Другий "Буковель": Чи захистить Свидовець від забудовників новий керівник Закарпаття

Знайшовся інвестор, який хоче побудувати на Свидовці близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, облаштувати 230 кілометрів лижних трас

Цими днями на Закарпатті знову "на вищому рівні" зазвучала тема будівництва курорту на Свидовці - унікальному Карпатському хребті, ідеальному масиві для гірськолижного та пішохідного туризму.  Активісти руху Free Svydovets мали зустріч із керівництвом Закарпатської обласної державної адміністрації. Новопризначений очільник області Ігор Бондаренко висловив зацікавлення тематикою і пообіцяв вивчити питання забудови Свидовця та висловити офіційну позицію і оприлюднити документи, що стосуються справи. 

Активісти ж розробили основні пропозиції до Закарпатської ОДА для продовження конструктивної роботи, а саме: зробити проектну документацію публічною; опублікувати у реєстрі з ОВД (Оцінка впливу на довкілля - ред.) заяву про припинення процедури ОВД; надіслати запит у Карпатський біосферний заповідник Carpathian Biosphere Reserve щодо розширення території заповідника і включення Центрального Свидовця;  надіслати лист до Верховного Суду України від ЗОДА щодо підтримання позовних вимог активістів; включити представників місцевих громад на ініціативи Free Svydovets до робочої групи розробки Державної програми розвитку гірських території українських Карпат. 

Захисники Свидовця висловили надію на плідну і ефективну співпрацю. Із колишнім керівництом області досягнути бодай якихось домовленостей і компромісів, м'яко кажучи, не дуже вдавалося. Отже, що то за курорт, який уже нарекли "закарпатським Буковелем", якому пророкують стати найбільшим гірськолижним комплексом країни, але проти якого активно виступають активісти.

Говорити про будівництво курорту-гіганту "Свидовець" на Закарпатті почали ще у червні 2016-го. Тоді екс-губернатор області Геннадій Москаль здійснив робочу поїздку на "Буковель" в Івано-Франківській області й зустрівся з його власниками. На переговорах вирішувалося одне питання – продовження будівництва курорту на території Закарпаття.

Згідно з домовленостями, планується побудувати близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, облаштувати 230 кілометрів лижних трас. Крім того, на курорті відкриють близько 120 закладів харчування, а також магазини, фітнес-центри та медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів. Заплановано навіть будівництво приватного аеродрому з довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків. Це буде крупний курортний центр із назвою "Свидовець", який має стати у 5 разів більшим, ніж гірськолижний курорт "Буковель", і який прийматиме до 28 тисяч туристів одночасно.

Для його обслуговування потрібно близько 5 тисяч нових робочих місць, які отримають місцеві мешканці. Прихильники будівництва курорту переконують, що його облаштування, яке триватиме кілька років, надасть бурхливого розвитку місцевій промисловості, адже проводитиметься переважно за рахунок місцевого ринку праці і з місцевими фірмами. А після відкриття курорту надходження в місцеві бюджети зростуть мінімум у сотні разів. Одразу ж представники "Буковелю" приїхали на Закарпаття, щоб попрацювати над оформленням дозвільної документації.

Та проект великого лижного курорту спровокував запеклі суперечки і навіть судові позови. У жовтні 2016-го будівництво опинилося під загрозою. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру своїм наказом виділила трьом приватним особам земельні ділянки площею по два гектари кожна на полонині Довгій біля с.Чорна Тиса – якраз у тій місцевості, де має проходити гірськолижна траса курорту "Свидовець". Призначення землі – ведення сільського господарства та випас худоби. Двоє з отримувачів ділянок – мешканці Мукачева, один – Мукачівського району. Щоправда, як з'ясувалося, отримувачі землі з Мукачева не мали не те, що худоби, а навіть котів, тож кого вони збиралися випасати на полонині Довгій, так і залишилося питанням без відповіді. Закарпатська влада взялась за усунення проблеми, і вже з літа 2017 знову активно відновилися розмови про будівництво гірськолижного курорту. А разом з тим продовжились суперечки навколо "Свидовця".

В інтернеті активісти опублікували інформацію про те, що заради "Свидовця" вирубають 14 тисяч га лісу (як пояснюють лісники, це – половина того, що загалом рубають по всій країні за рік). Цю цифру в облдержадміністрації спростували: по-перше, сам курорт матиме площу 1400 гектарів. По-друге, частина території майбутнього курорту розташована на полонинах, де ліс взагалі не росте через природні умови. По-третє, ліс вилучається постановою Кабміну, якої поки немає. По-четверте, у разі позитивних висновків і після проходження всіх експертиз під будівництво "Свидовця" планується вилучити загалом 650 гектарів площі із Ясінянського лісгоспу, яка в більшості не заліснена.

