Історія Степана Гевака – першого українця, що брав участь у зимових Олімпійських іграх 1924 року

До зимових Олімпійських ігор-2022, що відбудуться в Пекіні, залишається менше місяця. Спортивна інфраструктура, на якій проводитимуться змагання з лижних гонок, лижного двоборства, біатлону, стрибків з трампліна та фрістайлу, повністю готова до зустрічі команд з усього світу. Україна увосьме братиме участь у зимовій Олімпіаді, у дванадцяти  видах спорту змагатимуться близько 50 наших спортсменів.

До Олімпіади в Шамоні Гевак встиг стати кількаразовим чемпіоном Чехословаччини

Олімпійські ігри, що стартують 4 лютого, – хороший привід згадати, хто з українців першим брав участь у аналогічних спортивних змаганнях у минулому. Це цікаве питання дослідив Олександр Цепурдей, тренер Мукачівського клубу спортивного орієнтування "Товариш".

"У Вікіпедії пишуть, що першим спортсменом-українцем, котрий брав участь у зимових Олімпійських іграх, міг бути львів’янин Степан Вітковський, – розповідає Олександр Цепурдей. – У 1924 році під час Ігор у французькому Шамоні він виступав у складі збірної Польщі в лижній гонці на 50 км. Але цікаву інформацію знаходимо на сторінках часопису "Товариства друзів Підкарпатської Русі", що видається в Празі. У 4-му номері журналу за 2020 рік під однією з фотографій є підпис: "Кращі лижники-марафонці Чехословацької Республіки перед стартом на найдовшій 50-кілометровій дистанції. Олімпійські ігри, Шамон, лютий 1924 року. Ліворуч – Стефан Гевак (русин із Підкарпатської Русі)…". Фото ілюструє статтю під назвою "Що спільного у чеських олімпійців із Підкарпатською Руссю…", в якій автор Владімір Запотоцький пише: "Стефан Гевак народився 1896 року в Мукачеві. У 1924 в Шамоні "підганяв" тоді неперевершених скандинавів на довгих 50- і 18-кілометрових лижних дистанціях. Міг поїхати й на Олімпіаду 1928 року, пройшов відбір, але від участі відмовився – сказав, що є вже занадто старим. У 1930-х роках двічі був суддею популярних лижних змагань у Воловці".

Владімір Запотоцький, котрий з’ясував мукачівське походження Степана Гевака. Фото, надане О. Цепурдеєм

Несподіване твердження щодо мукачівського походження Гевака, адже на сторінці Олімпійського комітету Чеської Республіки вказано, що Степан Гевак родом з Їлемніце (місто в Чехії, в Ліберецькому краї). В той же час, 74-річний Владімір Запотоцький є відомим дослідником історії спорту, автором багатьох книжок з історії празького спортклубу "Славія". Тож, користуючись можливістю, я запитав, якими джерелами послуговувався пан Владімір, пишучи про мукачівське походження спортсмена-олімпійця. 

"Відомості про те, що Степан (Стефан, Штепан) Гевак (чеською Štěpán Hevák) народився в Мукачеві, а в Їлемніце, куди його батьки невдовзі переїхали, того ж року, був похрещений як Степан, я знайшов у архівах багатолітнього голови Союзу лижників Чехословацької Республіки (у 1932–1948 роках) Антоніна Яуріса та у особистих спогадах Йозефа Нємецького – члена олімпійської збірної 1924 року та близького друга Гевака, – розповів Запотоцький. – Кілька згадок про це є й у щорічниках празького клубу "Славія" за 1929–1938 роки, плюс у збірнику за 1941–1945 роки (автори текстів – Антонін Яуріс, на той час він очолював ще й лижне відділення "Славії", та редактор Йозеф Лауфер). Організатор численних зимових спортивних заходів Мілослав Славік-Татранський – відомий журналіст, літописець та архівіст "Славії", що разом зі Степаном Геваком брав участь в організації лижних змагань у Воловці, також згадував про цей факт".

Гевак був чудовим спортсменом, інструктором, спортивним функціонером і організатором. Перші вагомі результати він досяг шістнадцятирічним підлітком у 1912 році на місцевих лижних гонках у Валтержице, де жив із батьками. Був членом місцевого спортклубу "Сокіл". Ще юніором змагався у всіх тоді існуючих дисциплінах лижного спорту і неодноразово перемагав навіть старших за себе суперників. Із 1920 року вже виступав у складі національної збірної. До Олімпіади в Шамоні встиг стати кількаразовим чемпіоном Чехословаччини, вдало виступав і на міжнародних змаганнях.

