Місцеві вибори: Чому Закарпаття може стати найбільшим розчаруванням "Слуги народу"

Про місцеві вибори, які відбудуться у жовтні, днями закарпатцям голосно нагадали представники партії "Слуга народу". Інформація про зміну куратора від цієї політичної сили в області, звісно, не залишилась непоміченою. Закарпатця, нардепа Ігора Кривошеєва замінить його колега, киянин Юрій Арістов. Арістов очолює комітет із питань бюджету, він добре знається на управлінні, є бізнесменом у галузі будівництва та інформаційних технологій.

Очевидно, на рішення змінити "смотрящего" вплинули, насамперед, провальні для СН результати на виборах, по-перше, до парламенту ("слуги" перемогли лише на одному окрузі із шести), по-друге,  на нещодавніх виборів до ОТГ. У грудні 2019 року представники партії "Слуга Народу" перемогли лише у двох громадах з дев’яти,  лише 46 депутатів пройшли до рад об'єднаних громад (19% від загальної кількості).  Хоча впевненості у тому, що "слуги" залишать далеко позаду всіх конкурентів у партійних активістів було через край. Керівник штабу Ігор Кривошеєв за кожної більш-менш слушної нагоди гарантував перемогу партії чи не в усіх 9 ОТГ, і навіть по виборах не втомлювався повторювати, що "Слуга народу" вчергове продемонструвала, що на даний момент це найсильніша і найбільш підтримувана політична партія в Закарпатській області".

Для багатьох щонайменше дивною була його позиція щодо результатів виборів. "З усіх партій СН набрала найбільше депутатів, то ж це абсолютна перемога. Смішно читати про цей результат, як про поразку. Рахуй Те", – писав Кривошеєв у соцмережах, провокуючи користувачів на створення відповідних мемів та фотожаб. Ті не забарились.

Очевидно, що бренд і авторитет політичної сили, які гучно зробили справу на президентських виборах (за Володимира Зеленського проголосувало 80,67% виборців), геть не виправдали сподівання на виборах інших. Якщо в партії зробили правильні висновки, то для перемоги в жовтні вони мали б обрати іншу стратегію, тим більше, що довіра до провладної партії з кожним днем "зсихається" все більше. В області, де всі про всіх знають усе, дуже важко розраховувати на прихильність лише завдяки приналежності до команди Зе. Одна справа – крісло президента, зовсім інша – вирішення проблем на місцях. Закарпатці, коли йдеться про "своє", не голосують за бренд, вони обирають перевірених, надійних, "битих". Це стосується депутатів і сільрад, і міськрад, і облради, це не обійде і кандидатів на посади голів.

Цікаво буде спостерігати, яку команду і як набиратиме Арістов, як налагоджуватиме зв'язки з місцевою політичною та бізнесовою елітою, як намагатиметься перетягнути на свій бік авторитетних людей, як організовуватиме інформаційні кампанії у соцмережах. Відродити довіру до партії влади йому буде надзвичайно складно (варто припустити, що, може, це і не вдасться зробити), але все ж таки, мабуть, легше, ніж Кривошеєву, якого, окрім як весільного ведучого та капітана КВНівської команди серйозні люди поки не сприймають.

Що ж до інших партій, то тут поки триває затишшя. Звісно ж, перед бурею.

Хто на мера Ужгорода

Depo.Закарпаття може поки лише припустити, кого ужгородці, ймовірно, побачать у списках кандидатів на посаду міського голови обласного центру Закарпаття. 

Богдан Андріїв

Без нього поки нікуди. І йдеться не тільки про амбіції чинного мера – на кону, якщо можна так сказати, честь сім'ї. Справа в тому, що брат Богдана Андріїва Андрій програв вибори до Верховної Ради по мажоритарному округу. Зараз вся надія на Богдана. Разом із братом він прийшов робити бізнес на Закарпаття у суворі 1990-ті. Відтак, не лише зумів лишитися на плаву, але й отримати левову частку бізнесу з пасажирських перевезень у Ужгороді. 

Місцеві ЗМІ характеризують Андріїва як амбітного політика, який заради власного утвердження погодиться на умови своїх нібито опонентів. До прикладу, свого часу йому приписували підтримку одіозного очільника "Європейської партії" в Ужгороді Івана Волошина – давнього гравця на політичному полі. Давнього і, судячи з того, як він впевнено "віджав" чи не найкращі землі у місті, успішного. 

На минулих виборах ексрегіонал, висуванець "Відродження" Богдан Андріїв безперешкодно, переконливо, а тому, практично тріумфально переміг. Він набрав 20 655 голосів виборців, проти 10 932, відданих за його опонента Сергія Ратушняка.  Зараз одіозний Ратушняк має можливість змінити вектор розвитку Ужгорода.

Віктор Щадей

Хоч і молодий, але вже також "вічний" кандидат Віктор Щадей минулу виборчу кампанію почав із атаки на свідомість ужгородців питанням, коли настане кінець тим, хто керує Ужгородом останні двадцять років. Його газета з претензійною назвою "Місто життя" заполонила тоді поштові скриньки. Зараз Щадей тримається тієї ж тактики: він коментує рішення міськради, розвінчує зловживання, зустрічається із ужгородцями, допомагає вирішувати проблеми конкретних дворів, записує звернення з будь-якої нагоди – словом, робить все, аби ужгородці не тільки знали його, але і повірили, що він той, хто потрібен місту. Можливо, цьому допоможе і нещодавнє об’єднання команд Щадея та Роберта Горвата, який переміг на парламентських виборах. 

Про нього у соцмережах повідомив письменник Павло Чучка.

"Ми об'єднались – заради Ужгорода і ужгородців! Горват іде в народні депутати, а Щадей готується до виборів мера", – повідомив він і додав, що Горват і Щадей мають високий рівень підтримки мешканців міста і району.

"Обидва є позитивними людьми, патріотами свого краю. Але їхня одночасна участь у виборах створювала небезпеку того, що голоси розсіються. І від цього могла виграти третя сторона – родина Андріївих", – наголосив Чучка.

Андрій Півень

Те, з якою заповзятістю генеральний директор ТОВ "Стеклолюкс-Ужгород" ТМ Nобілекс Андрій Півень активізувався у соцмережах, наштовхує лише на одну думку – йтиме в мери. Вся інформація у найбанальніших традиціях політичного піару – фото у вишиванці, фото з дітьми, фото з відомими людьми. Пішов від позитиву – якщо у вишиванці, то про те, якою унікальною є Україна, бо не може "проміняти її на жодну іншу країну". Якщо з дітьми – який унікальний Ужгород і як його "треба берегти для прийдешніх поколінь". Із відомими людьми – то тільки слова захоплення та бажання рівнятися на кращих, бо "лише гуртом ми зможемо забезпечити процвітання рідного міста". Стрічки ФБ заполонили його фото і пости. Для багатьох це було як грім серед ясного неба, однак у коментарях всі безпомилково визначали – майбутній кандидат. 

Є ще пара-трійка кандидатів, але навряд чи вони можуть розраховувати навіть на другий тур (якщо такий буде). Хоча ужгородці останнім часом доволі непередбачувані: який саме фактор вплине на їхній вибір цього разу  поки сказати важко. Можливо, цим фактором стане неймовірна підтримка "Слуги народу" під час парламентських виборів.

Так, у боротьбу за місце в парламенті з шаленою підтримкою, як виявилося під час підрахунку, влився кандидат від партії Олександр Пекарь. Те, що його заповзято підтримають виборці, ніхто особливо не чекав: Пекарь маловідомий, передвиборчої кампанії практично не проводив, а запам’ятався здебільшого своїм скандальним резюме на сайті пошуку роботи, у якому зробив понад десять помилок. Тим не менш, він був другим, причому з мінімальним відривом і практично весь час підрахунку голосів добряче лоскотав нерви Роберту Горвату. У результаті Горват отримав 14 204 голосів виборців, що становить 19,66%. "Слуга народу" Олександр Пекарь – 13 946 голосів, 19,30%.