Із шовдарем, грудкою та масляним баранцем: Як закарпатці святкують дві Пасхи

Великдень для закарпатців – не лише свято, а й цілий комплекс сакральних обрядів і традицій, пише Depo.Закарпаття.

У найзахіднішій області є багато сімей, в яких святкують дві Пасхи, тому що в родині – представники різних віросповідань. Католики святкують на тиждень раніше, тож дух свята у регіоні вже відчувається.

Попри різноманіття традицій, є такі звичаї, яких суворо дотримується більшість вірян. І вони дуже схожі у різних конфесіях. Найбільше обрядів припадає на останній тиждень перед Великоднем.

Починається "активна" фаза передсвяткових клопотів з Чистого четверга. Зазвичай у Чистий четвер закарпатські господині починають пекти паски, один з основних символів Великодніх свят. Тісто замішують напередодні. Прикрашають паску різними косами, хрестами, вінками, пташками. Закарпатці вірять: чим пишніше і вище великодній хліб, тим щасливіше і краще буде рік. До цього дня всі роботи повинні бути завершені. У Чистий четвер наводять порядок у домівках. Адже на наступний день настає Страсна п'ятниця – день жалоби.

У п'ятницю заведено нічого не їсти аж до самого Воскресіння. У Страсну п'ятницю закарпатці нічого не роблять, тільки моляться і міркують про життя. Церковна служба відрізняється від інших богослужінь. У цей день у храмах виносять Святу Плащаницю, віруючі йдуть до церкви доторкнутися та поцілувати святиню. Кажуть, той, хто сміється у Страсну п'ятницю, проплаче цілий рік.

У Велику суботу завершуються приготування святкових страв. І тут закарпатці мають кілька своїх вподобань і традицій, які не зустрінеш в інших – у приготуванні шовдаря, грудки і масляних баранців мешканцям Закарпаття ніхто не складе конкуренцію.

Для приготування солодкого і запашного сиру – грудку – треба використовувати тільки домашні продукти. Так страва буде виглядати апетитніше і яскравіше, а смак буде кращим.

Потрібно: 1 літр молока, 12 курячих яєць, 1 чайна ложка солі, 3-4 столові ложки цукру, 50 гр. родзинок (не обов'язково).

Спочатку 0,5 л молока треба змішати з усіма курячими яйцями в окремій мисці. Додати сіль та цукор. Іншу частину молока потрібно закип'ятити і, помішуючи, вливати до нього отриману суміш з яєць та додати родзинки, доки вона не загусне. Суміш зціджують через марлю, надавши їй круглої форми, і залишають охолоджуватися.

Про шовдарь – домашню шинку – на Закарпатті можуть говорити годинами. Ця страва для місцевих – чи не найголовніший великодній смаколик після пасок. Для домашнього шовдаря треба свинячий окіст. Поверхню обчищеного окосту натирають невеликою кількістю чистої селітри й цукру (на 1 кг м'яса 1 г селітри і 1 г цукру), потім великою кількістю солі. Над колінним суглобом роблять внутрішній надріз і отвір біля кісток наповнюють сіллю. Ті, хто любить пряний шовдарь, іноді додатково натирають його часником, розтертим з чорним перцем та майораном. Окіст кладуть в діжку шкірою донизу і добре посипають сіллю. Найбільше солі насипають на голівку стегнової кістки. У такому стані окіст витримують 21 добу. За цей час м'ясо виділяє частину соку, в якому розчиняється сіль, утворюючи розсіл. Цим розсолом кілька разів поливають окіст. Потім його виймають з розсолу, підсушують, струшують зайву сіль, кладуть у коптильню і коптять протягом трьох днів при температурі 25-30°С до одержання червоно-коричневого забарвлення. Для копчення використовують сухі дрова і тирсу листяних порід дерев – бука, граба, ясеня тощо. Копчений шовдарь підвішують у холодному приміщенні, яке добре вентилюється.

А зі страв-"прикрас" для великоднього кошика тут полюбляють робити масляних баранчиків. Зазвичай цим займаються ті члени родини, які мають хоч якийсь творчий хист. Для приготування потрібно шмат домашнього масла і трохи фантазії. Баранчик у кошику розташовується на особливому місці, аби не пошкодити "шубку".

І про кошики: у них кладуть шовдарь, натертий хрін, салат з буряка з хріном, писанки, масло, сіль, вино, ковбасу. У деяких районах Закарпаття несуть святити вареного або смаженого півня. Кажуть, нібито саме півень першим усьому світу сповістив, що Син Божий воскрес із мертвих. Баранчик у кошику, за прикметами, гарантуватиме прихильність сил природи й оберігатиме від стихійного лиха. Кошик кожна господиня намагається зробити багатим та красивим. Багато писанок, крашанок і, за бажанням, вино. Великодній кошик використовують тільки раз у році. Після того, як кошик з продуктами готовий, його накривають спеціальним вишитим рушником.

На свято, після великоднього богослужіння та освячення кошика, за столом збирається вся родина. Глава сім'ї запалює і ставить на стіл свічку. Усі вітають один одного словами: "Христос воскрес", "Воістину воскрес". Першою куштують освячену паску. Вважається, що викидати продукти з кошика не можна, їх доїдають. Снідаючи, всі стежать за тим, щоб крихти з свяченого не падали на долівку.

Великодня неділя – свято родинне. У цей день не ходять у гості. А от на наступний день, у понеділок, "маточки" і "батечки" (хресні батьки) ходять до своїх похресників, носять писанки та ласощі. Великодній понеділок на Закарпатті ще називають "поливаним". Хлопці у цей день поливають дівчат парфумами, за що отримують ласощі. У цей день у церквах безупинно б'ють у дзвони. Хоч господарює на дзвіниці дзвонар, на великодні свята бити у дзвони може всяк охочий. А ще, коли на Паску постояти під дзвоном, здоров'я буде міцним цілий рік.

На третій день хресні батьки продовжують обходити свої похресних дітей. За великими святковими столами збираються друзі і рідні. У цей день дівчатам дозволено поливати хлопців, для цього вони використовують вже не парфуми, а воду.

Великодні традиції на Закарпатті передаються з покоління у покоління, як найцінніший спадок.