Вдалих посиденьок: 14 липня - день безсрібників і працьовитих жінок

За церковним календарем 14 липня відзначається день пам'яті святих безсрібників і чудотворців Даміана і Косми.

Брати Косма і Даміан (Кузьма і Дем'ян) були родом з Малої Азії. Митецькі лікарі, вони здобули благодатний дар - силою молитви зцілювати душевні і тілесні недуги. Своїм прикладом брати багатьох звернули до Христа. Під час гонінь, організованих у відношенні християн, братів заарештували й віддали до суду, де вони намагалися довести, що не займаються чарами і чаклунством, нікого не обманюють. Однак їм спочатку не повірили.

Римський імператор Карін намагався змусити Косьми і Даміана принести жертву язичницьким ідолам, але, вражений раптовою хворобою, сам був змушений звернутися до їх допомоги. Святі зцілили його, після чого їх з честю відпустили. Старий лікар, у якого брати вчилися лікуванню, став заздрити їхньої слави. Доведений до розпачу цією пристрастю, він у 284 році покликав святих братів у гори під приводом збору лікарських трав і там убив їх, а тіла кинув у річку.

Брати ніколи не брали ніякої плати, за що отримали найменування безсрібників. Але одного разу зцілена жінка, бажаючи віддячити Даміана, ім'ям Святої Трійці впросила його прийняти в дар хоча б три яйця. Святий не зміг відмовитися. Дізнавшись про порушення братом обітниці, Косма заповів, щоб після смерті поховали окремо від Даміана. Коли брати загинули, люди були в замішанні, не знаючи, як поховати братів - разом або нарізно. І тут сталося диво: зцілений колись майстерними лікарями верблюд людським голосом сказав, щоб братів поклали поруч, оскільки Даміан прийняв дар милосердя, а не від користі.

Пам'ять братів-безсрібників відзначається двічі на рік: влітку і восени - у народній термінології це літні Кузьминки (14/1 липня) і осінні (14 / 1 листопада).

У народі 14 липня було пов'язано з посиденьками. Зазвичай накривалися столи вскладчину, в будинках збиралися гості, які співали пісні і веселилися. Вдень збирали малину і перші овочі, проводили прополювання грядок. Спостерігалося пізніше зацвітання звіробою. Також в середині літа, 14 липня, варили варення з аґрусу.

У степових районах у день Кузьми і Дем'яна було прийнято збирати фарбувальні рослини. До літніх Кузьминкам приурочується зняття перших овочів.
Роботи в городі поєднуються з сінокосом.

Кузьма та Дем'ян прийшли - на косовицю пішли.

На гостру косу багато сінокосу.

Зітхни та охни, а своє отбивай.

Не косцу трава, а траві косец.

Кузьма-Дем'ян ні світ ні зоря встають, баб на косовицю ведуть.

У день Козьми (Кузьми) і Дем'яна косити не зарано.

На Кузьму і Дем'яна жінки встигали не тільки впоратися з городом, накосити, виконувати всю домашню роботу, але і відзначити своє свято - річні Кузьминки. Літні Кузьминки вважалися жіночим святом, і в народі цей день ще називали бабським днем. Це чисто жіночий свято з ходінням в гості, обов'язкової рослинною їжею, яку готували і збирали гуртом (жіночі братчина), з пивом, розмовами та піснями.