Як зустріти Вербну неділю в житті без карантину

Неділя за тиждень до Великодня називається "Вербною", "шутковою" або "цвітною"

Як зустріти Вербну неділю в житті без ка…

З давніх давен на Закарпатті цей день чекали з особливим нетерпінням, пише Depo.Закарпаття. Цьогоріч святкування буде зовсім не таким, як до нього звикли вірники. Однак, це не означає, що традиції знехтуються і забудуться. І вже через рік, щиро у це віриться, все повернеться на круги свої. А поки можна ввімкнути уяву та подивитися службу в храмах онлайн.

Освячення верби

У неділю народ сходився до церкви, священик освячував вербу. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні і Закарпатті пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Першими в церкві намагалися вхопити вербові гілки діти і молодь, адже кому дістанеться найбільше, той буде найщасливішим. Потім хлопці і дівчата ходили по вулиці з гілками верби і ударяли один одного, примовляючи: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень". Крім того, кожен йшов з мицкою на цвинтар і ставив померлим родичам на гробі біля хреста кілька гілочок. Повертаючись з відправи, втикали гілки в грядки на городі. Освячену вербу клали також в хліві та стайні, за образ у хаті. Вважалося, що мицка має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Каєзнавець і дослідник Юрій Жаткович пише в Замітках: "Коли Великдень приближує ся, всї русини змагають ся сповнити 4 заповідь церковну. Ледви найде ся 2–3 челяди у селі, що зістали б на великдень без сповіди. Уперед сповідає ся молодїж, потому жони, а на кінци мужчини. Жони найлїпше любить сповідати ся на цьвітну неділю, а мужчини на живний четвер і на великодну суботу, а то тому, щоби біла челядь цвіла у здоровю через рік, а мужчини щоби з чистим серцем могли їсти паску".

Чудодійні властивості верби за народними повір'ями:

Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.

Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил.

Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться.

Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік.

З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.

Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.

Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була "пригожа та здорова".

Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася.

Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.

Після святкування Цвітної неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, наставав Страсний тиждень.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"