З переповненими звалищами і без переробних заводів: Як Закарпаття захлинається у смітті

Днями на Закарпатті люди перекривали трасу "Київ - Чоп". У селі Дубрівка кількадесят мітингувальників перешкоджали руху транспорту, бо не хочуть зведення на території між селами Ірлява, Чабанівка, Дубрівка та Андріївка сміттєпереробного заводу.

Який сміттєпереробний завод планується побудувати на Закарпатті

Попри те, що не у всіх ідея побудови заводу викликає захоплення, не можна заперечувати той факт, що саме таке підприємство вирішило б чи не найгострішу на сьогодні проблему Закарпаття. Завод мав би стати заміною сміттєзвалищу у селі Барвінок і забезпечити області комплексний підхід до сортування і переробки сміття. Підприємство має бути екологічно чистим, із сучасними технологіями.  У разі успішної реалізації проекту, Закарпаття матиме єдиний у діючий в області сміттєпереробний завод.

За інформацією журналіста Віталія Глаголи, об’єкт матиме 2 в’їзди/виїзди (для сміттєвозів та для так званого чистого транспорту) та 3 зони: адміністративну, сортування, переробки. Займатиме завод близько 10 гектарів. Це разом із адмінбудівлею і цехами. Замовниками виступають Ірлявська і Дубрівська сільські ради. Вони будуть керувати проектом і замовлятимуть проект. Це вважають гарантією реалізації проекту і того, що проект заводу не перетворять на звичайне сміттєзвалище.

В Закарпатській ОДА підкреслили: йдеться про будівництво саме сміттєпереробного заводу (протестувальники бояться, що у проекті закладений тільки полігон), з дотриманням усіх екологічних, санітарних будівельних вимог і норм. Він складається із двох частин: сміттєсортування та переробка. Сміття ділитмуть на органічне і неорганічне.  Неорганіку, яка підлягає спалюванню, сьогодні вивозять або на паспортизовані полігони, або на сміттєспалювальні заводи, які є в інших регіонах України.

Органіка складає приблизно 10-20%. За проектом, її мають компостувати. Органіка, що залишається, заповнюється аеробними бактеріями, закривається землею, висушується і виходять добрива, які продають для сільського господарства.

Реакція на сміттєпереробний завод місцевого населення

Проєкт був винесений на громадські слухання, на які прийшло офіційно 90 людей з сіл Ірлява, Дубрівка, Чабанівка і частини Ужгорода. Провели громадські слухання, проголосували, що цей проєкт можна розглядати. Зараз триває оцінка впливу підприємства на довкілля.

Перші слухання дали позитивний результат. Згодом Дубрівська селищна громада виявила бажання поспілкуватися із керівником районної ради Русланом Чернаком. Участь у зустрічі взяв і голова Закарпатської ОДА Олексій Петров.

"Перебуваючи на території райради, в сесійній залі я почув деструктивне відношення. Ніхто навіть не хотів чути, яка саме технологія закладена у цьому заводі. І ще раз кажу, це не полігон і це не сміттєзвалище", - зазначив керівник ОДА. Петров запевнив, що громада максимально буде контролювати будівництво і функціонування заводу. Підприємство - комунальне, громада буде власником цього заводу і від її волі і рішення залежатиме, чи працюватиме завод. Чиновник запропонував громаді дочекатися оцінки впливу на довкілля.

Та за три тижні протестувальники вийшли на акцію з перекриття дороги.

"Це політична спекуляція, напевно, деякими силами організована, які вже готові заходити у передвиборчу кампанію, з метою формування деструктиву", - вважає Петров.

У результаті правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 279 ККУ - блокування транспортних комунікацій.

Для чого Закарпаттю сміттєпереробний завод

На території Закарпаття щорічно утворюється близько 300 тисяч тонн твердих побутових відходів, із яких майже 100% вивозяться на сміттєзвалища області. Львів сміття не приймає, Франківськ не має таких потужностей. Наявна структура з поводженням з відходами застаріла та виснажена. Більшість діючих місць видалення відходів вичерпали свої потужності, заповнені на 80-85%, а терміни експлуатації сміттєзвалищ Виноградова, Берегова, Сваляви та полігону ТПВ Ужгорода закінчився. Утворення відходів зростає, тоді як значна частка вивозиться на полігони і звалища, які експлуатуються понад 20 років.

В області близько 900 сміттєзвалищ, з них тільки близько 120 – офіційні, а інші, відповідно, стихійні. Третина полігонів перевантажена, майже половина не відповідає нормам екобезпеки.

Під Ужгородом розташоване одне з найбільших сміттєзвалищ в Україні. Понад 600 кубометрів сміття сюди звозять щодня. Полігон функціонує майже два десятиліття і, попри плановий розрахунок на 25 років, через величезну кількість пластикового сміття, період розпаду якого близько 200 років, термін використання сміттєзвалища суттєво зменшився.

Сміттєвий імідж Закарпаття у Європі

На початку липня президенту України Володимиру Зеленському надійшов лист від угорського президента Яноша Адера. Текст листа був опублікований на офіційному сайті угорського президента. У ньому зазначається, що угорська техніка вже не в змозі впоратись з купами сміття, яке йде з Закарпаття.

"Розчаровує, що забруднення Тиси відходами не було зменшено, і що воно несе тривалу загрозу крихкій екосистемі річки", –заявив Адер у листі Зеленському.

"Наші машини вже не в змозі впоратися з купами сміття, які надходять у нестримній кількості", – додав Адер.

Схожа ситуація виникає чи не щороку, а іноді і частіше у випадку паводків. Сміття, яке тоннами несуть ріки з Закарпаття, для європейських країн вже звичний "подарунок". Це прямий доказ того, як закарпатці безвідповідально поводяться з відходами. Забруднені ріки і береги, сміттєві галявини у лісах та рекреаційних зонах – все це, на жаль, закарпатська реальність. При цьому, цивілізоване вирішення проблеми і будівництво заводу краяни сприймають вороже.