ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Чому третього травня не можна планувати важливі справи і сваритися, а варто накрити багатий стіл

Раніше 3 травня ставили на краю села стіл, стелили білосніжну скатертину і на ній залишали хліб і сіль

Depo.
3 травня 2018 07:00
ФОТО: depo.ua

Було повір'я про те, що третього травня померлі тужать за колишнім життям і хочуть побачитися з рідними та близькими. Відповідно, люди приходили до могил близьких, голосили й кликали батьків.

Плакальниці закликали: "Встаньте-пробудіться, подивіться на своїх діточок, вигляньте на нас, сиріт, зі своїх домівок, та потіште словом ласкавим!".

Жодних важливих справ на третє травня зазвичай не планували, не влаштовували хрестин та весіль. Це був час, призначений виключно для поминання померлих людей, і веселитися - значить, накликати на себе біду.

Селяни вважали, що в цей день земля розкривається, і вилітають душі покійних. Також 3 травня обов'язково потрібно було накрити рясний і багатий стіл, щоб предкам на тому світі було добре. Також померлі повинні побачити, що в їхньому будинку все мирно і спокійно, а тому, в цей день не можна було сваритися.

Також, перед тим, як почати якусь справу, молилися всією родиною. Риболовля була під забороною. У жодному не можна ловити рибу, так як у неї починається нерест. А по риб'ячому молодняку судили: "якщо мальки розійдуться швидко, то можна сіяти раніше, а якщо довго будуть залишатися разом — то варто почекати".

Обов'язково 3 травня ставили на краю села стіл, стелили білосніжну скатертину і на ній залишали хліб-сіль, помолившись про гарний урожай. Обов'язково запалювали свічки, раніше принесені з церкви. Також освячували один одного і молилися про успіхи в роботі.

Народні прикмети на 3 травня

Пласт сухий - прикмета до того, що не буде в цьому році багатого врожаю

Стежили 3 травня за тим, що скоріше виросте - трава або жито - те і принесе багатий урожай

Багато шишок на ялинах - прикмета до того, що хліб добре вродить. Урожай жита прийнято було визначати за сосною.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook