Поливаний понеділок: Чому дівчатам не можна повертатися додому сухими

Великдень вважається суто родинним святом, тому першого дня не ходиться по гостях. Зате на другий день, у Світлий Понеділок , а потім і у вівторок, маточки (хресні матері) дарують хреснятам крашанки і писанки. Всі ходять одне до одного в гості, пише Depo.Закарпаття.

У Великодній понеділок безупинно б'ють у церковні дзвони. Раз у рік до цього може долучитися все парубоцтво. Адже хоч господарює на дзвіниці дзвонар, на Великодні свята зробити це може всяк охочий. А ще, коли на Паску постояти під дзвоном, здоров'я буде міцним цілий рік.

До Великодня кожен намагається придбати обновку. Ця традиція пов'язана з весною, оновленням, пробудженням при роди. У закарпатських селах і містечках святкова понеділкова служба, після якої люди тричі обходять церкву з хоруг вами – це чудова можливість для дівчат і молодиць похизуватися новим убранням. Після служби традиційно відвідують хресних батьків, дідусів і бабусь, аби таким чином виявити їм свою повагу.

Великодній понеділок зветься Обливаним, або Поливаним. З давніх-давен юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Адже вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоби той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати (але це вже більше схоже на залицяння, чи не так).

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно? на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею.

Колись на Закарпатті дівчат штовхали у річку, тому вони і близько не підходили до води. Але хлопці не здавались – хапали якусь і несли до потічка. А в одному із сіл цього району юнаки приходили до дівчини на виданні та кричали під вікном "Прийшли мити". Коли вона виходила, їй тричі лили воду на руки. Вона вмивалась і дарувала парубкам писанки.

В Закарпатті існує легенда про Поливаний понеділок. "По Великодневі у понеділок поливаються. Се тому, що коли Христос воскрес, то люди раділи й казали одне другому: "Христос Воскрес! Христос Воскрес!", а їх поливали помиями. Оби відмитися від помиїв, обливали себе чистою водою, щоби змити з себе усяку скверну."

У всі три дні свят молодь традиційно йшла до церкви й гралася в усілякі ігри. Наприклад, на Хустщині "били блишки", на Рахівщині грали в "букурію" та "спускайтеся, вишні", нині ж радше подадуться на шашлики, тож граються хіба діти.

Цього дня традиційно ходять у гості до знайомих і родичів, святкують за спільною трапезою, частуються освяченими пасками, обмінюються писанками.

Свято Пасхи - найтриваліше християнське торжество. З апостольських часів це свято триває 8 днів, до Томиного понеділка.