На Закарпатті знаходиться камінь, що зцілює хворих

Село Тур’я Бистра на Перечинщині має легенду, яку в усіх родинах з діда-прадіда переказують про те, як зустрілися в тутешньому урочищі Чурова Лавка янгол і чорт, пише Depo.Закарпаття з посиланням на "Турінформ".

Легенда: Розгорілася суперечка між чортом та янголом, яка сила – добро чи зло – є могутнішою. Вирішити її взялися одним стрибком: хто далі плигне, того потуга й більша. Чорт видерся на гору Плішку, янгол – на полонину Рівну. Обоє стрибнули й приземлилися в Чуровій лавці на великому камені, який стояв на березі річечки Бистрик. Стрибки були такої сили, що кожен залишив на камені свій відбиток: янгол – людську стопу, чорт – копито. Переміг у тій суперечці янгол, бо відстань від полонини Рівної до каменя ­– понад 25 км, а від Плішки – всього 8.

Нині сільський голова Тур’ї Бистрої Василь Шкріба розповідає: довгі роки ця легенда була відома лише місцевим мешканцям. Діти, котрі випасали худобу за селом, знали про цей камінь і завжди виконували перед ним певний обряд: ангельський слід цілували, а на чортів – плювали. «Я теж був одним із таких дітей, тому добре пам’ятаю цей камінь. Кажуть, люди приходили до нього, коли мали проблеми зі здоров’ям. Поцілували слід, помолилися – і ставало легше. А одна жінка з нашого села не могла мати дітей. І коли почала приходити до каменя, сталося диво – вона завагітніла», – каже Василь Миколайович.

Знайти той камінь самотужки – справа непроста. Від останньої сільської хати до нього треба йти близько 600 м, від центру Тур’ї Бистрої – 2 км. Дорога – то колишня залізнична колія. До самого каменя нею проїхати складно, тож туристам, котрі – як мріє сільський голова Тур’ї Бистрої – можуть тут з’явитися, доведеться трохи пройтися пішки і навіть здолати невеличкий потічок, перестрибуючи його по камінцях.

Поки йдемо до урочища, Василь Шкріба розповідає, що років з 10 тому невідомий колекціонер захотів викрасти цей камінь і навіть найняв для цього кількох місцевих хлопців. Одного разу вони зізналися, що чоловік пропонував за "експонат" спершу 500 доларів, потім – 700, а далі й усі 1000.

Однак вивезти його хлопці так і не змогли: то раптом починалася страшенна злива, то рівень води в потічку піднімався так, що автомобіль не міг його переїхати. А було, що хлопці приїхали на тракторі й навіть зачепили камінь, потягнувши його до річки, але трактор раптово зламався. Та й так, що відремонтувати його потім не змогли – розібрали на брухт. Мало того – одразу після спроб викрасти камінь, у місцевих почастішали проблеми: у когось сім’я розпалася, хтось став алкоголем зловживати, хвороби з’явилися.

"У 2002 році, коли став сільським головою, я згадав про цей камінь і вирішив його знайти. На старому місці не виявили, тому почали шукали біля берега. Бачимо: наче й наш камінь, але перевернутий слідами донизу. Пригнали ми трактор і повернули його туди, де був. Бо у нас кажуть, що цілющі властивості брила має лише на старому, святому місці", – зауважив Василь Шкріба.

Коли ми нарешті дісталися галявини, побачили, що камінь нині навіть огорожу має. "От слід маленького янголика, а от чортів слід – його слабше видно", – показує сільський голова.

Звичайно, він не претендує на те, аби люди незаперечно приймали красиву легенду про перемогу добра над злом. Але сам зізнається: в цілющі властивості каменя вірить, неодмінно цілує "ангельську стопу", коли приходить до нього.

"Наше село дуже мальовниче, гарне. Якщо тут з’являться туристи, котрі теж повірять у силу нашого каменя, будемо їм дуже раді", – запрошує Василь Миколайович.