Чому закарпатці мають право доводити, що пивовари з них не гірші, ніж винороби

Як би несподівано і неймовірно це прозвучало, але традиція споживання пива на Закарпатті має давню та багату історію, тож намагання його жителів відродити пивні традиції є цілком зрозумілими. Фестиваль "Варишське пиво" (угорське слово város (вáрош) на Закарпатті зрозуміле всім без перекладу, воно означає "місто"), який цими днями з розмахом проходить у Мукачеві, лиш підкреслює це.

Місце проведення фесту крафтового пива обрали не випадково: Мукачево має всі шанси називатися пивною столицею, і не тільки Закарпаття: саме у Мукачеві в 1701 році була заснована перша пивоварня на території сучасної України. Це була ініціатива Ференца Ракоці ІІ. 1 березня 1701 року Ференц Ракоці ІІ, як власник Мукачівської домінії, видав інструкцію щодо підгорянського пивного будинку для своїх урядників. Для налагодження процесу варіння пива були запрошені пивовари з Німеччини та Моравії. А у 1728 пивоварня перейшла у родину графів Шенборнів. Пиво заводу Шенборнів "Мукачівське" стало відомим у всьому Угорському королівстві, потім у Чехословаччині, далі і в Радянському Союзі.

Емальована табличка 1930-х років з рекламою пива підгорянської броварні графів Шенборнів-Бухгеймів

Та почалася історія пивоваріння на території сучасного Закарпаття значно раніше. В епоху угорських королів Арпадовичів (ХІ-ХІІІ століття), на території королівства, переважно в монастирях, вже варили пиво та використовували його, як ліки. Що цікаво, серед монарших орденів, які лікували пивом хворих і засновували лікарні, був орден йоанітів. Така лікарня існувала і в місті Берегово.

Фахівці розповідають про чисельні писемні джерела про пивоваріння на території усього сучасного Закарпаття ще в XVІ столітті. Одна з найдавніших письмових згадок відноситься до 1568 року, коли в Мукачеві, найбільш імовірно, в замку, була споруджена пивоварня, яка задовольняла потреби німців, які охороняли фортецю. Такий висновок історики роблять із того, що у травні 1569 року повідомлялося про річні доходи мукачівської пивоварні, тоді як у 1567 році про можливість створення пивоварні ще тільки згадувалося. Німці, які звикли до споживання пива, зробили свою справу. Хто-зна, можливо, солдати охорони і не здогадувалися, що пивом їх пували, бо воно було дешевшим за вино. Та як би там не було, після цього й угорські вельможі почали й у себе масово виготовляти хмільний напій.

Етикетка пива сорту "Kozel", що виготовлялося підгорянською пивоварнею графа Шенборна-Бухгейма в Мукачеві у 1920-х роках (екземпляр з колекції Олексія Іпатова)

Так, в XVII столітті на території сучасного Закарпаття пивоваріння процвітало на всій території – від Ужгорода до Великого Бичкова. Пиво варили міста, домінії, навіть приватні особи, зокрема, так звані кенейзи, які засновували села. Всюди на Закарпатті існували десятки, а то й сотні різних пивоварень.

Так, є довідка про те, що у 1684 році Імре Текелі видав господарський наказ, де згадується, що пиво на рівні з вином та горілкою продають в мукачівських корчмах. Пиво використовували, як грошову одиницю для розрахунків за роботу.

Варили пиво і в Ужгороді. Функціонуючий пивний будинок згадується у документах ще 1631 року. Пивоварня була біля північної стіни Ужгородського замку на сучасній вулиці Підзамковій. Тут були відповідні будівлі з мідними казанами, чанами, сушилками, підвалами, бондарськими цехами, складами, необхідними для варіння пива. У самому ж замку переписчики зафіксували багато різного посуду, зокрема, для вживання пива.

Домініальна пивоварня існувала тривалий час, тільки згодом змінила своє місцезнаходження. У XVIII століття була перенесена на місце сучасної міськради, а навпроти неї побудували льохи, відомі сьогодні як "Совине гніздо". В одному з документів за 1668 рік повідомлялося, що староста повинен надавати дозвіл на варіння пива й приватним особам, до того ж, розводити хміль у спеціальних садах. У цей час пиво на Закарпатті варили не тільки з класичного ячменю, а й з інших зернових культур – пшениці, вівса, а ще з меду.

Готель-ресторан "Берчені", де продавали пиво, виготовлене на території сучасного Закарпаття

Великий пивний завод також існував у смт Вилок на Виноградівщині. У 1843 році його описали як будівлю довжиною 50 метрів, у якій є все необхідне для пивоваріння. Більше того, сам Ференц Ракоці ІІ 1704 році видав інструкцію для своїх урядників у Марамороші, в якій згадується і варіння пива, але пиво тут варили не з чистого ячменю, а змішуючи ячмінь з вівсом. Варили пиво й у володіннях барона Перені на Угочанщині. При чому, робили це й приватні особи, до прикладу, відомо ім'я пивовара Юрія Урсти.

На початку ХІХ ст. Закарпаття перейшло під владу Чехословаччини, і до краю потрапило всесвітньо відоме чеське пиво. Відкривалися чеські пивні ресторани та господи, де до страв зі знаменитими кнедликами подавали пиво "Пльзенське" та "Будварське".

Сьогодні Закарпаття впевнено стає справжнім пивним перехрестям у центрі Європи, де пересікаються різні пивні традиції та смаки. Створено та працює коло 10 приватних пивоварень, де варять крафтове пиво. Розробляються екскурсійні тури: дегустація пива в Закарпатті. Перший з'їзд крафтових пивоварів Закарпаття пройшов 17 березня 2015 року, а у вересні 2016-го - перший фестиваль "Варишське пиво".

Використано матеріали дослідження історика і краєзнавця Йосипа Кобаля, інформацію з відкритих джерел, фото ProZak.