Як закарпатці святкують дві Пасхи або Сакральні Великодні традиції Срібної Землі

Великодні традиції на Закарпатті передаються з покоління у покоління, як найцінніший спадок

За тиждень в Україні відзначатимуть світле свято Великодня. Закарпатці вже активно прибирають в оселях, на подвір'ях, вишукують рецепти пасок. Великдень - це не лише свято, а й цілий комплекс сакральних обрядів і традицій, пише Depo.Закарпаття.

На Закарпатті є багато сімей, в яких святкують дві Пасхи, тому що в родині представники різних віросповідань.

Більшість віруючих закарпатців тримають сім тижнів строгого посту. Останній сьомий тиждень називають страсним. Найбільше обрядів припадає якраз на цей період.

Починається все з Страсного або Чистого четверга. Зазвичай, у чистий четвер, закарпатські господині починають пекти паски, один з основних символів Великодніх свят. Тісто замішують напередодні. Прикрашають паску різними косами, хрестами, вінками, пташками. Закарпатці вірять, чим пишніше і вище великодній хліб, тим щасливіше і краще буде рік. До цього дня всі роботи повинні бути завершені. У Чистий четвер наводять порядок у домівках. Адже на наступний день настає Страсна п'ятниця - день жалоби.

У п'ятницю прийнято нічого не їсти аж до самого Воскресіння. У Страсну п'ятницю закарпатці нічого не роблять, тільки моляться і міркують про життя. Церковна служба відрізняється від інших богослужінь. У цей день у храмах виносять Святу Плащаницю, віруючі йдуть до церкви доторкнутися та поцілувати святиню. Говорять, той, хто сміється у Страсну п’ятницю, проплаче цілий рік.

Велика субота продовжує Пасхальні традиції краю. У цей день завершуються приготування святкових страв. Християни готують Великодні кошики. У кошик-дарник кладуть шовдарь (домашню шинку), натертий хрін, салат з буряка з хріном, писанки, масло, сіль, вино, ковбасу. У деяких районах Закарпаття несуть святити вареного або смаженого півня. Кажуть, нібито саме півень першим усьому світу сповістив, що Син Божий воскрес із мертвих. Ще в кошик кладуть випеченого з тіста або зробленого з масла баранчика, який є символом Христа. Вірять, баранець гарантуватиме прихильність сил природи й оберігатиме їх від стихійного лиха. Кошик кожна господиня намагається зробити багатим та красивим. Великодній кошик використовують тільки раз у році. Після того, як кошик з продуктами готовий,  його накривають спеціальним вишитим рушником. 

У ніч з суботи на неділю стараються не спати, тому що той, хто спить цієї ночі, проспить своє щастя. У закарпатських селах ще збереглась традиція: після служби у церкві, народ з кошиками в руках біжить чим швидше додому. Вважається, хто першим прибіжить - у того буде файне господарство. Якщо ж у будинку є наречена або наречений, то неодмінно він або вона знайдуть собі в цьому році пару. Вважається, що на Великдень обов’язково треба мати на собі обновку.

За Пасхальним столом збирається вся родина. Глава сім'ї перед трапезою запалює і ставить на стіл свічку. Усі вітають один одного словами: "Христос воскрес", "Воістину воскрес".  Першою до рота кладуть освячену паску. Вважається, що викидати продукти з кошика не можна, їх доїдають. Снідаючи, всі стежать за тим, щоб крихти з свяченого не падали на долівку. Великодня неділя - свято родинне. У цей день не ходять у гості. 

На наступний день, у понеділок, "маточки" і "батечки" (хресні батьки ) ходять до своїх похреснят, носять писанки та ласощі. Великодній понеділок на Закарпатті ще називають "поливаним". Хлопці у цей день поливають дівчат парфумами, за що отримують ласощі. У цей день у церквах безупинно б’ють у дзвони. Хоч господарює на дзвіниці дзвонар, на Великодні свята бити у дзвони може всяк охочий. А ще, коли на Паску постояти під дзвоном, здоров’я буде міцним цілий рік.

На третій день хресні батьки продовжують обходити свої похресних дітей. За великими святковими столами збираються друзі і рідні. У цей день дівчатам дозволено поливати хлопців, для цього вони використовують вже не парфуми, а воду. Молодь гучно розважається. 

Великодні традиції на Закарпатті передаються з покоління у покоління, як найцінніший спадок. Головне - провести ці дні з близькими та з вірою у краще.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття