Закарпатське золото: Заборонити не можна видобувати

У новітній історії України "золота лихоманка" почалась у серпні 2011 року із заяв екс-міністра екології та природних ресурсів України Едуарда Ставицького. Міністр-утікач тоді запевнив, що промисловий видобуток золота в Україні почнеться в двох регіонах - Західній Україні, де поклади становлять близько 400 тон, і Кіровоградській області. Анонсувавши собівартість видобутку, Ставицький заявив, що 1 г українського золота коштуватиме не більш як 150 гривень при тодішній ринковій вартості - 400 гривень, (нинішня - більше 1000). За планами, які не афішувалися для широкого загалу, проте озвучувалися час від часу екологами й активістами, від видобутку планували отримувати не лише золото, а й інші поліметали (срібло, свинець тощо).

"Золота лихоманка" і гордість гуцулів

Закарпаття "золота лихоманка" охопила у 2011-му. Мешканці села Косівська Поляна запідозрили, що на їхній землі в урочищі Гаврищук без їхнього дозволу хтось проводитиме геологорозвідувальні роботи та дослідно-промислову розробку поліметалевих руд. Роботи з геологічної розвідки дійсно почали представники маловідомої на той час фірми "Мараморош", які, втім, підтвердили тільки наміри та присутність їхньої техніки. Будь-які розкопки підприємці активно заперечували.

За інформацією кореспондентів ТСН, роботи проводилися без відповідних дозволів на розробку надр. Журналісти місцевих ЗМІ розповідали, що до робіт можна було приступати з однією конкретною умовою: діставши погодження Рахівської міської ради, рад Косівської Поляни та Кобилецької Поляни.

Внаслідок активної присутності "Мараморошу" в серці Карпат утворились глибокі рівчаки. За повідомленнями місцевих ЗМІ, тут почали проводити розвідку чи то сланцевого газу, чи то золота.

Позачергові сесії сільської ради Косівської Поляни не принесли підприємцям позитивних рішень – погодження на промислову розробку поліметалів місцеві депутати не дали. Сільський голова Косівської Поляни Федір Митрюк стверджував, що у липні 2011 року представники “Мармарошу” звернулися до сільради з офіційним проханням дозволити їм перебувати на території села. “Ми видали їм лист-відношення про те, що не заперечуємо, аби вони з молотком і пакетиком назбирали камінців. Близько трьох тижнів вони були на території, яка їх цікавила, позбирали зразки й пішли”, - розповідав голова.

Позитивних рішень не було і від Рахівської райдержадміністрації, яка на той час мала у своєму розпорядженні землі, що входили до сфери інтересів видобувачів. Проте це не зменшило протестний запал місцевих мешканців, які були категорично проти розробки і звинувачували тодішнє керівництво РДА у змові з підприємцями, тож кілька днів на центральній площі Рахова відбувались стихійні мітинги, ініційовані осередками радикальних та націонал-патріотичних партій.

Не зважаючи на тиск громади та в обхід рішень місцевої влади інвестор отримав від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами на 5 років. Це рішення настільки збурило громаду, що селяни мало не на руках винесли з місця розвідки поліметалевих руд техніку та її власників.

Свої висновки у даному інциденті дали і контролюючі органи. Закарпатська обласна прокуратура повідомила про надходження звернення щодо законності робіт ТОВ "Мармарош" в урочищі Гаврищук. Для з’ясування обставин його переадресували до Державної екологічної інспекції, інспекції сільського господарства області та управління Держгірпромнагляду. Дві останні установи пояснили, що справа не зовсім у їхній компетенції, а екоінспекція розпочала перевірку.

За даними ДНВП "Геоінформ України", поклади золота у Рахівському районі простежуються у Банському, Білопотікському та Тукало-Ясенівському рудопроявах, які належать до північно-західної частини Мармарошського кристалічного масиву Карпат. Потужність покладів золота тут становить 0,01 грама на тону, простягаються вони на 1 600 м з півночі на південь при середній ширині ділянок 200-300 м. Глибина їхня, за даними геологорозвідників, сягає 300 метрів.

Закарпатське золото і тінь Медведчука

У 2016-му інтерес до золоторудних запасів на Закарпатті відновився. Цього разу отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для геологічного вивчення руд золота вирішило дочірнє підприємство "Західукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України". Компанія планувала розпочати роботи з геологічного вивчення руд золота Білопотікської та Тукало-Ясенівської ділянок, що розташовані у Рахівському районі.

Відповідне рішення депутати Закарпатської обласної ради розглянули на першому засіданні IV сесії 28 липня. У наданні дозволу компанії відмовили, вирішивши на конфлікт із громадою і природою не йти. Принаймні, поки що.

Значне обурення наміри геологів та підприємців проводити розвідку і в подальшому видобувати поліметалеві руди в Карпатах викликають у місцевих жителів, яких підтримали народні обранці. Головна причина - поклади золотої руди розташовані на території заповідника, а вміст золота у породах, які залягають на Рахівщині, не надто високий. Проблема при цьому і у вивезенні відпрацьованої породи, яка шкодить екології та здоров’ю місцевого населення. Занепокоєні черговим сплеском золотодобувної активності і природоохоронці, за словами яких, розвідка та розкопки можуть призвести до численних зсувів та селі.

З політичної точки зору на інтерес до видобутку в Карпатах варто зазначити, що "доньку" "Надр України" з березня цього року очолює Дмитро Штикало. За інформацією ЗМІ, своєю кар’єрою він зобов’язаний Мирославу Хом’яку, екс-керівнику екологічного департаменту Львівської ОДА. У 2004 році тодішній голова обласної податкової, наступник та соратник головного податківця Львівщини Сергія Медведчука (рідного брата кума Путіна) Мирослав Хом’як призначив Штикала головою податкової інспекції Львова. У 2005 році податківця, якого після Помаранчевої революції, призначили очолювати ДАІ Львова, оголосили в розшук. Його підозрювали у незаконних діях проти одного з підприємців Львова.

Теперішнім призначенням на посаду в.о. керівника “Західукргеології” Дмитро Штикало теж, ймовірно, завдячує Мирославу Хом’яку. Той, у свою чергу, з червня 2014 року, після вимушеного відходу з держслужби, займається бізнесом, а віднедавна – і політикою у складі "Нашого краю" разом із екс-"регіоналами". Партійним соратником Хом’яка є екс-гендиректор ЛОДТРК Ярослав Климович, чий син Ярослав з 2014 року працює головою правління НАК "Надра Україна".