Чужий серед чужих: Чому Закарпатська облрада достроково звільнила свого голову Петрова

Сьогодні голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров позбувся своєї посади. Нового очільника планують обрати через тиждень. Розбираємо, за що став безробітним Петров і хто може бути наступним головою облради

Ярослав Галас

У кар’єрі кожного посадовця рано чи пізно настає момент, коли самому собі доводиться відповідати на просте питання – а чим, власне, мене запам’ятають на цій роботі?

Сьогодні, 28 жовтня, такий момент настав для Олексія Петрова, голови Закарпатської обласної ради з прикладкою "екс".

Як саме Петров відповість собі на це питання, нам невідомо, однак закарпатцям він точно запам’ятався за кількома "ключовими досягненнями". Це ремонт туалетів на українсько-угорському кордоні, взяття під особистий контроль "італійських контрабандних бусиків", а також масове завезення на керівні посади приїжджих кадрів.

Сьогодні Закарпатська обласна рада звільнила свого голову Петрова

7,7 мільйонів гривень на реконструкцію двох туалетів

Петров – колишній працівник СБУ, найвищий його щабель у цій структурі – начальник департаменту контррозвідки. Етнічний росіянин, народився в Коломні в 1976 році.

У квітні 2020-го президент Зеленський своїм указом призначив Петрова, котрий не мав ніякого досвіду цивільної адміністративної роботи, головою Закарпатською ОДА.

На самому представленні серед своїх першочергових завдань новопризначений голова несподівано озвучив наведення ладу з туалетами на міжнародному пункті пропуску "Тиса", що на українсько-угорському кордоні. "Я перевірю, що там плаває, звідки воно плаває, і хто винен у тому, що воно плаває", – заявив Петров на телекамери й пообіцяв довести ремонт туалетів до кінця. І хоча ОДА до туалетів на кордоні не має жодного відношення (цим відає Держмитслужба), Петров дійсно неодноразово відвідував ті злощасні клозети й оприлюднював із цього приводу пресрелізи. А потім з’ясувалося, що на реконструкцію (навіть не будівництво з нуля) двох туалетів площею по кілька десятків квадратних метрів із бюджету виділили колосальну суму – 7,7 мільйонів гривень, або 290 тисяч доларів за тодішнім курсом.

З тим же українсько-угорським кордоном пов’язане ще одне "досягнення" Петрова – доручення утворити з силових структур мобільні групи і взяти під контроль перетин кордону вантажними й пасажирськими мікроавтобусами, що возять заробітчан та їхні речі із Італії в Україну і в зворотному напрямку.

Доручення явно виходить за межі повноважень голови ОДА, однак силовики слухняно взяли "італійські бусики" під ще один контроль, а в соцмережах відверто заговорили про банальний перерозподіл контрабандних потоків. Між іншим, це доручення тодішнього голови ОДА досі не скасоване.

Доручення Петрова про "італійські бусики"

Третє досягнення Петрова – незрозуміла, якась аж патологічна недовіра до місцевих кадрів. На всі керівні посади, заміщені в ОДА за період роботи Петрова, прийшли вихідці з інших регіонів, котрі до того ніколи не працювали на Закарпатті й часто взагалі не мали досвіду адміністративної роботи. Те ж саме відбулося і в інших обласних структурах, представництвах органів центрального підпорядкування (СБУ, обласній прокуратурі, Управлінні нацполіції, лісовому та мисливському господарстві, держгеокадастрі, Службі автомобільних доріг, обласній митниці тощо). Ця нездорова тенденція присутня в області й зараз. Ніколи, навіть за радянських чи чехословацьких часів, не було такого, що практично всі керівні посади на Закарпатті займали вихідці з інших регіонів.

При цьому всьому Петров переніс методи своєї попередньої роботи в ОДА. Працівники якої скаржилися між собою (у тому числі й автору цього матеріалу), що за ними стежать, читають приватне листування в соцмережах, перевіряють трафіки поїздок під час відпусток.

Зараз колишні союзники переконуватимуть Офіс президента, хто з них лояльніший

Зате у виконанні своїх прямих обов’язків голова ОДА не був таким успішним. Ось кілька промовистих цифр:

  • за підсумками 2020 року Закарпатська область втратила понад 60 мільйонів гривень через некомпетентність облдержадміністрації.
  • 23,7 мільйони резервного фонду, які Кабмін виділив Закарпаттю на ліквідацію наслідків паводка, область не освоїла й змушена була повернути в держбюджет.
  • Ще 15,5 мільйонів не використаних коштів Державного фонду регіонального розвитку так само повернули в Київ, ОДА не освоїла навіть 23,3 мільйони Дорожнього фонду на ремонт місцевих доріг.

Аналогічні "досягнення" і у відстоюванні інтересів "Слуг народу". Партія президента, яку Петров очолив перед місцевими виборами 2020-го, посіла лише друге місце в обласній раді, поступившись локальному проєкту "Рідне Закарпаття". А всі зусилля просунути в крісло мера Ужгорода свою людину (із залученням СБУ, гучними "викриттями підкупу голосів" та кримінальними провадженями) виявилися провальними – переміг Андріїв, котрого підтримувала "Батьківщина".

Незважаючи на це, у грудні минулого року Петров став головою новообраної обласної ради. За нього крім "Слуг" проголосували депутати "Рідного Закарпаття", а також опозиційні "Європейська солідарність" та "Батьківщина".  Утім, такий неприродний союз не був ефективним. Союзники пересварилися через контроль над фінансовими потоками, про що Depo.Закарпаття детально розповідав.

У липні цього року Петров разом із "Командою Андрія Балоги", ОПЗЖ, партією угорців КМКС та "За майбутнє" утворили інший союз, який переформатував більшість і усунув від влади "Рідне Закарпаття", "Батьківщину" та "Європейську солідарність".  Як і слід було очікувати, нове утворення так само не було стабільним. Петров не довіряв новим союзникам, і ті платили йому тією ж монетою. Це й стало причиною сьогоднішньої відставки, скандал із реформуванням комунальних закладів був для неї лише приводом.

Сам Петров у своєму пресрелізі назвав сьогоднішню сесію нелегітимною й повідомив, що вже звернувся до правоохоронних органів:

"Те, що відбувається, є порушенням усіх правових норм і має ознаки самоуправства. Я звернувся з цього приводу до прокуратури та поліції з метою реагування на ці дії"

Тим часом нова більшість, звільнивши Петрова, прийняла рішення провести наступне засідання через тиждень, 4 листопада. На ньому й буде розглянуто питання про нового голову.

Цілком зрозуміло, чим займуться в найближчі дні колишні союзники, а тепер затяті опоненти. Петров за допомогою самопроголошеного "префекта Закарпаття від Зеленського" переконуватиме Офіс президента у своїй незамінності й проситиме допомоги силовиків і судів для повернення на посаду. А власники "Рідного Закарпаття", які у Верховній Раді входять у групу "Довіра" й стабільно голосують за всі ініціативи Зеленського, переконуватимуть той же Офіс віддати їм посаду голови Закарпатської обласної ради й гарантуватимуть, що разом із опозиційними "Європейською солідарністю", "Батьківщиною" та ОПЗЖ і далі вірно служитимуть "Слугам народу", як служили до переформатування більшості в липні цього року.

Хто переконливіше доведе Офісу свою лояльність, стане зрозуміло 4 листопада.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття