Закарпаття турове: Куди можуть завести туристів заповзяті закарпатці

Закарпатці були б не закарпатцями, якби всіма фібрами своєї широкої душі не намагалися довести, що Закарпаття - практично рай і для тих, хто в ньому живе, а особливо для тих, хто приїжджає сюди відпочити. Вразити та так, щоб аж дух захопило, - ось чим переймається душа закарпатців. Нагодували всіх бограчем, напоїти вином,  викупати в чанах - це відбувається "за замовчуванням".   Хочеться дивувати вибагливих та охочих до новенького туристів. Замки, мінеральна вода, Синевир, Говерла, Долина нарцисів, водоспади - це "забито" у всіх мислимих і немислимих туристичних довідниках. За останні роки у краї розробили і пропонують туристам чимало турів і маршрутів: і винний туристичний шлях, і військовий, і гастрономічний, і ще купу інших принад - усе, щоб переконати туристів відпочивати саме на Сріберній Землі.

Depo.Закарпаття розповість про кілька не просто цікавих, але і для багатьох несподіваних та незвичних туристичних маршрутів. Отже:

КАРПАТСЬКЕ ВИНО

Великий винний карпатський туристичний маршрут "Карпатське вино" - один із тих, про який мріє кожен любитель хмільного  сонячного напою і практично всі ті, хто його не вживає. До маршруту входять 62 винні регіони Карпатського басейну у 8 країнах. Між ними є розкручені і відомі туристичні області, а є менш розкручені і не дуже відомі. Але порівнювати їх з позиції "краще-гірше" ні в якому разі не треба.

Різний клімат, різні ґрунти, різне географічне розташування дає дуже різне вино, яке об'єднане тільки однією, але дуже важливою характеристикою - горами Карпатами. І суть маршруту - скласти усі винні смаки 62 регіонів у одну велику карпатську мозаїку. Маршрут створений з метою популяризації продукції виноробної галузі Європейського регіону Карпати: сорти винограду та вин, господарства, дегустації, атракції та історико-культурна спадщина. 

СТЕЖКАМИ ОПРИШКІВ

Туристичний маршрут "Стежками опришків" відкрили, щоб збільшити туристичну привабливість краю, відродити історію, інтерес не лише туристів, але й дослідників та науковців до життя та побуту жителів Карпат. Під час екскурсій маршрутом використовується саме міфологія і діяльність опришків в Карпатському регіоні, як історична спадщина. Маршрут охоплює всі райони Закарпатської області. По кожному району виготовлено окремі розробки, пов‘язані з конкретними опришками, які там діяли. А в тих місцях, де були легендарні опришки, прокладено єдиний маршрут.  

Походження слова "опришок" неясне; може бути зіставлене з опріч "окремо, осторонь" як назва незалежного від пана чоловіка (теж не зовсім ясним) або оприск "скеля, уламок", оприскливий "нестриманий, дошкульний", пов'язаними з прискати. Вперше опришки згадуються в документах XVI століття. У зв'язку з посиленням феодально-кріпосницької експлуатації і національного гніту на західноукраїнських землях рух опришків спочатку розгорнувся в Карпатських горах

Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені невеликими загонами. Партизанська тактика раптових ударів, сувора конспірація, глибоке співчуття і цілковита підтримка з боку селянства, яке постачало їм зброю і харчі, давали можливість опришкам вести успішну боротьбу проти гнобителів.  Остаточно опришківські прояви в Закарпатті були ліквідовані чеською жандармарією в 20-х роках ХХ століття, а потім в 50-х роках радянською міліцією. Останнім ватажком опришків був Микола Стаєр.  Про опришківський рух складено багато народних пісень, легенд, переказів.

"Стежки опришків" можна подолати автівкою, пішки або ж на велосипеді.

МЕТЕОРИТНИЙ

Незвичний і незвичайний туристичний шлях, прихильників якого, тим не менш, з року в рік  більшає. 9 червня 1866 року о 16 годині 5 хвилин за місцевим часом, поблизу села Княгиня, відбулася надзвичайно цікава подія - падіння найбільшого у Європі метеориту. Події розгортались між хребтами Стінка та Явірник. Метеорит з’явився вогняною кулею над містом Липтовський Мікулаш, пролетів у східному напрямку над словацькими містами Шаріш, Земплін, Пряшів (Словаччина) і, подолавши відстань більше 200 км, розірвався біля села Княгиня на висоті 40 км.

На великій території пройшов справжній "кам’яний дощ". Каміння в основному знаходили на полях, дорогах, вулицях сіл Княгиня, Стужиця (Закарпаття), Збой (Словаччина). Але більша частина упала в ліс, де не була знайдена. Чисельність каміння була дуже велика. В перші дні місцевим населенням було знайдено понад 60 каменів. Загалом впало 1200 каменів. Найбільший уламок був знайдений на схилі гори Стінка, в урочищі "Чорні Млаки".

У 2016 році в урочищі Чорні млаки, яке знаходиться на території Ужанського національного природного парку, відзначили 150-річчя падіння найбільшого в Європі метеориту. Тут встановили туристичні показники, спеціальний постамент із каменем, що символізує метеорит, стенд з інформацією про падіння "Княгині", а також альтанки для відпочинку туристів. Крім того, працівники Нацпарку власними силами значно покращили близько 12 кілометрів лісової дороги, що веде від села Княгиня до Чорних млаків. Якщо раніше сюди міг проїхати тільки військовий всюдихід "ГАЗ-66", то зараз до місця падіння метеориту зможе проїхати й легковий позашляховик.

АРОМАТНИЙ

Туризмознавці переконують: Львів славиться кав’ярнями, а Ужгород — своєю кавою.  За твердженнями істориків, уперше з кавою познайомили закарпатців турки ще у ті далекі часи, коли край входив до складу Угорського королівства. Поступово споживання цього напою стало синонімом багатства й розкоші, тому можна припустити, що кавувати на Закарпатті першими почали члени знатних родин Другетів, Перені, Довгаї, Ілошваї. Можливість смакувати кавою ще дуже довгий час була привілеєм заможних людей – саме тому в закарпатських селах майже до 60-х років ХХ століття мало хто пробував цей напій, хоча чули про нього всі, називаючи по-своєму "кавіль".

Зараз для туристів у Ужгороді проводять ексклюзивні кавові маршрути. Розробили навіть спеціальну карту і зібрали колекцію кави з десятків країн світу. Під замовлення проводять дегустацію та майстер-класи. "Закарпаття – це кавова столиця України. На сьогодні в нас у списку – майже 120 кав'ярень, із них понад 30 рекомендована.  І маємо список із півсотні різновидів кави, які пропонуються в Ужгороді: від допіо, триполо, пікколо, кон-панна, ристрето до медового рафа", - розповів туризмознавець Федір Шандор. 

"Магічна" закарпатська кава має набагато більше властивостей і може призвести не тільки до бадьорості та покращення настрою тут і нараз, а й до більш значимих подій.

 

 

СОЛОДКИЙ

Солодке Закарпаття – не менш смачне, ніж Закарпаття гостре чи хмільне. Гості регіону зможуть скуштувати солодощі усіх національних меншин краю, долучитися до їхнього виготовлення, а ще переконатися, що солодке може не лише псувати фігуру, але й позитивно впливати на неї. Баники, фанки, чивриги, знамениті торти, німецькі шетемені та єврейські маковики - це лише незначна частина тих екзотичних солодощів, які готують у Закарпатті. Регіон має понад сто національних меншин, а тому представлений ледь не всіма кухнями світу. Кожна кухня має свої нюанси, кожна славиться своїми родзинками.

Нову атракцію для гостей краю розробили закарпатські науковці та кондитери. Вони кажуть, що регіон настільки щедро представлений цим багатством, що туристи невдоволеними не залишаться. Крім випічки, солодких напоїв та меду, їм пропонують ще дещо. Аби "добити" гостей незвичним, на додаток до солодощів їм пропонують продегустувати сири. Чому саме сирів? Та тому, що в Європі сири належать до десертів.

Фахівці кажуть, що туристи можуть обрати собі шлях самі, залежно від уподобань та бажань. "Солодке Закарпаття" має ще кілька "родзинок" - шоколадний масаж, ванільну ванну, шоколадне обгортування.

