Хто і як рубає чіпований закарпатський ліс

Головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга розповів кореспонденту Depo.Закарпаття, що робочий день починається ще до 8-ї ранку з того, що всі відділи дають інформацію, де сталися порушення:

"От на сьогодні обійшлося без інформації про незаконні рубки, але, на жаль, маємо нещасний випадок в Ужанському національному парку (розмова велася у день, коли депутат на полюванні вбив правоохоронця, - ред.) Це для мене дуже неприємна ситуація, я добре знав людину, яка сьогодні загинула. На мою думку, прекрасна і порядна людина".

- Якщо вже розпочали цю тему – це було браконьєрство, чоловіки полювали на території Національного парку?

Так, це сталося в Ужанському національному природному парку, який підпорядковується Міністерству екології напряму. Які там були обставини – я не маю такої інформації. Тільки те, що бачу в Інтернеті, те, що мені доповіли. Я так розумію, що на сьогодні прокуратурою області зареєстровано кримінальне провадження і буде розгляд відповідної справи.

- Ви і ваші підлеглі є активними користувачами "Фейсбуку". Активно саме у соцмережах обговорюють і порушення у сфері лісового господарства: чи не щодня з’являються фото вирублених ділянок лісу, вантажівок з деревом. Як ви на це реагуєте? 

На сьогоднішній час управління реагує на будь-яку статтю, чи будь-яку фотографію в Інтернеті. Хоча це складно. Люди виїжджають на місце, багато роботи, їдуть на ті місця, збирають інформацію, приймаємо рішення. Прикро, що у багатьох випадках, які описані в соцмережах, – не завжди об’єктивні дані. Хоча для управління це добре. Якщо є проблема, її треба показувати і вирішувати. А у більшості випадків це просто накрутка ситуації, мовляв, "як все погано".

Лісовози Закарпаттям їздять, тому що заготівля лісу ведеться, підприємства працюють. Не можу я сказати точно, скільки в день курсує лісовозів, але цифра немала. Заготівля деревини в рік нашими підприємствами складає 1,2-1,3 млн кубометрів. І от після продажу на аукціоні ліс розвозиться на ті структури, які його купують. Тому зараз говорити, що багато лісовозів їздять – це не зовсім правильно.

Ми зараз користуємось електронним обліком. Багато є випадків, коли зупиняють ліс, і всі, у кого є смартфон, легко може перевірити у телефоні за номером чіпа, що це за продукція, звідки і так далі. А бувають випадки, коли зупиняють машину, яку ще не занесли в електронну базу, бо майстер лісу працює у зоні без зв’язку. У базу ліс потрапить лише тоді, коли працівник добереться до зони з покриттям, на це може піти кілька годин, майстер лісу за раз може відпускати декілька машин. Ці машини зупиняють активісти, чи правоохоронні органи, інформація вже з’являється у соцмережах. Але стараємось швидко дати пояснення.

Загалом зараз пояснюємо кожну дію з нашого боку. Так, на кожній ділянці, де була проведена санкціонована рубка, у нас стоїть відповідна табличка. На ній вказано вид рубки, для чого що було зрублене, що посаджене і хто відповідальний з номером його мобільного. Так люди можуть бачити на місці, що це за ділянка, що за рубка, чи відповідає вимогам, стандартартам. Потроху йдемо до того, що всю інформацію по роботі будемо оприлюднювати. Я говорю про план робіт, санітарно-оздоровчі заходи, посадка лісу. Складнувато поки що, скажу відверто.

- Недавно було підписано розпорядження, в якому є заклик до формування своєрідних оперативних груп контролю, до більш жорстких заходів у боротьбі з "чорними лісорубами". Чи стартував вже цей процес? Хто входитиме у ці групи?

Так, процес вже пішов. Поки що більше не так працює гаряча лінія управління. У нас люди звикли звертатися напряму: дзвонять на мобільний чи то мені, чи заступникам, чи керівникам підприємств.

Є випадки незаконної рубки. У більшості випадків стараємось перекрити дорогу шлагбаумами, не перешкоджаючи переходу населення, туристів і так далі. Але це ефективно для охорони лісу, боротьби з рубками. 

Зараз наша лісова охорона дисциплінує сама себе, розуміючи, що є громадськість, є громадські активісти, є туристи, які можуть повідомляти про виявлені ними факти. У нас створені наші мобільні групи, і які виїжджають з перевірками вдень, вночі і так далі.

- Але порушення є. І нерідко винними є саме ваші працівники. Скільки за останній період було виявлено серед фахівців лісової галузі недобросовісних? Звільнено?

За останній квартал притягнуто до відповідальності 77 осіб. Шістьох уже звільнено,  матеріали передано у правоохоронні органи. Це за порушення ведення лісового господарства, за безконтрольність за незаконними рубками, які були виявлені при проведенні перевірок. Порушення знаходили і управління лісового господарства, і правоохоронні органи. У цьому плані іншого варіанту у нас нема, до таких випадків ставимось зараз більш жорстко. Але таких порушників треба знати.

- Яка зарплата у працівника лісової галузі в області?

Середня зарплата працівника у загальному по області – п’ять тисяч гривень. Але зарплата тих, хто працює безпосередньо у лісі на лісозаготівлі, на техніці, набагато більша. Утричі. Мова йде про лісорубів, про працівників на вантажних автомобілях, про дорожні бригади, які працюють на будівництві лісових доріг. У них зарплата 15, іноді 20 тисяч.

