Хто кому "сєпар": Як закон "Про освіту" посварив закарпатських політиків

У четвер, 21 вересня, депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України Петра Порошенка з проханням "застосувати надані законодавством України повноваження, а також свій авторитет і політичний вплив, не допустити в дію Закон України "Про освіту". Мотивують це депутати, традиційно, багатонаціональністю Закарпаття. А новий Закон, мовляв, порушує права нацменшин на навчання рідною мовою.

Перед прийняттям звернення Закарпаття трохи "потрусило" від коментарів як прихильників, так і противників Закону. Хоча якщо подивитися на ті коментарі прискіпливо, то стає зрозуміло, що "права меншин" та обурення їхнім "порушенням" були більше ширмою для власного піару. Відмітитися намагалися всі більш-менш помітні гравці.

Номінально "кашу" заварив голова Закарпатської облради Михайло Рівіс, який із затримкою в понад тиждень після ухвалення нового Закону про освіту взявся скликати своїх депутатів на позачергову сесію 14 вересня. мета зборів - те саме звернення до президента з вимогою не ображати національні меншини загалом, і закарпатських угорців зокрема. Але згодом "передумав" і відклав розгляд питання ще на тиждень.

Цього разу все вдалося: звернення до Порошенка таки було прийнято. Здавалось би, залишається тільки чекати на реакцію президента – якщо вона, звісно ж, буде, але і тут закарпатські чиновники не втихомирилися. СамРівіс продовжив "гнути свою лінію" і наголошувати, що президент не проігнорує закарпатських депутатів. Щоправда, робив це обережно і вже не так наполегливо. Мовляв, ніхто Порошенка не просить ветувати Закон, тільки подивитися на нього уважно. "Закарпатська обласна рада не просила ветувати Закон "Про освіту". Просили відправити його до підписання на експертизу Венеціанської комісії щодо відповідності на європейські стандарти і цінності. І якщо таки будуть знайдені порушення, то внести правки у Закон. На Закарпатті проживає близько 100 національностей, тому спокій у регіоні дуже легко порушити такими "мовними" питаннями, питаннями освіти", - заявив голова Закарпатської облради.

Тут Рівіс відверто схитрував, адже у зверненні чітко зазначено: "Просимо Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, застосувати надані Вам законодавством України повноваження – внести правки або накласти вето на проект Закону України "Про освіту", який, поряд з тим, що спричинить порушення конституційних прав і свобод громадян України, несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені". Тобто облрада таки просила накласти вето. Але варто було проголосувати за документ, як Рівіс про цю вимогу різко "забув", в пам'яті лишилася тільки Венеціанська комісія.

З останньою теж все рпосто хіба що на депутатських словах. Адже про те, що розгляд Венеціанською комісією - справа тривала, і чекати на її результати доведеться всьому закону, без якого фактично не буде запущена реформа освіти, Рівіс не згадує. Як і про те, що Венеціанська комісія може дати рекомендації, а не наказати. Натомість голова облради запевняє, що звернення було прийняте, аби просто "зняти напругу на Закарпатті". "У жодному разі ніхто не хоче, щоб утискалася українська мова на території Закарпатті чи на території України. Це державна мова, яка повинна розвиватися. Національні меншини хочуть вчити цю мову. Єдине, що вони просять: щоб була трошки змінена методика вивчення мови", - намагається заспокоїти Рівіс.

Разом з тим, набрало обертів протистояння по лінії "Москаль - Балога": обидва скористалися нагодою, аби голосно нагадати про себе і "проїхатися" по опоненту. так, напередодні голосування за звернення до президента Віктор Балога заявив, що Москаль підігрує місцевим сепаратистам, та й сам таким є. "Хотів би звернути увагу Служби безпеки, що спробу пана Москаля відкотити назад закон про освіту слід розглянути як пас націоналістичним силам сусідніх держав, які поки безуспішно намагаються привити Закарпаттю ідеї сепаратизму. Нинішній начальник області явно працює на те, щоб в недалекій перспективі на Закарпатті утворилися автономні анклави. Тому, коли СБУ шукатиме сепаратистів на Закарпатті, то нехай в першу чергу зайдуть в кабінет голови ОДА", – гримнув заявою Балога.

Ці закиди і те, що балогівські "єдиноцентристи" в облраді не брали участь у голосуванні за звернення до президента, дуже сильно роздратували голову Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. У відповідь він також досить серйозно "наїхав" на Балогу: "Відповідально заявляю, що для Балоги, який раптово вирішив позиціонувати себе як патріота України та поборника української мови, ідеї української державності та української національної ідеї значать рівний нуль".

Голова ОДА нагадав, що у 2007 році, будучи головою президентського секретаріату Ющенка і одночасно головою політради "Нашої України", Балога "ініціював ухвалення Закарпатською обласною радою рішення про визнання національності "русин", внесення її до переліку національностей Закарпаття та фінансування потреб русинської громади у розвитку мови та освіти". За це рішення тоді проголосував 71 депутат, у тому числі найбільша тоді фракція "Нашої України".

Не оминув увагою Москаль і те, що "Єдиний центр" таки активно підтримав звернення: в обласній раді за нього проголосували двоє членів фракції, у Берегівській міській раді (де фракція нараховує п'ятьох людей) – також двоє, а в Берегівській райраді (де у фракції вісім людей)– шість.

"Коли тепер я бачу, як цей "сепар" і політичний лузер намагається перекрутити звернення обласної ради про підтримку української мови та проханням направити "Закон про освіту" для експертизи в європейські інституції, а його не слухає навіть крихітна сімейна партія "Єдиний центр", мені просто стає його шкода", - продовжив емоційно громити опонента керівник ОДА.

Слід зазначити, що в обласній раді разом з "ЄЦ" не голосували за звернення до президента і депутати "Батьківщини" (в парламенті "тимошенкіці" хоча і дали голоси за закон, але досить кволо – 13 з 20 можливих). Депутат Андрій Шекета, пояснюючи причини відмови від голосування, навіть похвалив новий закон за перспективу розвитку освіти, підтримку вчителів тощо. Але щодо пункту про мову навчання, який так обурює нацменшини, "тимошенківці" поспішили розміститися одразу на двох стільцях: "варто відправити його на експертизу до Венеціанської комісії, на відповідність його положень європейським стандартам та цінностям". Тобто "Батьківщина" в Закарпатті намагається і з "верхами" не "заїдатися", і з меншинами бути у добрих стосунках: мовляв, зробили, що могли. Такі от любителі політичного шпагату виявилися.

Поки закарпатські "мужі" вправляють у красномовстві і в коментуванні ТОП-теми у регіоні, у Києві декому це вже набридло. Заступник голови ЦВК України Андрій Магера прямо заявив, що закарпатські депутати "нариваються". Мовляв, як можна вважати Закарпатську область багатонаціональною, якщо там проживає 80,51% етнічних українців, а для 81% населення українська мова є рідною. "Не обласним радам вказувати парламенту і президентові, яким має бути законодавче регулювання мови освіти в Україні. Схоже, Закарпатська обласна рада наривається на призначення Верховною Радою України позачергових виборів", – недвозначно попередив Магера.

Що ж, загроза позачергових виборів, може, і пригальмує запал закарпатських депутатів і керівників у "відстоюванні права нацменшин". Та це зовсім не гарантує, що наступний склад не захоче так само попіаритися на "захисті прав" всіх ображених. А поки залишається все ж дочекатися реакції президента. Якщо вона взагалі буде, адже освітній закон Порошенко вже підписав, не зважаючи на бажання закарпатських очільників.