 

БОЛОТНИЙ

Не горами, як кажуть, єдиними. Закарпатці радо поводять туристів і місцевими болотами. Фототуристи люблять відвідувати озера, що перетворюються на болота в період цвітіння ряски та ірисів. Гірські болота стали місцем паломництва власників фотоквадрокоптерів, оскільки видовищні болотні пейзажі є одними з найпопулярніших для зйомок. Чорний Мочар на Берегівщині, Глухання на Міжгірщині, Чорне багно на Іршавщині, Вінкове та озеро Синє на Мукачівщині, озеро Несамовите на Рахівщині - одні назви чого варті! Коли ж іще досвідчений гід супроводжує похід моторошними легендами, оповідками, казками, а то і "заправдніми" розповідями про минуле та теперішнє цих місць – тур і справді буде незабутнім.

Звісно ж, до найпопулярніших туристичних зон болотного туризму закарпатцям ще далекувато. Але ж помріяти можна. Може, з якись десяток років тут, як у Фінляндії щороку проводитимуть чемпіонат світу з болотного футболу. Або ж, як в британському містечку Ллануертід-Уельс - всесвітній туристичний чемпіонат з болотного дайвінгу.

 

ГРИБНИЙ

Грибний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць зростання їстівних грибів, пошук, споживання та купівлю грибів безпосередньо в грибному регіоні. Грибні тури на Закарпатті можна організовувати, без перебільшення, цілий рік. Гриби знаходять і взимку під снігом - знаючи, і, звісно ж, пізньої осені під жовтим листям. Про літо й осінь годі й говорити: білі гриби, підберезовики, ліскові гриби, лисички, підосиновики, маслята, "маслаґ" (пахне як жовток яйця), "оленячі ріжки", королівські опеньки і "літні" опеньки...

В грибному туризмі існує і свій квест, наприклад, пошук найякісніших категорій грибів, до прикладу, трюфелів. На Закарпатті найбільший ареал білого трюфеля – Воловецький, Тячівський, Березнянський та частково Перечинський і Мукачівський райони. А ще можна разом із досвідченим гідом знайти гриб Цезаря біля Рокосово Хустського району. Гриб має незабутній аромат, його подавали тільки на імператорський стіл. Зустрічається в гірських районах – від Великоберезнянщини до Рахівщини - зустрічається ще один унікальний гриб "квочка". На горі Стінка на околиці села Сіль Великоберезнянського району, як пощастить, можна надибати незвичайний вид гриба – ксиларію довгоногу. А ще цікаво вирушити до лісу не з корзинкою, а за цілим возом смачних рижиків чи лисичок. Найпопулярнішими в грибному туризмі вважаються білий гриб, лисички справжні, підосиновик, шампіньйон, гриб Цезаря, енокітаке, строфарія, шиїтаке.

Грибний туризм довгий час був складовою інших видів туризму, але з появою окремої грибної гастрономії, грибних квестів, зацікавленості люкс-туристів окремими видами грибів, він поступово виокремлюється в окремий вид туризму. Сьогодні чимало екскурсоводів-провідників пропонують в рамках своєї анімації грибні тури для своїх клієнтів. До провідних регіонів грибного туризму в Закарпатті входять: долини річок Тур‘я, Боржава, Латориця, Вича.

 

БІДНЯЦЬКИЙ

Бідняцький туризм (тури в нетрі) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, де проживає найбідніше населення. За словами фахівців-туризмознавців, перші подібні тури з'явилися в Бразилії на початку 90-х років XX століття, коли було розроблено екскурсійні тури до найбільшої флавели Ріо-де-Жанейро. Після художнього фільму "Міліонер з нетрів" масове паломництво туристів розпочалося у індійські міста Мумбаї та Бомбей.

У Закарпатті елементи бідняцького туризму почали з‘являтися на початку 2000-х років, коли зарубіжні туристи бажали за плату ознайомитися з умовами проживання найбідніших верств населення нашого краю. З цією метою відвідують певні райони у містах Ужгород, Берегово та Мукачево, сіл Порошково, Королево, Лінці.

Та крапку на різноманітності турів на Закарпатті ставити ще дуже рано. Винахідливі закарпатці просто так не здадуться. Тому варто готуватися до нових відкриттів.

За матеріалами: "Українська правда життя",  Турінформ, портал "Колиба"