- Багато охочих, напевно, у вас працювати?

Якщо брати лісову охорону і підприємств лісового господарства – то більше трьох тисяч працівників в області.

- При тому, що охочих багато, імідж професії лісника суттєво зіпсовано. Їх звинувачують у хабарництві, сприянні незаконним масштабним рубкам, нищенню лісів.

Перше, що ми втратили – час. Певний період система була досить закритою. Ніхто не знав, хто що робить. Тому немає іншого варіанту, як щодня говорити про роботу, розповідати про проблеми і показувати шляхи їхнього вирішення. Закарпаття – це найбільш лісиста область: 52% території – ліс. Багато людей працює в лісі, живе біля лісу тощо. Тобто ліс для нас – і робота, і відпочинок. Приховувати якісь факти про роботу чи проблеми немає сенсу і якогось ефекту. Тільки гірше буде.

Як ми ще можемо покращити імідж? Говорити з людьми на місцях. План роботи у нас є, показники, якщо чесно, одні з кращих. Ніхто не хоче звернути увагу, що реалізація деревини складає 615 мільйонів, податків сплачено 300 мільйонів, на ведення лісового господарства вкладено величезні гроші, близько півмільярда гривень. Це при тому, що бюджетного фінансування абсолютно нема.

Ми будемо залучати до обстеження при призначенні рубки як мінімум активістів в селі чи представників сільрад. Це буде складно, тому що в кожного своя думка, і нефахівцям іноді складно розібратися. Але спробуємо.

- Як часто ви виїжджаєте і спілкуєтесь, пояснюєте такі речі місцевим мешканцям? Чи цим займаються виключно підлеглі?

Часто, але не настільки, як би хотілося. Особливо останнім часом. Наразі багато роботи з отриманням сертифікату відповідності ведення лісового господарства європейським стандартам для закарпатських підприємств. Колись сертифікат був отриманий у 2005 році – до речі, перший серед українських підприємств. Дія сертифікату закінчилась на початку цього року. І зараз ми знову проходимо аудити. На сьогоднішній час уже два підприємства галузі отримали позитивний висновок.

- Що дає такий сертифікат?

Європейські країни вимагають отримання сертифікату. Він доводить, що деревина, яка йде на експорт у напівфабрикаті (зараз кругляк заборонено), або у готовому вигляді, зрубана законно. Враховуючи, що Закарпаття має чотири кордони, працювати без сертифікату неможливо. Думаю, що його отримають усі наші підприємства до вересня. Ми готові до цього.

Також при отриманні сертифікату чи не основним критерієм є безпека людини. Зараз тільки на спеціальних одяг для працівників витрачено близько трьох мільйонів гривень.

- Ви очолюєте галузь вдруге. Мали кількарічну перерву. Є принципові відмінності у роботі того періоду і зараз? 

Непросто і тоді, і зараз. Я не можу сказати, що проблем у нас нема, бо є багато. Зараз складніше, бо багато на що впливає людський фактор, думка громади. Це правильно. Але не завжди ця думка об’єктивна. Дуже багато треба давати роз’яснень. А це постійне спілкування займає немало часу, але приносить, поступово, ефект.

Колись у Польщі, де в принципі не розуміють, що таке самовільна рубка, я запитав у колеги, начальника управління, як у них співпраця з населенням. Він сказав, що колись міг відповісти населенню: то не ваша справа. А зараз жодне питання у них не можна залишити без відповіді. От так і у нас. Так, ми зобов'язані рахуватися з думкою громади та використовувати її в роботі, якщо це не суперечить чинному законодавству України. Громада може вставляти палки в колеса. Але це вже залежить від нас, як ми можемо працювати ефективно спільно.

- Що можете сказати про вагони деревини, що застрягли у Чопі? Невже справді, закарпатські підприємства там не замішані, як це повідомляють в обладміністрації?

Закарпаття ніколи особливо не було орієнтоване на експорт деревини. Моя особиста думка: я за те, щоб ліс перероблявся у межах Закарпаття. Це збільшення робочих місць, зарплата, сплата податків на місцевому рівні.

У попередні роки експорт складав від 10 до 15% заготовленої деревини. Зараз у нас експорт деревини – 0%. У першому кварталі було 1,6%. Враховуючи це і кількість вагонів державних підприємств, які зупинені на кордоні, нашого управління там нема. Ми стараємося продавати деревину через аукціон. Більшість купує внутрішній виробник. Тобто наша деревина має попит саме на Закарпатті.

- Яким є найамбітніший план у роботі?

Колись казали, що найповажнішими людьми на селі є піп, жандарм і лісівник. Вони мали авторитет. Я би хотів, щоб знову так було. Повернути повагу до лісівника. Бо наразі маємо дуже негативну думку про професію. Хоча справжній лісівник – це людина яка за будь-яких умов працює у лісі вдень, вночі, і в дощ, і в сніг. Віддані своїй роботі дбають про ліс, лісовідновлення, у них болить питання всихання лісів. А випадкові люди у нашій галузі надовго не затримуються. Повернути довіру і повагу – це основне.

А друге – Закарпаття має такий потенціал у туристично-рекреаційній сфері, що не використати його - гріх. Розглядати ліс не тільки як ресурс, а для публічного використання. Більшість красивих місць в області – у лісі, чи біля лісу. Тому наші підприємства можуть співпрацювати, розробляти туристичні маршрути, приводити територію у відповідний стан. Нам є що показати. А люди хочуть це бачити.