випливла інформація, що цей замок побудували тамплієри у ХІІ столітті. 

Як відомо, орден тамплієрів існував до 1312 р., коли був заборонений. Тамплієри вирізнялися своєю таємничістю. Тож, скоріш за все, полишаючи замок, забрали з собою всі сліди свого перебування у Середньому.

Після тамплієрів у замку оселилися монахи ордену Святого Антонія, а після них, у 1380 році, – ордену Святого Павла (вони пробули на цій території до сер. XV ст.). Саме павліканці відкрили в Середньому першу школу. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 3

Оскільки замок не служив нікому за резиденцію, а виконував лише оборонні функції, то і розмірів він був невеликих: лише 18,6 на 16,5 метра. Споруда мала вигляд трьохярусної вежі з товщиною стін до 2,6 метра і висотою близько 20 метрів. Власне, саме такого виду замки в той час будувались по всій Європі. Середнянський замок є чи не єдиним на все Закарпаття, який побудовано не на пагорбі, а на рівнині. Проте це абсолютно не шкодило його обороноздатності, оскільки він був оточений важкопрохідними валами і ровами з водою. Вона тут ніколи не застоювалася, бо мала витік біля млина у центрі села. У ровах навіть плавали на невеликих човнах – така собі "Венеція".  

"Туристи вважають за замок тільки центральну частину - те, що називають центральною вежею, донжоном,  не помічаючи, що метрів за триста вони вже по тому замку йшли.  Тобто це і охоронні стіни, де стояв гарнізон. Без стін це був би просто будинок серед поля. Серед усіх замків це єдиний, який збудували, знехтувавши фактично всіма правилами фортифікації", - розповідає археолог Ігор Прохненко. 

Він пояснює, що розміщений не у горах, де не потрібно насипати великі вали, копати рови, а на рівнині, хоча поруч є гори. "Але будівельники були впевнені у тому, що вони зроблять неприступну фортецю. Вона такою і була, але зараз це все знаходиться під землею. Трохи реставратори це відбудували, але це два величезні рови, стіни, вали, які займають біля 4 га. навколо вежі", - каже археолог.

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 4

Неприступність замку пов’язують не лише з оборонними засобами, але і з постаттю його власника, угорського героя Іштвана Добо. Він прославився тим, що 1552 року, під час турецької навали, з гарнізоном у 2 тисячі чоловік зупинив в угорській фортеці Егер просування 80 тисячного ворожого війська. Відвага та талант полководця нівелювала усі сумніви щодо неприступності Середнянського замку, де Іштван Добо часто бував. 

Епоха середньовіччя – час будівництва торговельних шляхів. Вдале розміщення Середнього відіграло свою роль. У XV столітті Середнє навіть отримало статус містечка і мало розвинену інфраструктуру. Відтоді історія села йшла у розрізі з історією замку. Але розвиватися одне без іншого вони не могли. Будувалися нові об’єкти, вдосконалювалися старі.

Мати власну твердиню одній з найбагатших родин Угорщини було необхідно. Але одного, хоч і добре укріпленого, замку було замало. Тому руками полонених турків в Середньому було викопано два винні льохи. Свідченням цьому служить старовинний напис латинською мовою, який зберігся в одному з коридорів Середнянського підвалу. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 5

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 6

Турки були приведені в Закарпатті для будівництва середнянськіх підвалів. Роботи велися, як говорять жителі Середнього, "до останнього турка" - не вижив ніхто. Це була страшна робота - кирками видовбати чотири з половиною кілометри ходів. Пізніше сини знаменитого Іштвана Добо укріпили підземну споруду, а закарпатці ще довго називали підвали турецькими. 

Спочатку підвали служили місцями перехову для людей графського двору під час нападу ворогів. Якщо ворогам все ж таки вдавалося проникати під землю, то людей спеціальними лабіринтами виводили убік Мукачева, а через окремі проходи запускали воду. Унікальність споруд полягала в тому, що підземелля мали виходи на поверхню в тихих безпечних місцях. 

Пізніше, з XVIII сторіччя, коли потреба в захисті людей від ворогів зникла, підвали були перетворені на винні сховища. Одна з легенд про середнянських тамплієрів стверджує, що виноробство тут розвинули саме вони. Як би там не було, але Середнє справді славилось сонячним напоєм. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 7

Вина з цих підвалів відразу ж стали знаменитими і розсилалися багатьом коронованим персонам Європи. У 1711 році вперше спробував вино з Середнього цар Росії Петро І і відразу став його завзятим любителем. На його прохання тут були куплені виноградники, які надалі увійшли до історії як "царські". Саме з цих виноградників вина круглий рік поставлялися до Петербургу. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 8

Підвали можна назвати маленьким містом. До 1946 року місцевих приватних винарів орендували окремі ділянки ходів для витримки своїх вин. Назви підземних вулиць і досі зберігають їхні прізвища: Потайка, Кирічанінка, Зграя, Арвайка і Бетонка. Скрізь - дубові кадовби, різного об’єму – 700, 800, 2000 і навіть 5000 літрів. Є і зовсім грандіозна – 10 594 літри.

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 9

Фахівці говорять, що норма споживання вина на одну особу повинна складати 100 літрів за рік, тобто приблизно 300 грамів за добу (150 – на обід і вечерю). Тож такої "цистерни" вистачить одній людині на 106 років.

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 10

Є і галерея порожніх діжок, які не наповнювалися з часів горбачовської антиалкогольної кампанії. У ті часи було завдано непоправної шкоди середнянському виноробству. Знищено насадження унікальних сортів винограду. Кажуть, з тодішніх потужностей збереглася лише десята частина. 

Із майже чотирьох з половиною кілометрів "винних вулиць" використовують трохи більше двох. Інші замуровані: що там за товстими мурами, не може сказати ніхто. І справа не в тому, що їх важко роздовбати, а в тому, що, вино не любить чужих запахів, тому й оберігають його від невідомого.  Точно так, як оберігають від зайвого шуму та навіть звичайного постукування по бочці - не дай Боже! 

Середнянські винні підвали занесені ЮНЕСКО до десятки кращих винних підвалів Європи. 

Що робили тамплієри на Закарпатті або Чому пахне турками в Середнянських підвалах - фото 11

За один день все побачити в Середньому, відчути його на смак і дотик неможливо: бо треба ще скуштувати монастирського хлібу, а монастирів тут два, побувати у всіх храмах, побачити руїни будівлі, де, рятуючи від Наполеоне, ховали корону святого Іштвана, поспілкуватися з надзвичайно колоритними середнянцями, насолодитися середнянськими смаколиками. За день в Середньому можна встигнути одне – відчути його непересічний шарм. А він є не у кожного села.

Більше новин про життя Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття