Закарпатка - про службу у війську, материнство та відрядження до чоловіка в АТО

Закарпатка Іванна Тополюк у Збройних Силах України з 2005 року

Про це Depo.Закарпаття повідомили в обласному військовому комісаріаті.

Іванна Тополюк розповідає, що кардинально змінювати чогось особливо не довелось, оскільки чоловік її теж військовий, у Збройних силах України вже близько 24 років.

"Він спочатку відговорював мене від такого рішення, але потім таки здався і "дав добро". Починала службу звичайною радіотелеграфісткою. Начальник відділу при прийомі мене на службу відразу сказав, що поки не вивчу "морзянку", контракту мені не бачити. Довелось оперативно її опановувати", - розповідає жінка.

Прослуживши три місяці, Іванна потрапила у навчальний центр. За кілька років вона вирішила здобувати офіцерську освіту та вступила до столичного Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

"В зону АТО я потрапила теж "завдяки" чоловікові. Хотіла побачити все на свої очі, щоб не сліпо довіряти телебаченню і новинам. Крім того щиро хотілось побачити свого чоловіка, бо його приїзди раз на рік-півроку – це мало для сім'ї. Чоловік під час бойових дій служив у 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді. Коли я поїхала в Луганську область, їх підрозділ був у Донецькій. У порівнянні із попередньою відстанню теперішні 250 кілометрів між нами здавались дрібницею. Нести службу в зоні бойових дій було важко скоріше морально, фізично – ні. Оскільки я була зв'язківцем у командному центрі, то після обстрілів важко було слухати про кількість поранених і загиблих", - ділиться Іванна.

Найважчим у військовій сім'ї жінка вважає 2014 рікколи чоловік разом зі своїм підрозділом поїхав у зону бойових дій. Також коли отримав поранення, виходив з Дебальцева.

"Тоді у 2014-му здавалось, що все минеться, війни не буде. Після того, як до полону потрапив наш друг, я дзвонила чоловікові і зі сльозами вмовляла повернутись. Після його поранення я теж думала, що він повернеться зі Сходу, адже йому пропонували перейти на службу в тилу. Але, хвилюючись за хлопців, він не погодився. У січні 2015 року знову поїхав у Дебальцево. Тоді сказав "ще раз і все, я більше їздити туди не буду". Потім був ще раз, і ще. Уже в 2017 році разом із бригадою повернувся до Мукачева", - розповідає Іванна.

Проте у свій час Іванні теж довелось недоговорювати про поїздку в зону АТО, цього разу своїй дочці.

Коли їхала в Старобельськ, то сказала доньці, що тільки на місяць, хоча насправді відрядження могло тривати не менше трьох. Проте до військової служби донька теж ставиться схвально і всерйоз роздумувала над військовою освітою", - зізнається жінка

Зараз Інна отримала диплом про вищу військову освіту і продовжує виконувати військовий обов'язок. На радість її та доньки, нове місце служби чоловіка теж ближче до сім'ї.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття