Як закарпатець-стоматолог повертав усмішки землякам на передовій

Про це пише Depо.Закарпаття з посиланням на "Дружбу".

З чергової поїздки на схід повернувся волонтер-стоматолог Володимир Степа. Цього разу медик допомагав військовим 4 батальйону 128 бригади на чолі з командиром майором Леонідом Ходою. Після повернення з передової волонтер розповів про подорож.

У 4 батальйоні на той час була потреба у наданні стоматологічної допомоги. З цього приводу командир Леонід Хода звернувся до координатора стоматологічної сотні "Тризуб" Ігора Ященка. На що дістав відповідь: "Отримаєте від нас кіборга".

Робота починалася зі світанком, який на сході настає раніше. Хлопців довозили з навколишніх позицій, постів. Навколо Горлівки розтягнулись позиції зі своєрідними закарпатськими назвами –"Варош", "Хаща". Такі рідні слова додають духу нашим воїнам.

Воїни, в добрих українських традиціях, допомагають місцевим мешканцям як продуктами харчування, так і фізично. У Миколаївці, Кодимі, Зайцевому, Майорську, Дачах українці зберегли і мову, і звичаї, і пам'ять про Голодомор, і про куркульське минуле, і "щасливе колгоспно-комуністичне майбутнє". Трудолюбивий народ збирає зернові, орда не дотримується обіцяного перемир'я, гинуть сини України… Та військові не опускають рук: облаштували душову, лазню, дбають про свій побут у ночівлях (залишених хатах, бліндажах), готують смачні страви закарпатської кухні.

У період мого перебування у бригаді, 12 липня, відбувались урочистості з дня створення цього підрозділу ЗСУ. До речі, створено ініціативну групу, яка має надію, що бригада носитиме ім'я Президента Карпатської України Августина Волошина.

Загалом, за рік волонтерської діяльності мені вдалося допомогти 608 воїнам. Та це було б неможливо без підтримки добрих, щирих, вдячних українців, які розуміють: не будеш підтримувати своїх – годуватимеш чужих.

Багато зроблено, але цього недостатньо. Не біймося, стараймося, то й зможемо більше, поки не виженемо "брата"-окупанта зі своєї землі.

Щоб відправитися на схід, здав 5 літрів донорської крові та використав відпустки за свій рахунок. Вояж здійснив за власний кошт.

Коли мене запитують "А що ти з цього маєш?", я кажу: радість, гордість і задоволення бути учасником побудови української нації в Україні, а не заробітчанином.

Військові 128 бригади передали з передової синьо-жовті прапори з підписами для місцевих школярів та нашому краянину-патріоту, меценату п.Івану Куцині, який дбає про допомогу захисникам і виховання підростаючого покоління у патріотичному дусі.

"Знайте, що світ та життя – це постійна боротьба за існування своєї нації, а в боротьбі перемагає той, хто не забуває свою Матір, свою історію, культуру, мову", – такі слова залишили для молоді бійці.