Після спеки: від чого оговтуються закарпатці

Такого гарячого і посушливого літа на Закарпатті не було вже понад півстоліття. Стовпчики термометрів показували до 39 градусів спеки, опадів практично не було, пише Depo.Закарпаття.

Пересохли навіть гірські потічки. Такого місцеві вже давно не пам'ятають. В області виникла проблема із питною водою, - у окремі райони її довелося привозити. Через посуху в деяких містах встановили ліміт на виростання води. Селяни з водою також мусять економніше - потрібно і худобу напоїти, і городи поливати. Для того, щоб набрати свіжої води, ідуть вночі до потоків, - саме тоді прибуває трохи води. Більшість криниць у селян також пересохли. Попри те, що останніми днями температура трохи впала, сильного дощу в області і далі нема.

У низинних районах Закарпаття опадів не було протягом місяця, у гірських - випало менше третини від необхідного. А для того, щоб наповнилися потічки і криниці, потрібен кількаденний рясний дощ, кажуть у Закарпатському гідрометцентрі.

Через аномальну спеку постраждало і унікальне гірське озеро - Синевир. Води у ньому стало чи не вдвічі менше.

Унаслідок дефіциту опадів та високих температур повітря сільськогосподарські культури потерпають від засухи, в основному овочі, картопля та кукурудза. У плодових спостерігається осипання недостиглих плодів та вигорання багаторічних трав.

"Такі погодні умови посилять засушливі явища, що несприятливо позначиться на формуванні сільськогосподарських культур", - вважає заступник директора агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Юрій Лесьо. 

За його словами, недобір урожаю буде становити 20-25%.

Гаряча пора і для закарпатських рятувальників - щодня в області фіксують до кількох десятків пожеж. Горять поля, чагарники та ліси. На Закарпатті доводиться оголошувати найвищий клас пожежної небезпеки.

Як повідомили в управлінні ДСНС, цьогоріч в області сталося близько 1800 пожеж, більшість через загорання сухої трави. Часто у пожежах винні самі закарпатці - палять траву та сміття. У соцмережах користувачі повідомляють про нові випадки загорань.

Подекуди пожежі набували загрозливих масштабів - в області вигоріло понад тисячу гектарів земель. Днями пожежа сталася і на території Ужанського національного парку - вигорів гектар лісової підстилки та сухої трави.

У лікарнях області зросла кількість звернень від гіпертоніків, людей похилого віку та батьків з маленькими дітьми.

В останні два місяці почастішали випадки теплових ударів. Як розповіла лікар-методист обласного Центру здоров'я Тетяна Маркович, у спеку цим категоріям населення взагалі заборонено перебувати на сонці. Та закарпатці правилами безпеки нехтують. Лікар додає: сонячне проміння у помірних дозах  поліпшує загальне самопочуття, стимулює кровообіг. Під його впливом на шкірі утворюються сполуки, які стимулюють вегетативну нервову систему, посилюють відновлювальні процеси у пошкоджених тканинах, мають знезаражуючий вплив, поліпшують ріст волосся, нігтів, кісткової тканини.

Та для досягнення профілактичного ефекту достатньо 10-15 хвилин відкритого сонячного випромінювання. І ставитися до сонячних ванн потрібно як до серйозної лікувальної процедури.

А поки закарпатці лікуються, підраховують збитки від засухи та чекають на дощ, закарпатські синоптики дають надію: температура повітря найближчими днями знизиться до 20-23 градусів тепла. Можливі сильні грози та короткочасні дощі.

 

Більше про Закарпаття читайте на zak.depo.ua