Із потрепаними серцями і душами: Як закарпатські волонтери стали силою, яка будує

Ними неможливо не захоплюватися, ними неможливо не пишатися, їх не поважати неможливо, пише Depo.Закарпаття.

Волонтери із Руху підтримки закарпатських воїнів, як сказала якось їхня лідерка Галина Ярцева, це люди "з потрепаними серцями і душами". Галина часто повторює: "Нам потрібно триматися разом, бо ми та сила, яка будує". Не погодитися з нею важко. "Ми вдячні кожному, хто допомагає своїм часом, руками, розумом. І особливо тим, хто долучається фінансово, адже навіть кілька гривень – то вже велика допомога. Бо ж недарма ми щоразу повторюємо, що тільки разом ми - сила", - каже лідерка волонтерського руху.

Про сьогодні Галина говорить зі слізьми на очах. Вони не від щастя. "У 14-15-му розуміння було міцне і непохитне. І було вкрай важко, але ми йшли вперед, бо бачили мету. Сьогодні у нас умовне свято, а 9-го нас можуть помножити на нуль. Нема спокою в душі. Проте, я скажу про минуле, те, що сьогодні нас зігріває попри величезні людські втрати. У нас воно було прекрасне. Ми не розминулись у житті, ми загартувались в труднощах, ми змінились назавжди. І ми допомогли. Не за славу, не за грамоту, не за подяку".

Закарпатських волонтерів знають, їх бачать на кожному більшому чи меншому заході в Ужгороді та інших містах і селах області, їх підтримують, їм дякують, за них моляться. У їхній команді чоловіки і жінки, дівчата і хлопці, літні люди і малі школярі. Зі святом вас, світлі, щирі, відкриті, добрі і віддані серця!

Фото із відкритих джерел