Влада наступала: заради, як твердили в обладміністрації, покращення логістики до майбутнього курорту "Свидовець" було ініційовано будівництво дороги між Рахівським і Тячівським районами. Будівництво гірськолижного комплексу схвалили Тячівська і Рахівська райдержадміністрації. Втім, жителі прилеглих селищ сприйняли це рішення неоднозначно. У Ясінях і Чорній Тисі на Рахівщині кажуть, що як комплекс побудують, будуть робочі місця, а зараз майже половина жителів виїжджає за кордон. А ще – нарешті – дороги, каналізація та водопостачання.

А ось жителі Лопухова в Тячівському районі бояться, що будівництво гірськолижного комплексу спровокує паводки і зсуви, висушить колодязі. При цьому екологи їхні побоювання поділяють. Як повідомилa на зустрічі FreeSvydovets у смт. Ясіня Рaхівського рaйону керівник ГО "Екосферa" Оксaнa Стaнкевич-Волосянчук, гірський мaсив Свидовець є тaким собі "депо води",  де нaповнюється водою Чорнa Тисa. "Ми знaємо, що Кaрпaти сьогодні стрімко втрaчaють воду. Ті річки і річечки, що рaніше були нaповнені водою – висихaють, у душе бaгaтьох селaх стрімко пaдaє рівень води у колодязях", – зaзнaчилa Стaнкевич-Волосянчук. За її словами, сaме мaсив Свидовець зaпобігaє руйнівним нaслідкaм. Якщо тaм буде побудовaно курорт, то для того, щоб він функціонувaв, треба буде використовувaти 5 кубів води щодня. Курорт втричі більше, ніж селище Ясіня. "На горі передбачені резервуари для води – штучні озера, відстійники, а це може призвести до того, що вода, яка збиратиметься на горі не поступатиме вниз і всі населені пункти внизу просто залишаться без води", – нaголосилa еколог.  

Та й цим скандали не обмежуються. Бо з'ясувалося, що Державне агентство лісових ресурсів не надавало погоджень на вилучення та вирубку лісів під будівництво туристичного комплексу "Свидовець" у Закарпатській області. У Держлісагентстві поінформували, що розглядали листи Закарпатської обласної державної адміністрації щодо створення на території Закарпатської області туристичного комплексу, зокрема ситуаційну схему бажаного місця розташування та обгрунтування проекту туристичного комплексу. Але на тому – все.

"За результатами розгляду вказаних листів Держлісагентство повідомило Закарпатську обласну державну адміністрацію, що лісовий фонд України перебуває під охороною держави, має важливі екологічні, соціальні та економічні функції; інформувало про особливості надання в користування і зміни цільового призначення земельних лісових ділянок; і не надавало погоджень на вилучення та вирубування лісів", - "відрізали" у відповіді Держлісагентства.

Більше того, Міністерство екології та природних ресурсів не надавало і висновку державної екологічної експертизи щодо будівництва туристичного комплексу "Свидовець" у Закарпатській області, та навіть не отримувало звернень і відповідних документів для проведення такої експертизи. "Станом на 25.10.2017 документація для проведення державної екологічної експертизи матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище щодо об'єкту будівництва нового гірського курорту в Закарпатській області до Мінприроди не надходила та висновок державної екологічної експертизи не надавався", – повідомляють в міністерстві.

Водночас там нагадали, що відповідно до чинного законодавства державна екологічна експертиза є обов'язковою для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. "Вирубка дерево-чагарникової рослинності (за винятком вирубки, пов'язаної з веденням лісового господарства) на території площею більше 0,12 гектара віднесено до пункту 29 Переліку видів діяльності та об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, розробленого відповідно до вимог частини третьої статті 13 закону та затвердженого постановою Кабінету міністрів України, а отже підлягає обов'язковій державній екологічній експертизі", – пояснили у Мінприроди.

У травні 2019-го Комітет з імплементації Конвенції Еспо відкрив справу про заплановане будівництво туристично-рекреаційного комплексу в Українських Карпатах. Комітет просить Український уряд надати детальну інформацію про запланований гірськолижний комплекс Свидовець та обґрунтувати процедуру з оцінки впливу на навколишнє середовище. Крім того, наголошує та тому щоб Угорщина та Румунія надали інформацію чи були вони належно проінформовані про даний масштабний проект.

Як повідомляють на сайті Free Svydovets, у липні цього року, аби привернути термінову увагу до проблеми, еко-активісти організували на Свидовці Green Camp, який підтримали й відомі українці. Під час табору, кожен з учасників особисто підписав звернення до нового президента України Володимира Зеленського,  в якому просять його звернути увагу на проблему та підтримати рух Free Svydovets, оскільки розбудова та використання потенціалу Карпат є дійсно важливим завданням. Але не в такому агресивному плані. Варто зазначити, що лист до попереднього президента України Петра Порошенка набрав 10 тисяч підписів.

Отже, поки що питання бути чи не бути "закарпатському Буковелю" лишається без відповіді. Фінал дійства залежить від багатьох чинників: наполегливості інвесторів, впертості екологів, мудрості влади, побажань самих закарпатців. І, у будь-якому випадку, зробити все так, щоб благі наміри розвивати туризм не "задавили" прагнення зберегти Карпати.

ФОТО: Free Svydovets

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook