Як Великодній обливаний понеділок дає закарпаточкам надію

Великдень вважається суто родинним святом, тому першого дня не ходиться по гостях. Зате на другий день, у Світлий Понеділок , а потім і у вівторок, маточки (хресні матері) дарують хреснятам крашанки і писанки. Всі ходять одне до одного в гості, пише Depo.Закарпаття.

У Великодній понеділок безупинно б’ють у церковні дзвони. Раз у рік до цього може долучитися все парубоцтво. Адже хоч господарює на дзвіниці дзвонар, на Великодні свята зробити це може всяк охочий. А ще, коли на Паску постояти під дзвоном, здоров’я буде міцним цілий рік.

До Великодня кожен намагається придбати обновку. Ця традиція пов’язана з весною, оновленням, пробудженням при роди. У закарпатських селах і містечках святкова понеділкова служба, після якої люди тричі обходять церкву з хоруг вами – це чудова можливість для дівчат і молодиць похизуватися новим убранням. Після служби традиційно відвідують хресних батьків, дідусів і бабусь, аби таким чином виявити їм свою повагу.

Великодній понеділок зветься Обливаним, або Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою, нині ж часто користуються парфумами. Панночки можуть віддячити тим самим у вівторок. У гуцулів раніше парубок вів дів чину, яка йому найбільше подобалася, до потічка або річки й поливав водою, аби була гарна й здорова, а вона йому за це давала писанку. Найбільше леґіні тішилися, коли яйце трощилося у дівчини за пазухою.

В Закарпатті існує легенда про Поливаний понеділок. "По Великодневі у понеділок поливаються. Се тому, що коли Христос воскрес, то люди раділи й казали одне другому:

- Христос Воскрес! Христос Воскрес!

А жиди поливали їх помиями. Оби відмитися від помиїв, обливали себе чистою водою, щоби змити з себе усяку скверну." (Записав Іван Сенько від Коваль Ганни, с. Келечин, Міжгірського району).

У всі три дні свят молодь традиційно йшла до церкви й гралася в усілякі ігри. Наприклад, на Хустщині "били блишки", на Рахівщині грали в "букурію" та "спускайтеся, вишні", нині ж радше подадуться на шашлики, тож граються хіба дітки, - пише газета "Старий Замок"

Цього дня традиційно ходять у гості до знайомих і родичів, святкують за спільною трапезою, частуються освяченими пасками, обмінюються писанками.

Свято Пасхи - найтриваліше християнське торжество. З апостольських часів це свято триває 8 днів, до Томиного понеділка.

Інформація та фото з Інтернету та порталу "Колиба".