Степан Гевак (ліворуч, під номером 2) на Олімпіаді в Шамоні. Фото з журналу Podkarpatská Rus

На змаганнях Гевак показав найкращий результат у чехословацькій збірній

30 січня 1924 року в Шамоні-Мон-Блан проводилася 50-кілометрова лижна гонка з важким перепадом висот 820 метрів. Змагання розпочиналися о 8:37 ранку, 33 лижники стартували на висоті 1400 метрів з інтервалом в одну хвилину на одноколонній трасі для класичного ходу.

На сайті kralovedvorsko.cz є спогади Олдріха Колара (1898-1985), котрий був учасником тих змагань. "Це була перша лижна гонка Олімпіади, – згадує він. – Дистанцію долали по замерзлому крижаному снігу. Степан Гевак, Йозеф Нємецьки, Антонін Готштейн і я – всі на лижах довжиною 235 см. Перші 10 кілометрів дистанція плавно підіймалася вгору, було лише декілька невеликих спусків. Потім почався стрімкий підйом – понад 300 метрів! На найвищій точці цього підйому (1820 м) був сильний вітер. Там у будці, такій, що використовують військові на варті, стояв чоловік; він просто просунув руку у злегка відчинені двері й подав пляшку теплого чаю. Далі одразу ж пішов карколомний спуск по зледенілому снігу. Надалі лижня йшла переважно високим лісом. Приблизно на півдорозі стояв Карел Яролімек, який дав мені половину апельсина, – це був весь перекус і напої за 50 км. На 40-му кілометрі я і ще кілька інших учасників поруч були настільки виснаженими, що довелося відпочивати. Ми сиділи, а француз пішов до найближчої хати й приніс кожному по скибці хліба. Цього було достатньо, щоб ми змогли завершити гонку. У повному складі закінчили змагання лише три команди – норвежці, що зайняли місця від першого по четверте, італійці (9-10-11-13 місце) і чехословаки (12-14-17-19)".

Плакати зимової Олімпіади в Шамоні 1924 р. Фото з Вікіпедії

"Кращий результат у чехословацькій збірній показав саме Степан Гевак – спортсмен тендітної статури, – продовжує Олександр Цепурдей. – Через свою невелику вагу він мав величезну проблему на тривалому спуску між 20 і 24 км перегону, де на обледенілому снігу доводилося долати опір сильного вітру. Львів’янин Степан Вітковський, що виступав за збірну Польщі, посів 21 місце. За три дні після виснажливої ​​гонки на 50 км відбулася гонка на 18 км із перепадом висот "лише" 170 метрів. І знов Гевак був кращим у команді, фінішувавши 17-м".

Після Олімпіади Степан Гевак продовжував успішно виступати в національних чемпіонатах, останнім активним роком для нього в категорії найсильніших став 1929-й, коли він виборов шість нагород. Пізніше, щоби працювати за фахом, він поїхав до столиці, де співпрацював переважно з найбільшим у Празі лижним відділенням спортклубу "Славія", в якому тоді було чимало функціонерів національної федерації. Брав активну участь в організації змагань і з інших видів спорту. У 1929 – 1936 роках його прізвище зустрічалося серед членів оргкомітетів хокейного турніру Кубок Татр, Гран-прі Чехословаччини з гірських лиж, міжнародних лижних змагань у Попраді й Татранській Ломниці, лижних змагань у Воловці в 1933 тa 1935 роках.

Як повідомляв "Сокільський вісник", у крайових змаганнях, що проходили у Воловці 25 та 26 лютого 1933 року, брали участь команди чотирьох військових частин та дев’яти сокільських клубів із Берегова, Волівця, Хуста, Мукачева, Перечина, Ужгорода, Рахова, Солотвина й Сваляви, а також представники воловецького та ужгородського туристичних клубів. Більшість нагород вибороли мукачівці. Не менш масовими були й лютневі змагання 1935 року поблизу Скотарського, на які, окрім закарпатських, прибула й команда з 200 спортсменів зі Львова.

Основну увагу Степан Гевак приділяв підготовці молоді та організації для неї змагань. Подальші плани змінилися з розпадом країни і нацистською окупацією Чехії. Наприкінці весни 1941 року він повідомив керівництву Союзу лижників Чехії про свою відставку за станом здоров’я. Після цього його спортивний слід зникає.

Степан був одружений, разом із молодшою за нього на 15 років дружиною Франтішкою (1911 – 1979) виховували двох дітей. Помер Гевак у 1944-му в Празі, йому було лише 48 років.