Доула Ольга Карабіньош: Про супровід на пологах та гармонійний процес народження дитини

Ольга Карабіньош знайома чи кожній другій молодій сім’ї в Ужгороді. Саме вона почала навчати пари тому, як не боятися народжувати, та чому в подружжі так важливо підтримувати одне одного, чекаючи на дитину. Центр розвитку сім’ї "Калейдоскоп" близько 13 років тому став першою школою в області, де почали навчати майбутніх батьків та проводити заняття з раннього розвитку дитини. Протягом усього часу із колегами незмінно займається Ольга Карабіньош. Відтоді сотні сімей пройшлиу неї "курс молодого бійця", вчилися основам догляду та базовим поняттям здоров’я дитини.

Ольга віднедавна опанувала ще одну справу – супровід пологів та післяпологового періоду. Таких спеціалістів називають доулами. 

Чому ви вирішили пропонувати пологовий супровід майбутнім батькам?

– Перші пологи, які я супроводжувала, були 14 років тому, коли народжувала моя дочка. А потім я зрозуміла, що можу допомогти й іншим жінкам. У певний момент я відчула, що та інформація, яку я даю на курсах батьківства, потребує більш практичного підґрунтя. Після того, як я безпосередньо почала брати участь в пологах, я по-іншому почала навчати майбутніх батьків. По-перше, тепер я знаю, як веде пологи той чи інший лікар і, відповідно, до яких нюансів підготувати батьків. По-друге, безліч тонкощів стану мами під час пологів можуть бути правильно трактовані тільки тоді, коли ти безпосередньо їх бачиш і до певної міри переживаєш їх разом із жінкою.

Ті, хто запрошує вас на пологи, цікавляться вашими сертифікатами, рівнем кваліфікації?

– Я взагалі маю суворий самоконтроль щодо санітарної книжки, всіх аналізів, необхідних документів. І хоча сертифікати, які може мати доула, видаються громадськими організаціями і взагалі професії "доула" не існує, все ж намагаюся отримувати сертифікати на кожному навчанні, яке проходжу. Існує етичний кодекс доули, за яким я чітко розумію межі своєї діяльності в умовах нашої медицини.

А хто найчастіше до вас звертається одинокі мами, чи сімейні пари?

– Супровід у пологах можуть обирати з різних причин: у когось немає чоловіка взагалі, у когось чоловік не може бути присутній з різних обставин, а у когось – просто не хоче. Є й пари, які запрошують доулу і тоді на пологах присутній і чоловік, і я. Між іншим, часто участь доули потрібна саме татові: у певні моменти, коли вся увага прикута до жінки, ніхто не звертає уваги на чоловіка, який теж може бути розгублений, втомлений чи навіть наляканий. Їм теж потрібна підтримка.

Що конкретно ви можете, а чого не можете робити, супроводжуючи пологи як доула?

– Потреби жінки в пологах бувають надзвичайно різними: комусь потрібна тиша й темрява, комусь гучна музика і постійні розмови. Інколи мені вдається передбачити бажання жінки, владнати побутові моменти, і я з радістю роблю все можливе для неї. Бувають випадки, коли даю пораду зробити додаткове УЗД (так було, коли жінка мала швидко ухвалити рішення про кесарів розтин, якого, врешті, вдалося уникнути), в той чи інший спосіб направити розгублену маму, якщо потрібно, бути "провідником" між лікарем і мамою. При цьому надважливий момент, доула не має права ухвалювати медичні рішення, втручатися в призначення лікаря і, безумовно, я цього ніколи не роблю. Дуже тішить, що працювати в нашому пологовому комфортно, загалом медичний персонал і лікарі співпрацюють і легко йдуть на контакт.

А як щодо домашніх пологів?

– Я не супроводжую домашні пологи, як не має права приймати пологи вдома і лікар. Зараз всі активно говорять про "домашні пологи в умовах пологового". Це не зовсім коректно, тому що домашні пологи можуть бути тільки вдома, все інше це пологи в умовах медзакладу. Але у наших силах зробити їх максимально комфортними й безпечними для мами і дитини.

Як ви працювали, коли в нашому пологовому були заборонені партнерські пологи?

– У перші місяці карантину, коли заборонили партнерські пологи, різко зросла кількість домашніх пологів. Нам у цей час було надзвичайно важко: партнера на пологи не пускають, кількість персоналу не збільшилася, навантаження надзвичайне, плюс загальний стрес. В результаті в перші дні майже ніхто не народжував, а потім різко побільшало випадків кесаревого розтину. Потім жінки телефонували мені в сльозах, розповідали, що дві медсестри на поверх просто фізично не можуть виконувати свою роботу добре. Додатковий стрес для ослабленої пологами мами – це і питання грудного вигодовування, і випадки післяродової депресії, яких у період карантину надзвичайно багато, і вони досить серйозні. При цьому ще залишилося багато пологових будинків, де партнерські пологи досі заборонені. Для порівняння, в західних країнах, де мова про заборону партнерських пологів взагалі не йде, доули працюють у штаті багатьох медичних закладів як помічники лікарів.

За вашими спостереженнями, чи змінюється у сучасної молоді ставлення до батьківства? Чи стали теперішні молоді пари більш свідомими? 

– До школи батьківства завжди приходили тільки свідомі, зацікавлені у нових знаннях батьки. Але раніше на школу батьківства частіше жінки приводили чоловіків. Тепер ситуація кардинально протилежна: тато часто ставить найбільше питань, йому все цікаво, в нього дуже конкретні запити. І це чудово! Але ставлення до партнерських пологів у чоловіків буває різним і навіть тато, який збирається бути з жінкою на пологах, не завжди розуміє свою значимість і роль у цьому процесі. Цьому в нас присвячено ціле заняття і так, я помічаю, що рівень відповідальності молодих людей як до пологів, так і до процесу виховання дітей зростає.

А з якими відчуттями ви згадуєте власні перші пологи?

– Мій особистий досвід, коли я народжувала першу дитину, був позитивний. Взагалі, тодішні пологові стандарти були такі: жінку приймали, переодягали в якісь незручні сорочки неймовірного крою, голили, ставили клізму. Після цього ти почувалася м’яко кажучи, дискомфортно. Але в мене приймала пологи лікарка-інтернка, поведінка якої була дуже схожа на роботу доули: вона підтримувала мене, дихала разом зі мною, словом, дуже мені допомогла. Тільки тому спогади про перші пологи в мене позитивні.

Ваша основна порада майбутнім батькам, які мають страх, тривогу, чи інші "стопи" щодо пологів.

– Тривога – це абсолютна нормальна реакція на невідоме. Проте, якщо вона переростає в стрес, це може суттєво зашкодити під час пологів. Я бачила безліч різних пологів, були й досить складні, і закінчувалися вони по-різному.  Але для мене кожна жінка це новий досвід. І навіть попри всі труднощі пологового процесу, якщо жінка готова до нього і спокійна, він надзвичайно гармонійний та красивий.

Фото зі сторінки Ольги Карабіньош у соцмережі