Алергія на тварин: Як її розпізнати та як з нею боротися

Перед тим, як заводити домашню тварину, ми часто прискіпливо обираємо породу, окрас, обдумуємо, де улюбленець житиме, з чого їстиме і ще купу подібних дрібниць. Проте часто ми навіть можемо не підозрювати, що маємо алергію на котів чи собак, а вона виявляється вже після прибуття пухтастика до оселі.

Звідки береться алергія

Часто алергія – спадкове захворювання. Якщо батьки – алергіки чи мають астму, то діти теж перебувають у групі ризику. За малечею треба слідкувати з перших днів, щоб розуміти, на що дитина може мати алергію. За підрахунками медиків, у світі близько 40% населення має тут чи іншу алергію. За прогнозами, вже у 2025 році більше 50% людей, що живуть у великих містах, матимуть алергічні прояви.

Кількість факторів, які викликають різні типи алергій, зростає щодня. Це і забруднення повітря, і побутова хімія, і пилок рослин та грибів. Люди стають все піддатливішими до різних алергенів.

За однією з теорій, зростання кількості хворих з алергічними проявами пояснюється "гігієнічною гіпотезою". Чим більше гігієни у нашому житті – тим більш ми уразливі до алергенів.

Проте дехто із з науковців не погоджуються із цією гіпотезою і доводить іншу – про "старих друзів". Йдеться про мікроорганізми, завдяки яким людство еволюціонувало, до яких звик наш організм, які допомагають нам боротися із чужорідними. Сучасна ж людина оточує себе "чужими" мікробами. Бактерицидна деревина та гіпсокартон, з яких зроблені наші домівки, "населені" мікроорганізмами, які не схожі на тих, з якими ми жили раніше.

Вчені з Данії довели, що якщо дитина з перший днів зростає з домашніми тваринами, то ризик виникнення алергії буде значно нижчим. Українці ж часто навпаки, перед народженням маляти, намагаються позбутися свого домашнього улюбленця. Коли малеча підростає – знову заводять кота чи собаку і виявляється, що дитина має алергію. Постає питання – куди діти тварину? Відповідальні намагаються прилаштувати, та дехто просто викидає на вулицю, поповнюючи армію безпритульних тварин.

Прояви алергії

Інколи алергію можна сплутати з інфекційним захворюванням. Тож варто слідкувати, коли саме проявилися симптоми. Алергічна реакція може стати помітною під час контакту з твариною. Часом вона може проявитися і через кілька годин.

Симптоми алергії:

• чхання (часто по кілька разів);
• закладеність, сухість носа чи навпаки нежить;
• свербіж, почервоніння, пухирці на шкірі;
• важко дихати;
• сльозотеча, свербіж у очах, почервоніння;
• тахікардія;
• напухання обличчя.

Не варто одразу собі ставити діагноз. Якщо симптоми з’явилися зненацька і їх ніколи досі не було, то цілком можливо, що ваша тварина принесла інші алергени з вулиці на шерсті чи лапах. Проблема вирішується купанням.

Щоб з’ясувати, чи є алергія, треба піти до лікаря. Він призначить шкірні проби чи аналіз крові, який покаже, на що саме алергія.

Гіпоалергенних собак та котів не існує

Якщо ви – алергік, і вам пропонували завести голу кішку (сфінкса), то не біжіть одразу до зоомагазину. Те, що тварина не має шерсті, не означає, що алергії не буде. Наш організм реагує не на шерсть, а на протеїн, що виробляють чотирилапі улюбленці. Тож з шерстю, слиною, сечею він розповсюджується навколо нас.

Перевага безшерстих тварин – вони менше поширюють алергени, тож їх можна розглянути як варіант. Якщо лисі коти вам зовсім не подобаються, можна придивися до девон-рексів. Ці тварини мають коротку і кудлату шерсть, схожу на кролячу.

Щодо собак, то найкращим варіантом для алергіків буде йоркширський тер’єр та пудель. Ці собаки не мають підшерстя, рідко пускають слину і їх можна часто купати.

Проте до процесу підбору тварин варто підійти дуже відповідально – взяти собаку чи кота на кілька днів і спостерігати за тим, як відреагує організм.

Якщо з котами і собаками вжитися ніяк не виходить, то алергіку підійдуть виключно улюбленці, які не мають шерсті, не ходять на лоток і не бризкають слиною. Це – риби, ящірки, черепахи та інші рептилії. Дехто радить завести шиншилу. Вона не линяє і практично немає потових залоз. Ще один варіант – лисі морські свинки.

Як боротися із алергією

Коли діагноз "алергія" поставлено, то власники собак та котів зупиняються перед непростим вибором – продовжувати жити із домашнім улюбленцем, чи віддати у добрі руки.

Лікувати алергію можна. Для цього у лікарні запропонують терапевтичний курс. Проте він не безкоштовний і може тривати до трьох років.

Якщо ж ви вирішили, що вжитися із твариною та алергією зможете, то варто дотримуватися кількох правил:

• чистота – це має стати основою вашого спільного життя. Витирати пил, збирати його пилосмоком, влаштувати вологе прибирання – так ви зменшите кількість алергенів у оселі. Також краще позбутися килимів. Вони є прекрасними збирачами алергенів;
• провітрювання домівки. Чим частіше – тим краще. Проте стежте, щоб у оселі не було протягів. Найкраще це робити після дощу і після 11:00. На вулиці теж є чимало алергенів – зокрема пилок рослин. Зранку його концентрація у повітрі – найбільша;
• домашніх улюбленців варто купати за допомогою засобів, які знижують кількість алергенів;
• придбати хороший наповнювач для туалетів. Якщо він не вбирає повністю вологу, то тварини розноситимуть алергени на лапах по всій оселі;
• купання та прибирання лотка краще доручити комусь із членів родини, щоб менше стикатися із алергенами;
• у вашій оселі повинна бути принаймні одна кімната, куди тварини не матимуть доступу – спальня. Про спільний сон варто забути;
• тварина має систематично проходити огляд у ветеринара. Хвороби кишківника та сечовидільної системи можуть стати причиною виділення більшої кількості алергенів.

Алергія – хвороба неприємна, проте з нею можна жити. Головне – відповідально ставитися до свого здоров’я і перевіряти симптоми, які викликають занепокоєння. Не варто нехтувати цією недугою, бо вона може перерости у бронхіальну астму.