Як на Закарпатті відроджують поголів'я буйволів

На Закарпатті є декілька буйволячих ферм. Червонокнижні буйволи дають можливість закарпатцям виготовляти добре відомі у Європі сири - моцарелу та фету. Саме на буйволів покладають надію у відродженні сиромолочної справи, пише Depo.Закарпаття.

Фермери-ентузіасти є у Горінчові , Кричові , Великому Бичкові, Велятині, Буштині та в Хусті, Стеблівці і все.

Буйволи ще ті ласуни. Найбільше люблять яблука і кукурудзяне борошно. Також їдять траву, свіжу чи сушену, бадилля пшениці, кукурудзи. Молоко від такої їжі стає справді смачним. Інша справа, що з’їдають вони корму дуже багато - куди більше, ніж звичайна корова. Наприклад, доросла тварина щодня потребує в середньому чотири кг зернових та шість кг сіна. Тому людям і не вигідно тримати цих тварин.

Загалом, кліматичні умови Закарпаття підходять буйволам ідеально. Вони можуть усю зиму провести у відкритому загоні, сильні морози пересиджують у хліві.

Живуть ці екзотичні тварини до 35 років. А за добрий догляд і гарні умови віддячують господарю новим приплодом та смачним цілющим молоком, корисним як немовлятам так і довгожителям.

Колись на Закарпатті буйволи жили майже в кожній хаті - особливо цінним вважали молоко цих тварин.

Головною причиною загибелі буйволів залишається людський чинник. Щороку від рук браконьєрів гинуть десятки тварин. Це катастрофа виду.

У Європі буйволяче молоко, завдяки особливому вітамінно-мінеральному складу та низькій калорійності, в останній час здобуло небувалу популярність. Тамтешнє керівництво активно збільшує популяцію буйволів.

На жаль, уряд України бачать місце буйвола лише в зоопарку, а не в дворогосподарстві українського селянина.

Фото з мережі Інтернет.