ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом, і як уникнути його прокльонів

Вирушаючи у гуцульські райони України, варто вивчити бодай кілька слів, аби не потрапити у курйозну ситуацію

Depo.
11 серпня 2018 14:15
ФОТО: depo.ua
Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом, і як уникнути його прокльонів
Сембрилі, челідина, марга: Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом

Кажуть, щоб зрозуміти гуцула, треба самому вродитися гуцулом. І йдеться зовсім не про специфічну гуцульську говірку, а про своєрідність гуцульських традицій і звичаїв. Та саме від говірки залежить, чи зможете ви знайти спільну мову з гуцулом. Іноді мову гірських мешканців настільки важко зроміти, що неясно: у доброму настрої співрозмовник, чи, навпаки, ви його чимось розсердили. А сердити гуцулів не варто. Їхніх прокльонів краще уникати.

Сембрилі, челідина, марга: Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом - фото 1

Гуцульський говір має багато власних відмін і в фонетиці і в морфології, і в лексиці та синтаксі. У лексиці відбилися особливі румунські і угорські впливи, також німецькі, грецькі, польські. Збереглося немало слів і форм їхньої староруської мови. Гуцули, особливо жінки, говорили протяжно, перетягували поодинокі звуки, а це надавало говорові деякої співзвучності.

Гуцули використовували оригінальні вислови, не зрозумілі тим постороннім. Кожен гуцул, вітаючись, сміливо казав: "А чи миром, братчику?". На запитання відповідали: "Миром". Тобто, усе спокійно, щасливо."Миром, легіню". "Ех, варе лихо, брате" - означало, що справи кепські, сповіщали про щось лихе, нещастя. "Легіню! Ей, легіню, легіненьку, легіню-легіньку!" – означало: "Ей, молодче жвавий, гарний і відважний". Слабосилих називали "хмизом", а боягузів – погордливо "бойками". Слово гляба (гяба) означало "неможливе діло".

Кілька слів гуцулів, про значення яких здогадатися непросто:

"Згарда" – жіноча прикраса на шию, зроблена з сороковців, скріплених у три ряди.

"Силянка" - жіноча прикраса на шию з різнокольорових пацьорок.

"Байбарак" або "петик" – вехній одяг.

"Сембрині" – служба у когось.

"Кріс" – переносний пристрій для стрільби.

"Сембрилі" – винагорода за службу.

"А цур на тебе" – ганьба на тебе.

"Цуратися" – відрікатися.

"Челідина" ("Челядина") – не лише звичайна челядь, але й жіноцтво взагалі чи жінка.

"Заполочь" – різнокольорові нитки для вишивання.

"Пишний" – ідеал пишності і лагідного життя, слави.

"Шалаш " – помешкання, або господарка.

"Помана" – посмертний дарунок, спадщина худобою. Це від слів "поминати, згадувати".

"Проща" – посмертна промова священика.

"Хороми" – сіни.

"Кліт" – комора біля спальні, у котрій зберігалося вбрання.

"Ворині" – межовий пліт.

"Боришка" – картопля.

"Боутиці" – жіночі прикраси, що вплітали в коси.

"Харч" – усіляка їстивна пожива.

"Харний" – доглянутий.

"Нехарний" – брудний, нехлюйний.

"Ой, я бізую" – означало "ой, відчуваю себе в силі". (А ти "побізуєшси" на ведмедя, бо гуцул - ЙО !)

"Я фелелюю" – клянуся Богом.

"Марга" – худоба загалом.

"Дроб'єта" – вівці і кози, дрібна худоба.

"Курман" ("Учкур") – суканий шнурок.

"Ліжник" – ковдра на ліжко із овечої шерсті.

"Котюга" – пес.

Сембрилі, челідина, марга: Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом - фото 2

Вищий ступінь значення добра висловлювали так: "Абис си дочекав гаразду собі, та й потіхи з дітей та й газдині!" . А при найвищому ступені казали: "Абис божим ставси!". Клянучи комусь, говорили: "Щизай, напасте, опудо!". У нападах гніву промовляли: "Абис си за зуби утрафив" чи "Абис по верхах, а коси твої аби по шпиціх серед ночі носило!". Шпиці – то найвища вершина Чорногори.

Сембрилі, челідина, марга: Які слова треба знати, щоб порозумітися з гуцулом - фото 3

Коли ж гнів доходив щонайвищого ступеню, то гуцули говорили: "Аби тебе грім трафив!" чи "Абих тебе смага та й плута побила!". Слово "плута" походить від імені "поганського" бога Плутоса, а "смага", певно, від "смуга", чорний знак на грозових хмарах, вислів зичить цими словами нещастя. Проклинаючи ж свого ворога, гуцул, кричав хрестячиси: "Абис дідьком ставси!". Це на противагу доброму значенню "Абис Божим ставси!".

Читайте також: Шляк би вас не трафив: Як лаялись у Карпатах сотні років до нас

Більше новин про життя Закарпаття читайте на